Виготовлено в Китаї, завезено через Одесу

Щодня людину оточують десятки, сотні брендів, починаючи від зубної пасти та філіжанки кави зранку. Торговельні марки настільки тісно увійшли в наше життя, що деякі з них замінили нам звичайні назви товарів (наприклад, ксерокс чи памперс). Коли споживачі обирають той чи інший предмет побуту, одним із головних критеріїв для них є саме питання бренду. Виробники контрафактних товарів цим не нехтують, ринок підробок лише зростає, а їхня якість іноді не лише відповідає оригіналу, але навіть його перевершує.

Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), станом на березень 2019 рік ринок контрафактних та піратських товарів займав 3,3 % від світового ринку торгівлі (близько 500 мільярдів доларів США), що майже на 1 % більше у порівнянні з попередніми роками. Ринок контрафактних та піратських товарів знаходиться

на рівні лідерів нелегального бізнесу, таких як наркоторгівля, торгівля зброєю та людьми. Окрім масштабних збитків виробникам оригінальних товарів, контрафакт часто несе загрозу здоров’ю та життю людини.

Чи с механізми боротьби з контрафактом?

Відповідь — так. Не буде відкриттям, що більшість контрафакту потрапляє на ринок України зі східних країн. Саме тому рубежем потрапляння підроблених товарів на прилавки є митниця. З метою захисту власників об’єктів прав інтелектуальної власності в Україні діє Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. Відповідно до ст. 398 Митного кодексу України, після реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, митні органи застосовують заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру.

На практиці це означає, що під час митного оформлення товарів, за умови спрацювання факторів ризику, а фактично виявлення підробленого товару, митні органи повідомляють про порушення прав інтелектуальної власності правовласника. Зазвичай у митному реєстрі реєструють знаки для товарів і послуг, авторські права, патенти на винаходи та промислові зразки. Після повідомлення правовласник має 10 робочих днів (3 дні для швидкопсувних товарів), щоб звернутися до суду з позовом про захист своїх прав та відповідним забезпеченням позову або надати митному органу висновок експертизи. Цей строк може бути продовжений за вмотивованим клопотанням правовласника ще на 10 робочих днів. На практиці достатньо простого клопотання.

За умови виконання правовласником вищевказаних дій, митне оформлення товарів поновлюється, а відшкодування витрат, пов’язаних зі зберіганням цих товарів, здійснюється коштом правовласника. Варто зазначити, що в більшості випадків таке відшкодування здійснюється все ж таки коштом імпортера. Це пов’язано як з небажанням імпортера тягнути з митним оформленням товарів, так і з формальностями врегулювання оплати правовласником.

Якщо все так просто, чому ж ринок контрафактних товарів не зменшується?

Дійсно, на папері все виглядає достатньо зрозуміло та прагматично. Проте реальність дещо відрізняється. На це впливають кілька чинників. Відкинувши такий фактор впливу як «зацікавленість митних інспекторів», необхідно дослідити механіку роботи митних органів підчас виявлення контрафактної продукції.

Під час митного оформлення товарів митна декларація проходить перевірку в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України (ЄАІС). У разі виявлення збігу вказаної в декларації ТМ та ТМ, зареєстрованої в митному реєстрі (або іншого об’єкта ПІВ), спрацьовують ризики про можливе порушення, що є підставою для додаткової перевірки товару. За умови виявлення контрафактного товару та незаангажованості митного інспектора приймається рішення про призупинення митного оформлення товарів і повідомляється правовласник.

Слід зауважити, що ризики також спрацьовують не лише щодо назви об’єкта ПІВ, але й щодо інформації, вказаної правовласником у заяві про сприяння захисту майнових ПІВ (схожі позначення, постачальники контрафактних товарів, інші ознаки). Таким чином, вкрай важливо заповнювати заяву з максимальною деталізацією щодо контрафактного товару.

Окрім того, імпортери контрафактних товарів добре обізнані про особливості роботи митних органів та ЄАІС, а тому добре знають, як обійти шляхи спрацювання ризиків або невиявлення товару під час митного огляду. Серед основних механізмів обходу ЄАІС — «вміле заповнення» митної декларації. На практиці це означає, що контрафактний товар успішно проходить митне оформлення та потрапляє на український ринок. Митні органи скаржаться, що замість того, щоб виявляти контрафакт, вони витрачають всі ресурси на призупинення сірого імпорту, тобто оригінальних товарів, які ввозяться неофіційними імпортерами.

Контрафакт чи сірий імпорт?

