Огляд ключових стандартів ESG-звітності

Прозорість в діяльності компаній все частіше асоціюється з ESG звітністю. У попередніх публікаціях ми розглянули: основні концепції ESG, рекомендації для компаній, які планують впроваджувати ESG, та особливості ESG регулювання в українському правовому полі і ЄС. В цій публікації ми розглянемо найбільш відомі та застосовні стандарти для розкриття ESG-факторів в діяльності компанії, а саме стандарти ESRS, GRI, SASB та IFRS S1/S2.

Ключові стандарти ESG-звітності: короткий огляд

1. ESRS (European Sustainability Reporting Standards)– прийняті Делегованим регламентом Європейської Комісії та обов’язкові для компаній, на які поширюється Директива про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD).

Ці стандарти визначають інформацію, яку компанії повинні надавати в звітності зі сталого розвитку (sustainability reporting). Стандарти передбачають звітування з питань довкілля, соціальних та управлінських питань (ESG). Вони визначають інформацію, яку компанія повинна розкривати про свої суттєві впливи, ризики та можливості у вказаних сферах.

ESRS містить два наскрізні стандарти (Загальні вимоги та Загальне розкриття інформації), які застосовуються до всіх питань сталого розвитку, та десять тематичних стандартів, у таких сферах:

E: Зміна клімату, Забруднення, Вода та морські ресурси, Біорізноманіття та екосистеми,

S: Використання ресурсів та циркулярна економіка, Власний персонал, Працівники у ланцюгу створення вартості, Зацікавлені громади, Споживачі та кінцеві користувачі та

G: Ділова поведінка.

Тематичні стандарти є спільними для підприємств усіх галузей.

ESRS передбачають детальне розкриття інформації за принципом подвійної суттєвості — як про вплив компанії на сфери ESG, так і про вплив ESG-факторів на компанію.

Наразі Директива CSRD передбачає розробку секторальних стандартів, які, втім, можуть бути скасовані в рамках процесу спрощення європейських вимог у сфері звітності зі сталого розвитку до компаній (пакет ініціатив щодо спрощення – Omnibus). В рамках цього ж процесу в листопаді 2025 року очікується спрощена редакція ESRS.

Астарта-Київ повідомляє про відповідність свого ESG звіту за 2024 рік вимогам європейського законодавства.

2. Стандарти GRI (Global Reporting Initiative) – є добровільними міжнародними стандартами. GRI – незалежна неприбуткова організація, що здійснює розробку та подальше вдосконалення ретельної та практичної звітності зі сталого розвитку компаній, яка дає можливість зрозуміти весь спектр впливу компанії та вживати відповідних заходів.

Стандарти GRI є модульною системою наступних взаємопов’язаних стандартів:

універсальні:

• GRI 1: Основи – визначає мету та ключові принципи звітності;
• GRI 2: Загальні розкриття – охоплює інформацію про звітуючу компанію (її структуру, діяльність, працівників, управління тощо);
• GRI 3: Суттєві теми – описує, як визначити теми (питання, сфери) найважливішого впливу компанії, включно з використанням галузевих стандартів;

галузеві – покликані підвищити якість, повноту та узгодженість звітності. Вони визначають суттєві теми та необхідне розкриття інформації для конкретних галузей і мають застосовуватись, якщо розроблені для відповідного сектору. Очікується розробка стандартів для 40 секторів, починаючи з нафтогазового сектору, сільського господарства, аквакультури, рибальства, вугільної та гірничодобувної промисловості;

та тематичні стандарти: містять розкриття щодо окремих тем (наприклад, відходи, охорона праці, оподаткування) та використовуються компанією для звітності за тими темами, які вона визнала суттєвими.

GRI рекомендує готувати повну звітність за Стандартами GRI для всебічного розкриття суттєвих впливів, однак допускає часткове використання стандартів у разі неможливості виконання всіх вимог або для спеціалізованих цілей. Детальніша ознайомча інформація про застосування Стандартів GRI – за посиланням.

