Правові наслідки коронавірусу для бізнесу: трудове законодавство

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – Закон), який запроваджує поняття дистанційні (надомної) роботи та гнучкого режиму робочого часу у Кодекс законів про працю України.

Дистанційна (надомна) робота визначається як така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

Законодавець встановив, що виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, а оплата праці повинна здійснюватися у повному обсязі та у строки, визначені діючим трудовим договором (за умови, що працівник і роботодавець письмово не домовились про інше).

У той час як за звичайних обставин умова про дистанційну (надомну) роботу повинна бути зафіксована в письмовому трудовому договорі, на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Також Закон містить такі положення щодо норм оплати праці:

• у Кодексі законів про працю України тепер спеціально визначено, що час простою на період встановлення карантину повинен оплачуватися з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
• у Законі України «Про зайнятість населення» право на виплату допомоги по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття надано роботодавцям – малим та середнім підприємствам, які вимушено скоротили передбачену законодавством тривалість робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через проведення заходів що щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.