Парламент вдосконалив процедуру виконання судових рішень та цифровізував окремі етапи виконавчого провадження
Верховна Рада вдосконалила механізм примусового виконання судових рішень: цифровізувала ключові етапи виконавчого провадження, посилила обмеження для боржників при операціях з майном і поклала нові обов’язки на банки та платіжні установи. Зміни стосуються бізнесу, кредиторів, нотаріусів і фінансових установ.р
23 квітня 2026 у газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07 квітня 2026 № 4833-IX.
Запроваджені зміни спрямовані на підвищення ефективності виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) через цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження та уточнення його процедур і строків. Для бізнесу це означає не лише нові можливості для стягнення, а й додаткові перевірки, нові операційні ризики та потребу переглянути внутрішні процеси.
ЩО ЗМІНИЛОСЯ
1. Нові вимоги до позовних заяв і заяв про видачу судового наказу
Позивачі, які звертаються до суду з позовом про стягнення коштів або із заявою про видачу судового наказу, зобов’язані зазначати реквізити рахунку в банку або в небанківського надавача платіжних послуг та додавати документ, що підтверджує його наявність. Якщо рахунку немає, фізична особа або ФОП мають прямо зазначити це і вказати бажаний спосіб отримання коштів.
2. Виконавче провадження переводиться в більш цифровий формат.
Закон прямо допускає видачу виконавчих документів в електронній формі. Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) має забезпечувати реєстрацію документів, фіксацію виконавчих дій, доступ сторін до матеріалів, електронний архів, електронний кабінет сторони та взаємодію виконавців із державними органами, банками, фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг і емітентами електронних грошей.
Документи виконавчого провадження для осіб, які мають електронний кабінет у ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, надсилаються в електронній формі.
3. Автоматизується частина процесу зняття арештів після погашення боргу.
У справах, де сума стягнення не перевищує 10 мінімальних заробітних плат, АСВП автоматично формує повідомлення про погашення заборгованості. Воно є підставою для виключення боржника з Єдиного реєстру боржників і зняття арешту з коштів, електронних грошей та цінних паперів, що існують в електронній формі. Таке повідомлення в день його формування надсилається банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенту електронних грошей або депозитарній установі, які мають зняти арешт не пізніше наступного дня.
4. Посилюється роль Єдиного реєстру боржників
Закон фактично робить Єдиний реєстр боржників центральним фільтром для угод із майном. Якщо майно належить особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, нотаріуси, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти владних повноважень, а також інвестиційні фірми повинні відмовляти у вчиненні дій щодо відчуження або застави такого майна, якщо закон прямо не передбачає виняток.
Окремо закон встановлює, що правочин щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача, може бути підставою для визнання такого правочину недійсним.
5. Посилюються обмеження у сфері нотаріату, реєстрації нерухомості і транспортних засобів
Закон уточнює, що внесення особи до Єдиного реєстру боржників є підставою для відмови не лише у вчиненні нотаріальної дії щодо відчуження нерухомого майна, а й щодо передачі його в заставу (іпотеку), з окремими прямо визначеними винятками (реалізація майна в межах звернення стягнення на предмет застави /іпотеки).
Окремо закон поширює подібний підхід і на інші реєстраційні дії: щодо нерухомого майна – під час державної реєстрації права власності та іпотеки, а щодо транспортних засобів – під час їх перереєстрації та зняття з обліку. Територіальні органи МВС у разі виявлення власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників мають відмовити у відповідній реєстраційній дії та повідомити про це виконавця.
6. До запуску повної інтеграції реєстрів перевірка Єдиного реєстру боржників проводитиметься через сайт Мін’юсту.
До запровадження взаємодії Єдиного реєстру боржників із державними електронними базами та реєстрами державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси та інші суб’єкти при здійсненні владних функцій мають перевіряти відомості про власника майна через офіційний вебсайт Міністерства юстиції шляхом пошуку та формування довідки. Це має практичне значення для угод з активами вже на перехідному етапі.