Обов’язковим кроком у процесі звітності є інформування GRI про використання їхніх стандартів.

Про звітування відповідно до Стандартів GRI в 2024 році заявили 83% респондентів Всесвітньої ради компаній зі сталого розвитку (World Business Council for Sustainable Development, WBCSD). В Україні за GRI стандартами звітують Elementum Energy, Метінвест, Нова Пошта, Vodafone Україна.

3. Стандарти SASB (Sustainability Accounting Standards Board) розроблені для виявлення факторів сталого розвитку, які з найбільшою ймовірністю можуть вплинути на фінансовий стан або операційні результати компаній у певній галузі. Є добровільними.

Стандарти SASB визначають найбільш важливі питання сталого розвитку для прийняття рішень інвесторами в 77 галузях.

Ключові компоненти Стандартів SASB:

• тематики розкриття інформації – визначають галузеві ризики та можливості у сфері сталого розвитку; кожен галузевий стандарт охоплює приблизно шість тематик;
• метрики – надають стандартизовані кількісні та якісні показники для оцінки ефективності компанії щодо кожної тематики; в середньому — 13 метрик на галузь;
• технічні протоколи – містять детальні вказівки щодо термінології, обсягу, впровадження і презентації кожної метрики, щоб забезпечити можливість порівняння компаній;
• метрики діяльності – вимірюють масштаб окремих напрямів діяльності і операцій компанії та полегшують порівняння між компаніями.

З 2022 року Міжнародна рада з питань стандартів сталого розвитку Фонду МСФЗ (International Sustainability Standards Board (ISSB) of IFRS Foundation) відповідає за підтримку, перегляд та розвиток Стандартів SASB. ISSB заохочує звітні компанії та інвесторів продовжувати використовувати Cтандарти SASB, оскільки вони виконують важливу функцію розкриття галузевої інформації в доповнення до розкриття за Стандартами IFRS S1 Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації зі сталого розвитку та IFRS S2 Розкриття інформації, пов’язаної з кліматом. Детальніше про взаємозв’язок стандартів – за посиланням. Втім, Стандарти SASB можуть використовуватися самостійно.

Перелік компаній та юрисдикцій, що застосовують Стандарти SASB – за посиланням.

4. Стандарти ISSB (International Sustainability Standards Board), а саме IFRS S1 та S2 — є добровільними та розроблені для забезпечення глобальної основи розкриття інформації щодо сталого розвитку для ринків капіталу. Зосередження уваги виключно на ринках капіталу означає, що Стандарти ISSB вимагають лише інформації, яка є істотною, пропорційною та корисною для прийняття рішень інвесторами. IFRS S1 вимагає від компаній розкривати інформацію про ризики та можливості у сфері сталого розвитку, з якими вони стикаються в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. IFRS S2 встановлює конкретні вимоги до розкриття інформації, пов’язаної з кліматом, і призначений для використання разом з IFRS S1. Розпочавши з клімату, компанії можуть поступово впроваджувати розкриття інформації про сталий розвиток.

За українським законодавством окремі підприємства готують фінансову звітність за міжнародними стандартами (МСФЗ/IFRS) і тому можуть вважати за доцільне застосовувати IFRS S1 та S2 для розкриття інформації про сталий розвиток, оскільки інформація, яка вимагається Стандартами ISSB, сформульована з урахуванням того, щоб її подавали разом із фінансовою звітністю в рамках одного пакету звітності.

Юрисдикції, що використовують ці Стандарти, вказані за посиланням.

IFRS S1 Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації щодо сталого розвитку – має на меті забезпечити розкриття інформації про ризики та можливості сталого розвитку, що є корисною для користувачів фінансової звітності під час ухвалення рішень щодо надання компанії ресурсів. Компанія повинна розкривати усі суттєві ризики та можливості сталого розвитку. Це стосується факторів, які можуть очікувано вплинути на грошові потоки, доступ до фінансування або вартість капіталу в коротко-, середньо- або довгостроковій перспективі.

