Спалах COVID-19 в Україні: огляд основних змін на ринку електроенергії

Що відбулося?

Останній тиждень квітня 2020 року українськими органами влади прийнято низку змін до нормативних актів, що регулюють ринок електричної енергії України, серед яких найбільш важливими є наступні:

• Оновлено прогнозний енергетичний баланс України

28 квітня 2020 року Міністерством енергетики та захисту довкілля затверджено новий Прогнозний енергетичний баланс України.

Прогнозний баланс затверджено з метою подолання кризи в енергетичному секторі і знизити обсяг виробництва електроенергії усіма типами генерації у зв’язку зі зростанням ВДЕ.

Основними причинами затвердження Прогнозного енергетичного балансу є:

• забезпечення безпечного графіку роботи атомних електростанцій у зв’язку зі зменшенням споживання;
• забезпечення виконання відкладених ремонтів енергоблоків АЕС;
• забезпечення надійної роботи енергосистеми України у зв’язку з недостатністю балансуючих потужностей;
• забезпечення сталої роботи вуглевидобувного сектору у зв’язку із зупиненням роботи більшості вугільних шахт в Україні.

• RAB–регулювання

29 квітня 2020 Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкт Постанови щодо запровадження RAB-регулювання (стимулюючого регулювання) для енергорозподільчих компаній і опублікувала цей проєкт на власному веб-сайті для публічного обговорення. Зауваження та пропозиції щодо проєкту Постанови приймаються до 1 червня 2020 року (включно).

Постанова розповсюджуватиметься на операторів системи передачі (ОСР). З метою запровадження стимулюючого регулювання ОСР мають звернутися до НКРЕКП щодо затвердження тарифу на розподіл. Проєкт Постанови містить наступні зміни:

• регуляторні норми доходу в розмірі 1,0 % або 15,0 % в залежності від стану активів;
•  можливість застосування стимулюючого регулювання лише з початку року;
• перегляд формули щодо розрахунку амортизації, регуляторної бази активів, прибутку на регуляторну базу активів тощо.

Затвердження стимулюючого регулювання є важливим для забезпечення надійності (безперервності) електропостачання в Україні. Через відсутність відповідальності ОСР за безперервність електропостачання в Україні середня тривалість перерв в електропостачанні на 1 споживача за рік знаходиться у межах 620 – 690 хв та є найгіршим показником серед країн Європи. Це одна з причин запровадження стимулюючого регулювання.

• Цінові заявки Гарантованого покупця по-новому

30 квітня 2020 НКРЕКП внесла зміни до Постанови № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Ці зміни набрали чинності з 30 квітня 2020.

Зміни до Постанови № 766 змінили умови формування цінових заявок Гарантованого покупця на ринку «на добу наперед». Зокрема, Гарантований покупець зазначатиме в ціновій заявці на ринку «на добу наперед» ціну електроенергії:

• весь обсяг якої визначений до 10:00 дня, що передує торговому, та
• на рівні, що не перевищує 75 % ціни у години максимального навантаження, визначеної оператором ринку згідно з Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.

Водночас Гарантований покупець має пропонувати для продажу на внутрішньодобовому ринку весь обсяг електричної енергії, не проданий на ринку «на добу наперед».

Ці зміни повинні сприяти розвитку конкурентного ринку, а застосовуються вони на період карантину та протягом 30 днів з дня його відміни.

• Закон щодо погашення заборгованості:

30 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №2386 (Законопроєкт) про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

Законопроєктом пропонується врегулювання заборгованості, що виникла на оптовому ринку електричної енергії до впровадження нового ринку 1 липня 2019 року. Зокрема, Законопроєкт спрямований на врегулювання заборгованості ДП «Енергоринок» станом на 31.08.2019, а саме дебіторської – 30,9 мільярдів гривень, кредиторської – 28,1 мільярдів гривень.

Для погашення заборгованості ДП «Енергоринок» Законопроєктом пропонуються наступні заходи:

• використання механізмів взаєморозрахунків, переведення боргу та відступлення прав вимоги за куповану/продану на оптовому ринку електричну енергію;
•  погашення (списання) заборгованості перед Енергоатомом та заборгованості підприємств вугільної галузі за електроенергію;
• заміна сторони у зобов’язанні (відступлення права вимоги).

За висновками Головного науково-експертного управління, запропонована у Законопроєкті концепція врегулювання заборгованості є не досить вдалою. Зокрема, запропонований у Законопроєкті підхід щодо вирішення питання погашення заборгованості між господарюючими суб’єктами не узгоджується із основоположним принципом цивільного права щодо обов’язкового виконання договору, який закріплений у ст. 629 Цивільного Кодексу України.

До того ж відповідно до висновків Комітету з питань бюджету, Законопроєкт №2386 буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, збільшення державного боргу, підвищення витрат на його обслуговування та зменшення доходів), і його потрібно привести у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України.

Висновки:

Ми сподіваємося, що вищевикладене допоможе вам впоратися із впливом карантину на ваш бізнес. Щоб уникнути негативного впливу карантинних заходів на ринку електричної енергії, ви можете звернутися до експертів SK у сфері енергетики за:

• кваліфікованою консультацією щодо подальшої роботи на ринку електричної енергії;
• аналізом поточної стратегії роботи на ринку електричної енергії та оцінкою доцільних змін в стратегії з метою уникнення ризиків:
• аудитом ланцюжка постачання електроенергії та ризиків цієї схеми в поточній ситуації.

Інформація, що міститься в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити конкретний професійний висновок з урахуванням конкретних обставин.