7. Банки та платіжний ринок отримують нові обов’язки
Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг та емітенти електронних грошей мають повідомляти виконавця про відкриття або закриття рахунку чи електронного гаманця особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників. Таке повідомлення подається в день відкриття або закриття відповідного рахунку.
Після отримання такого повідомлення виконавець має не пізніше наступного робочого дня вирішити питання про накладення арешту на кошти або електронні гроші боржника, якщо закон не передбачає винятку.
Одночасно розширюється і обсяг інформації, яку банки розкриватимуть виконавцям: відомості про рахунки, електронні гаманці, залишки коштів, операції, призначення платежів, депозити, сейфи, а в окремих випадках – і про розмір заборгованості за основним зобов’язанням клієнта, забезпеченим заставою або іпотекою, якщо банк є відповідно заставодержателем або іпотекодержателем.
8. Закон окремо врегульовує звернення стягнення на електронні гроші, цінні папери та депозитні кошти
Закон деталізує порядок арешту та списання електронних грошей, арешту цінних паперів у системі депозитарного обліку та звернення стягнення на кошти, розміщені на вкладних (депозитних) рахунках.
Це не лише розширює перелік активів, доступних для стягнення, а й робить відповідні механізми більш визначеними для виконавців, банків, платіжних і депозитарних установ.
9. Закон зберігає окремі додаткові гарантії для захищених категорій боржників
Закон зберігає додаткові гарантії щодо єдиного житла боржника в справах на невеликі суми, забороняє арешт окремих спеціальних рахунків, у тому числі пов’язаних із компенсацією за пошкоджене або знищене внаслідок війни майно, а також спрощує нотаріальне оформлення окремих медичних документів для осіб зі складу сил безпеки й оборони, які постраждали внаслідок збройної агресії рф. Окремо на період воєнного стану і протягом року після його припинення або скасування запроваджено спеціальний захист єдиного житла для визначених захищених категорій боржників – за умови подання відповідної заяви виконавцю рф.
10. Для стягувача зростає значення якісної підготовки документів на старті
Якщо в заяві про примусове виконання стягувач одразу зазначить рахунки боржника, електронні гаманці, рахунки в цінних паперах або конкретне майно, виконавець має діяти негайно після відкриття провадження: накласти арешт або перевірити право на конкретне майно і звернути на нього стягнення.
Закон також вводить окремий механізм поновлення виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу.
НА ЩО СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ
По-перше, варто оновити шаблони процесуальних документів у спорах про стягнення коштів у частині зазначення реквізитів рахунку та завчасно отримати в банку довідку або інший документ, що підтверджує його наявність.
По-друге, доцільно переглянути підхід до підготовки матеріалів на стадії примусового виконання. Чим більше інформації про рахунки, електронні гаманці, цінні папери та інше майно боржника буде зібрано ще на старті, тим вищими будуть шанси на швидкий арешт і реальне стягнення.
По-третє, у правовідносинах, де подальше оформлення залежить від нотаріальних або реєстраційних дій, варто враховувати статус контрагента або власника активу в Єдиному реєстрі боржників. Це особливо актуально для операцій із нерухомістю, транспортними засобами, заставним майном та іншими активами, розпорядження якими може бути обмежене в разі внесення особи до реєстру.
По-четверте, кредиторам варто зважати, що закон зберігає винятки та обмеження щодо звернення стягнення на окремі активи й рахунки боржника. Це варто враховувати під час планування стягнення, роботи із заставним майном та оцінки перспектив фактичного виконання.
НАБРАННЯ ЧИННОСТІ Закон № 4833-IX набирає чинності через шість місяців із дня його опублікування. Водночас окремі його положення набирають чинності вже з дня, наступного за днем опублікування, зокрема нові вимоги до позовних заяв і заяв про видачу судового наказу, окремі зміни щодо електронної форми виконавчих документів, електронного документообігу та окремі норми, спрямовані на оперативніше вчинення виконавчих дій.
