Основні зміни до КПК України у 2021 році
Кримінальний процес є однією з найконсервативніших національних галузей права, що безпосередньо пов’язано з предметом його регулювання, а саме суспільними відносинами, що пов’язані з втручанням держави у конституційні права та свободи громадян. Як наслідок, основоположні правила та принципи кримінального процесу вибудовуються роками й сторіччями, еволюціонуючи разом із державою та цивілізацією загалом. У випадку розбудови взірцевого національного законодавства кримінальний процес – це запобіжник, що захищає людину та громадянина від свавільного втручання держави у приватне життя, гарантує непорушність прав і свобод без законної на те підстави.
Поточний рік не став винятком і надав професійній спільноті чимало тем для дискурсу в частині реформування й розвитку кримінального процесу. Тож розглянемо основні зміни до КПК України, запроваджені цього року.
У 2021 році внесено важливі зміни до кримінального процесуального закону, пов’язані з імплементацією в національне законодавство окремих конвенцій і директив Європейського Союзу, до яких долучилася Україна.
Насамперед це Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротська конвенція, Закон від 18.02.2021 р. № 1256-IX). Зміст і мета цієї Конвенції, яку підписано майже десять років тому, спрямовані на захист однієї із найвразливіших соціальних груп у будь-якій країні – дітей. Зміни, внесені до процесуального закону (ст. ст. 28, 214, 224 КПК України), пов’язані з обов’язковою ініціацією кримінального провадження щодо юридичної особи в разі вчинення кримінального правопорушення проти дитини від імені або в інтересах відповідної юридичної особи. Зокрема, Законом № 1256-IX встановлено необов’язковість документарного посвідчення віку об’єктивно малолітньої або неповнолітньої особи для забезпечення допитуваної дитини гарантіями ст. 226 КПК України (вимоги щодо особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи).
Продовжуючи тематику захисту прав дітей, важливо згадати про законопроєкт від 03.09.2021 р. № 3603 “Про внесення змін до КПК України щодо захисту прав та інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків”. Указаним документом передбачено важливі зміни до КПК України (ст. ст. 191, 194, 213) у частині обов’язкового повідомлення органу опіки та піклування про затримання або поміщення під варту особи, що має на утриманні дитину, для вжиття необхідних заходів щодо тимчасового влаштування малолітньої або неповнолітньої особи.
Очевидно, що у 2021 році національні законодавці зробили важливі кроки на шляху забезпечення дотримання прав і свобод дітей. Сподіваємося, що процес реалізації вказаних положень буде ефективним.
У частині виконання Україною міжнародних зобов’язань окрім імплементації в національне законодавство положень Ланцаротської конвенції важливо згадати впровадження в КПК України окремих директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу. Зокрема, Законом від 15.07.2021 р. № 1684-IX передбачено доповнення ст. 168 КПК України частиною п’ять, що передбачає тимчасове вилучення тварини у власника, якщо її перебування у господаря загрожує її життю. Об’єктивно, відповідна вестернізація національного кримінального процесу забезпечить сталий розвиток українського суспільства в частині відповідальності за життя та здоров’я тих, кого ми приручили.
Поряд із дійсно важливими змінами до національного кримінального процесу, з огляду на послідовне реформування правоохоронної системи, Законом від 17.11.2021 р. № 1888-IX до КПК України внесено цілу низку формальних змін, пов’язаних із початком функціонування Бюро економічної безпеки України. За словами політиків і законотворців, Бюро економічної безпеки України має стати новим незалежним органом досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності. Серед об’єктивно цікавих змін важливо виокремити хіба що надання Бюро економічної безпеки України повноважень у частині моніторингу банківських рахунків імовірних підозрюваних (ст. 269-1 КПК України). До прийняття Закону № 1888- IX представники правоохоронних органів мали такі права виключно у кримінальних провадженнях, повноваження на здійснення досудового розслідування у яких віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України. З огляду на загальну кон’юнктуру принципів роботи національних правоохоронних органів, надання вказаних повноважень Бюро економічної безпеки України може призвести до незаконного втручання в поточну господарську діяльність підприємств, установ, організацій і приватних осіб. Проте надати оцінку відповідним змінам і новаціям можливо буде лише після реального запуску роботи Бюро економічної безпеки України та перших проміжних результатів.
Запровадження в національні системи інноваційних технологій у 2021 році не оминуло і кримінальний процес. Зокрема, Законом від 01.06.2021 р. № 1498-IX запроваджено інформаційно- телекомунікаційну систему досудового розслідування, яку нині в тестовому режимі відпрацьовують уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України. Звичайно, у XXI сторіччі впровадження інноваційних технологій є неминучим і необхідним, проте відкритим залишається питання оптимізації програмного устаткування та забезпечення надійного захисту даних від протиправних спроб доступу до електронних баз даних і систем електронного документообігу. Маємо надію, що національні спеціалісти зможуть належним чином забезпечити захист матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях в частині протидії незаконному доступу до них умовних хакерів. У тому числі сподіваємося, що досвід «not user-friendly» сервісу «Електронний суд» допоможе спеціалістам належним чином оптимізувати відповідну інформаційно- телекомунікаційну систему досудового розслідування. У частині диджиталізації кримінального процесу важливо відзначити законопроєкт № 4004, яким запропоновано внесення до КПК України довгоочікуваної новації щодо визначення принципів використання й посвідчення електронних доказів. Сподіваємося, що вказана ініціатива нарешті зможе закрити прогалину стосовно визначення принципів використання доказів та інформації в електронній формі в межах кримінального процесу.