На юридичному ринку добре відома запекла боротьба двох таборів ритейлерів та офіційних дистриб’юторів оригінальної продукції. Перші лобіюють питання запровадження міжнародного режиму вичерпання прав, тобто безперешкодний імпорт оригінальної продукції будь-ким, а інші відстоюють своє право на ексклюзивне постачання таких товарів в Україну.

Перший раунд за представниками ритейлу. З останніми змінами до Митного кодексу України заходи щодо сприяння захисту ПІВ не застосовуються до оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі в кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником.

Якщо раніше митні органи були зобов’язанні призупиняти весь товар, що містить об’єкт ПІВ, та повідомляти про це правовласника, то з останніми змінами призупиненню митного оформлення підлягає лише товар, що містить ознаки контрафакту. Сьогодні питання щодо «ознак контрафакту» є неврегулюваним, вищезазначена норма діє в ручному режимі. Фактично, кожна митниця на власний розсуд вирішує, чи призупиняти митне оформлення оригінального товару.

Новий порядок, який мав би врегулювати питання визначення оригінального товару, розглядається вже понад 6 місяців. Варто зауважити, що аналіз запропонованого порядку та норми Митного кодексу України щодо непризупинення оригінальних товарів вказує на наявність певних маневрів на користь офіційних дистриб’юторів. Тому ми не радимо їм опускати руки, адже другий раунд цієї битви ще попереду.

Що ж робити, коли контрафакт виявили?

Здавалося б, все просто — контрафактний товар виявили, його митне оформлення призупинили, йди до суду, знищуй товар та стягуй 100-500 мільйонів гривень з порушника. Чи не все так просто?

Як і в будь-якій кримінальній драмі, зловмисники завжди на крок попереду переслідувачів. У більшості випадків призупиняється митне оформлення невеликої партії товарів, які імпортуються «шелкомпанією», створеною місяць тому, зі статутним капіталом 100 гривень, засновником і директором в одній особі. Можете вже уявити собі успішність виконання судового рішення. Безперечно, товар буде конфіскований, проте чи залишиться правовласник задоволений?!

Інший варіант — це отримання висновку експертизи та притягнення імпортера до адміністративної відповідальності. Тут є три цікавих моменти: вартість експертизи може перевищувати вартість партії, правовласник займає позицію спостерігача в адміністративному процесі, який може закінчитися на користь імпортера, а головне — штраф за порушення складає 17 тисяч гривень.

Саме тому у своїй практиці ми намагаємося знаходити спільну мову з імпортером на вигідних для нас умовах, тобто знищення

імпортером товару власними силами та ресурсами. Як правило, імпортери, які пройшли таку процедуру, не бажають більше мати справу з продукцією такого правовласника.

Юристи стільки говорять, а можна чітку пораду почути?

Насамперед, це подання заяви про сприяння захисту майнових ПІВ до Держмитслужби. З вищевикладеного може здатися, що в цьому немає жодного сенсу, але це не так. Кожен випадок призупинення митного оформлення товарів та його подальше знищення створює прецедент на ринку. Багато хто відмовиться надалі ввозити продукцію того чи іншого бренду. Окрім того, торговельна марка в митному реєстрі — це як сигналізація на авто, адже відлякує злочинців та створює додатковий захист. Звісно, будь-яке авто може бути викрадене, проте відсоток викрадення суттєво падає.

До того ж боротьба з контрафактом — це не лише про митницю. Для дієвого захисту свого бренду необхідно одночасно заходити з усіх боків, як і з роздрібного ринку вже наявного товару, так і на митниці. За таких умов недобросовісні імпортери віддадуть перевагу менш проблемному товару та неохоче ризикуватимуть своїми коштами, а можливо, й свободою.

Висновки

Боротьба з контрафактом має бути принциповою позицією для правовласника, з довготривалою стратегією, чітким контролем та швидкою реакцією. Лише за умови активної позиції правовласника шанси побороти контрафакт суттєво зростають, що вигідно позначається на показниках прибутку та репутації бренду,

Подібні публікації

24 Січня 2023

Публікації

Хто за все заплатить: як рітейлу фіксувати збитки та на які варіанти відшкодування можна розраховувати
02 Січня 2023

Публікації

Sayenko Kharenko приєдналася до благодійної акції «Огорни теплом»
20 Грудня 2022

Публікації

СОТ перекреслює спадок Трампа: чи вдасться усунути причину глобальної торговельної війни
Cookies повідомлення

Ми використовуємо дані cookie, щоб аналізувати поведінку відвідувачів
нашого сайту та покращувати його. Використовуючи наш сайт, ви даєте згоду на дані cookie відповідно до нашої Cookie Policy.