Ключові вимоги до розкриття:

• управління: процеси та політики, які компанія використовує для моніторингу, управління та нагляду за ризиками та можливостями сталого розвитку;
• стратегія: як компанія планує керувати такими ризиками та можливостями;
• оцінка: процеси і критерії ідентифікації, оцінювання, пріоритезації та моніторингу ризиків та можливостей;
• показники: результати діяльності компанії, що пов’язані з ризиками та можливостями, включно з прогресом у досягненні цілей, встановлених компанією або передбачених законодавством.

IFRS S2 Розкриття інформації, пов’язаної з кліматом

IFRS S2 мають таку ж мету і вимоги до розкриття інформації, як і IFRS S1, однак стосуються ризиків та можливостей компанії, пов’язаних з кліматом. Так, IFRS S2 застосовується до:

• кліматичних ризиків, що мають вплив на компанію, а саме:
• фізичних кліматичних ризиків;
• перехідних кліматичних ризиків (ризики, що виникають у результаті переходу до низьковуглецевої економіки);
• кліматичних можливостей, доступних для компанії.

Зовнішній аудит ESG-звітності

Для підвищення довіри до інформації, викладеної в ESG-звітах компанії залучають незалежне підтвердження (аудит), що надає більшу впевненість в такій звітності.

Незалежний аудит підтверджує відповідність звіту встановленим стандартам і підвищує його надійність. Це сприяє зміцненню довіри з боку користувачів звітності — інвесторів, партнерів та інших зацікавлених сторін.

За даними 2024 року Всесвітньої ради компаній зі сталого розвитку (World Business Council for Sustainable Development), більшість звітів (90 %) отримують зовнішнє запевнення щодо ключових індикаторів у сфері сталого розвитку або самого процесу звітування, з яких 4 % мають підтвердження на достатньому рівні, а 80 % — на обмеженому рівні.

Як Україна впроваджує стандарти сталого розвитку

У межах реалізації Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку, в Україні визначено дві основні стратегічні цілі:

• Запровадження підготовки, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку підприємствами відповідно до Європейських стандартів (ESRS).
• Впровадження процедур аудиту такої звітності та створення ефективного механізму контролю якості аудиторських послуг.

Для реалізації цих завдань, Міністерство фінансів України вже розробило два законопроєкти щодо запровадження для підприємств звітності зі сталого розвитку та забезпечення їхнього аудиту. Один із них вже зареєстрований в Парламенті. Ці кроки спрямовані на гармонізацію українського законодавства з європейськими вимогами.

Висновки

ESG-звітність є інструментом впевненості та прийняття стейкхолдерами рішень щодо співпраці з компанією в різних формах. Для найкращого балансу між вкладеними у звітність ресурсами та її результатами компаніям важливо правильно обрати підхід до звітування. Водночас слід враховувати регуляторні вимоги, ключових користувачів ESG-звіту та їхні очікування, а також галузеву специфіку.

• Стандарти GRI орієнтовані на широке коло стейкхолдерів та підходять для компаній, що вибудовують довгострокову довіру стейкхолдерів.
• Стандарти IFRS S1/S2 та SASB насамперед орієнтовані на інвесторів, ринки капіталу та фінансові показники. Їх слід розглядати компаніям, які виходять на міжнародні ринки капіталу або прагнуть залучити фінансування міжнародних фінансових інституцій.
• ESRS — є обов’язковими для компаній, що підпадають під Директиву CSRD; передбачають глибоке, структуроване розкриття. Українські компанії, які працюють з ринками ЄС або входять у ланцюги постачання великих європейських компаній, вже активно готуються до звітності за ESRS.

У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся, будь ласка, до експертів Sayenko Kharenko.

Інформація, що міститься в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити конкретний професійний висновок з урахуванням конкретних обставин.