Огляд основних регуляторних та ринкових новин в оборонному секторі станом на кінець серпня 2026 року
Український оборонно-промисловий комплекс продовжує швидко розширюватися, однак розвиток виробництва всередині України поки що не супроводжується відповідним зростанням експорту готової продукції. За даними, наведеними Українською радою зброярів, кількість підприємств ОПК вже перевищила 1500, а приватний сектор забезпечує виробництво понад 65% озброєння, яке використовують Сили безпеки та оборони України. Водночас, за оцінкою галузі, за перший рік після початку контрольованого відновлення експорту приватний сектор уклав лише близько 10-15 невеликих експортних контрактів і повноцінно реалізував тільки один проєкт спільного підприємства (joint venture) за кордоном.
Саме в цьому контексті варто розглядати кілька паралельних процесів: дискусію навколо нового порядку експортних дозволів, укладення нових Drone Deals, розвиток спільного виробництва за кордоном і домовленості України з Великою Британією щодо передачі оборонних технологій та доступу до українських бойових даних. Ідеться про Порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №875 від 1 липня 2026 року (далі – Постанова №875).
Постанова №875: експорт формально відкритий, але механізм ще не став повноцінним ринковим інструментом
1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №875, яка запровадила спеціальний порядок здійснення окремих міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період дії воєнного стану та передбачила окремий механізм отримання дозволів ДСЕК (більш детально – в правових новинах Sayenko Kharenko).
Економічні та процедурні вимоги нового механізму стали предметом критики з боку приватного оборонного сектору. За інформацією Української ради зброярів, станом на кінець серпня спеціальний порядок фактично не забезпечив очікуваного масштабного відновлення експорту, а представники галузі вважають, що його окремі положення потребують перегляду.
Одним із найбільш суттєвих питань є плата за оформлення дозволу. За Постановою №875 вона становить 20% вартості товарів для готових виробів та технологій і 30% – для складових частин та комплектувальних виробів. Для високовартісної оборонної продукції така плата може істотно впливати на конкурентоспроможність українського виробника на міжнародному ринку.
Інше практичне обмеження пов’язане з тим, що підтвердження внесення оплати за дозвіл подається разом із заявою. Отже, експортер має понести відповідні витрати ще до остаточного рішення держави щодо можливості експорту, а механізм повернення такої оплати за дозвіл наразі у Постанові №875 не передбачений. Це особливо важливо для компаній, які працюють із новими іноземними замовниками та ще не мають усталеної історії міжнародних поставок.
Окремо варто звернути увагу на поріг у 15 млн грн, який робить спеціальний механізм значно менш застосовним для тестових або пілотних поставок, хоча саме такі поставки часто є першим етапом виходу виробника на новий іноземний ринок. Водночас для складових частин та комплектувальних виробів такого порогу немає.
Це лише частина практичних питань, з якими нині стикається ринок. Прийняття механізму, запровадженого Постановою № 875, залежатиме як від можливого коригування правил, так і від того, як процедура видачі дозволів працюватиме на практиці.
Drone Deal та Build with Ukraine: міжнародна кооперація як альтернатива класичному експорту
На цьому тлі дедалі більшого значення набувають моделі, за яких український виробник не просто продає готову продукцію іноземному покупцю, а переносить частину виробництва, технологій або R&D за кордон та працює з іноземним партнером у рамках довгострокового спільного проєкту.
Одним із ключових інструментів такої кооперації є Drone Deal. 23 серпня до формату приєдналася ще одна країна – Норвегія. Угода з Норвегією передбачає співпрацю у сфері оборонних технологій, зокрема дронів та автономних систем. Раніше подібні домовленості Україна вже уклала з низкою партнерів, зокрема країнами Балтії, Данією та Нідерландами, а перемовини щодо нових Drone Deals тривають.
Drone Deal виходить далеко за межі звичайного експорту. У попередніх домовленостях цей формат передбачав спільне виробництво, локалізацію, інвестиції в оборонну інфраструктуру, R&D, передачу технологій та обмін бойовим досвідом. Наприклад, домовленості України з Нідерландами прямо охоплюють спільну розробку та виробництво дронів, ракет, систем РЕБ та інших оборонних технологій.