Важливим кроком на шляху розвитку національної економіки стало прийняття Закону України від 15.06.2021 р. № 1539-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету”. Так само стимулювати його застосування мають відповідні зміни до КПК України, унесені Законом України від 15.06.2021 р. № 1542-IX. Згідно зі змістом зазначених змін КПК України доповнено статтею 88-1, що передбачає недопустимість доказів (у межах кримінальних справ), отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування. Сподіваємося, що зазначений запобіжник стимулюватиме населення до детінізації доходів і статків, які громадяни через різні підстави не бажали легалізувати.
18 лютого 2021 року під час свого виступу з трибуни Верховної Ради України Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила, що до кінця 2021 року буде закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо «материнської справи розстрілів на Майдані». Об’єктивно, з огляду на тодішні положення КПК України, що регулюють порядок здійснення кримінального провадження (in absentia), виконання вказаної, виключно політичної заяви, не вбачалося можливим. Справа в тому, що на момент заяви Генеральної прокурорки умовою здійснення провадження (in absentia) було оголошення та безпосередньо здійснення міжнародного розшуку підозрюваного. Зі свого боку Міжнародна організація кримінальної поліції – Інтерпол (далі – МОКП-Інтерпол, Організація) не здійснювала розшуку фігурантів справ Майдану з огляду на принцип невтручання в політичні процеси. Статтею 3 Статуту МОКП-Інтерпол визначено, що Організації категорично заборонено здійснювати будь-яке втручання чи дії у справах політичного, військового, релігійного або расового характеру. Зокрема, відповідно до змісту Резолюції Генеральної Асамблеї Інтерполу № AGN/53RES/7 1984 року, а також роз’яснень Генерального секретаріату Інтерполу щодо дотримання Інтерполом принципу нейтралітету, протиправні діяння, вчинені політичними діячами, посадовцями в межах їх політично-управлінської діяльності, у тому числі порушення встановлених адміністративних і політичних процедур, не розглядаються Інтерполом як загальнокримінальні злочини та підпадають під дію статті 3 Статуту Організації.
Пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи МОКП-Інтерпол визначено, що уповноважений підрозділ та уповноважений територіальний підрозділ повністю або частково відмовляють у виконанні запиту/звернення у випадку, якщо порушені у запиті/зверненні питання суперечать правилам Інтерполу, що так само визначено у Статуті МОКП-Інтерпол.
За загальним правилом, у разі якщо представники Національного бюро Інтерполу отримують відомості про те, що представники органу досудового розслідування звертаються до них із запитом, що стосується осіб, які підпадають під виняток ст. 3 Статуту Організації, вони спочатку надсилають запит про уточнення запитуваної інформації, а потім надають відповідь про неможливість виконання запиту про розшук на підставі ст. 3 Статуту МОКП-Інтерпол.
Як наслідок, виконання політичних обіцянок Генеральної прокурорки було неможливо через принципи роботи міжнародних інституцій і положення національного законодавства, якими врегульовано порядок взаємодії з міжнародними органами кримінальної поліції. Відповідні зміни до КПК України були лише питанням часу.
Законом України від 27.04.2021 р. № 1422-IX внесено зміни до КПК України в частині вдосконалення окремих положень у зв’язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування (in absentia). Нововведенням було нівельовано необхідність здійснення міжнародного розшуку підозрюваного у разі, «якщо у слідства є достатні відомості про те, що підозрюваний перебуває на тимчасово-окупованій території, або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором». Із практики, найчастіше подібними «достатніми відомостями» є складені оперативними працівниками Служби безпеки України протоколи огляду мережі Інтернет, у яких вони зазначають різноманітні публікації в ЗМІ щодо ймовірного місцезнаходження колишніх високопосадовців, які нібито перебувають на окупованих територіях або на території держави- агресора. Також Законом № 1422–IX передбачено порядок викликів і надсилання повідомлень підозрюваним у провадженнях (in absentia), який має на меті виключно формальне закриття питання здійснення державою «виклику», замість належного здійснення передачі повідомлень і документів у порядку, визначеному колишньою редакцією КПК України у цій частині.
Загалом, 2021 рік приніс чимало позитивних змін у національний кримінальний процес. Водночас це зміни щодо імплементації в національне законодавство міжнародних конвенцій і зобов’язань, диджиталізація процесу й намагання держави стимулювати населення до відкритого фінансового життя та детінізації економіки. Маємо надію, що надалі загальна тенденція щодо сталого й розумного розвитку такої консервативної системи, як кримінальний процес, допоможе в розвитку нашій країні. А що стосується (in absentia) українців і, більше того, правників, – такими новаціями, метою яких є виконання політичних зобов’язань, не здивувати. Із цим уже працюватимуть адвокати у кримінальних справах, які поза політикою.