Паралельно розвивається модель Build with Ukraine, яка передбачає створення виробничих потужностей українських оборонних компаній на території держав-партнерів із залученням місцевого капіталу та інфраструктури. Для українських виробників така модель дозволяє одночасно отримати доступ до іноземного ринку, скоротити частину логістичних та експортно-контрольних бар’єрів і залучити фінансування, яке може бути доступним саме в країні-партнері.
Така тенденція має і ширший економічний контекст. Значна частина міжнародного фінансування оборонних закупівель пов’язується з умовами щодо використання коштів на закупівлю продукції або реалізацію виробничих проєктів у відповідних країнах. Внаслідок цього для українських виробників дедалі практичнішим шляхом до міжнародного ринку може ставати не експорт із України, а створення локальної виробничої присутності разом із іноземним партнером.
Велика Британія: від постачання зброї до обміну технологіями та бойовими даними
Найбільш показовим прикладом такого підходу стали останні домовленості України та Великої Британії.
24 серпня 2026 року прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем повідомив, що погодив можливість передачі Україні чутливої інформації щодо британських компонентів крилатої ракети SCALP/Storm Shadow. Це має створити можливість для локального виробництва та складання відповідних систем в Україні за участю британських оборонних компаній.
Юридично такий формат принципово відрізняється від класичного експорту готової продукції. Йдеться про передачу технологічної інформації, доступ до IP та створення виробничої спроможності, а не лише про імпорт готової продукції в Україну. Водночас сама передача чутливої інформації відбувається у межах міждержавної домовленості та за участю відповідних оборонних компаній.
Того ж дня Україна та Велика Британія підписали Спільну декларацію про наміри щодо партнерства у сфері штучного інтелекту. Велика Британія стала першим міжнародним партнером, якому надається доступ до української платформи Avengers AI Labs, що використовує реальні дані з камер та сенсорів, розгорнутих на українському полі бою. Партнерство передбачає співпрацю урядів, бізнесу та академічних установ у розробленні AI-enabled військових спроможностей.
Іншими словами, міжнародний оборонний ринок для України дедалі більше охоплює не лише фізичні вироби. Технології, програмне забезпечення, дані, AI-моделі, R&D та бойовий досвід самі стають предметом міжнародної кооперації.
Що це означає для українського оборонного експорту
Постанова №875 стала одним з перших важливих кроків до відновлення повноцінного експорту української оборонної продукції, однак перші місяці після її прийняття показали, що сам факт запровадження спеціального механізму ще не означає автоматичного запуску експорту на рівні, якого очікує ринок. Висока плата за дозвіл, мінімальний поріг вартості контракту, процедурні вимоги та інші обмеження Постанови наразі істотно стримують її практичне застосування. Механізм потребує доопрацювання, і відповідні зміни вже обговорюються в ДСЕК.
Паралельно Україна продовжує розширювати інші форми міжнародної оборонної кооперації. Розвиток Drone Deal, програми Build with Ukraine, спільного виробництва та технологічного партнерства з іноземними державами демонструє, що український ОПК поступово інтегрується у міжнародні виробничі та технологічні ланцюги. Останні домовленості з Великою Британією щодо технологій SCALP/Storm Shadow та доступу до українських бойових даних є показовим прикладом такої співпраці.
Таким чином, станом на зараз український оборонний експорт перебуває на етапі поступового відновлення та формування нової моделі міжнародної присутності. Після тривалого періоду фактичного обмеження експорту держава створила окремий правовий механізм для міжнародних передач в умовах воєнного стану, а профільні представники ринку активно долучаються до його подальшого вдосконалення. Тому поточну ситуацію варто розглядати радше як перехідний етап: експортне «вікно» вже відкрите, але механізм його практичної реалізації ще формується.
Команда Sayenko Kharenko буде рада допомогти представникам українського оборонного сектору з виходом на міжнародні ринки – від отримання необхідних експортних дозволів до структурування міжнародних партнерств, передачі технологій та створення спільних підприємств з іноземними партнерами.
