close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
13 Листопад 2020

Банкрутство держпідприємств: чотири законодавчі загадки

Джерело: Новое время. Бізнес

Якщо ви ще не чули, що за результатами банкрутства в Україні кредитор у середньому повертає 9 центів з інвестованого долара, то ви, мабуть, не часто стикалися з публікаціями на цю тему.

І на таку скромну суму не завжди варто розраховувати, якщо ваш боржник — держпідприємство або компанія, де держава має частку 50+ (узагальнимо для цілей статті всі, як держпідприємства). Велика ймовірність того, що такий боржник ніколи не зможе опинитися в процедурі санації або ліквідації. Відповідно, про жодний план реструктуризації заборгованості та примусовий продаж активів для погашення боргів мови й бути не може. Заборони на банкрутства держпідприємств не консолідовані в одному місці, а, як сир у лабіринті, заховані в різних законодавчих актах, про які ви, можливо, ніколи й не чули. І щороку такого захованого сиру стає все більше, а формулювання заборон все витонченіші.

Раніше спеціальне законодавство у сфері банкрутства досить демократично описувало можливість санації й ліквідації держпідприємств. Яскравим винятком із дозволеного були держпідприємства, які не підлягають приватизації. До них могла бути застосована хіба що мирова угода.

А недавній Кодекс України про процедури банкрутства (Кодекс про банкрутство) досить лаконічно і якоюсь мірою розмито регулює питання банкрутства держпідприємств. Начебто можна. І навіть, можливо, й ті держпідприємства, що не підлягають приватизації, теж можна. Але це не точно.

І тут починається найцікавіше.

Якщо Кодекс про банкрутство дещо обходить питання компаній, які не підлягають приватизації, то Господарський кодекс досить безальтернативний у твердженнях. За положенням останнього, держпідприємства, які не підлягають приватизації, не можуть бути в процедурі санації або ж ліквідації доти, поки, власне, перебувають у списку об’єктів, які не підлягають приватизації.

А чи є список? Ну, звичайно ж, немає. А якщо точніше, то він був. Але його прибрали, а новий вже у варіації трьох законопроєктів затвердити поки не змогли.

Але це зовсім не означає, що заборона на банкрутства Господарського кодексу не може поки працювати. Сам Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» дає опис держпідприємств (не перераховуючи), які не підлягають приватизації. Сюди входять, наприклад, держпідприємства, за якими на праві господарського відання закріплено залізничні станції та колії загального користування, атомні електростанції тощо. Вишенькою на торті стали перехідні положення закону, який, власне, і визнав таким, що втратив чинність, закон, який встановлює перелік об’єктів, що не підлягають приватизації.

Перехідні положення і зовсім заборонили санацію держпідприємств (за винятком тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробці, модернізації, ремонту, обслуговування озброєння та військової техніки) та їх ліквідацію (крім тих, що ліквідуються за рішенням власника до 20.10.2022).

Ось тільки Кодекс про банкрутство не передбачає окремо процедуру ліквідації за рішенням власника, як це було раніше. Так що, мабуть, ліквідувати зовсім нікого й не можна.

Кодекс про банкрутство також не передбачає і раніше доступну мирову угоду. Тож суди вже почали закривати провадження у справах про банкрутство держпідприємств, де ще не розпочато санацію або ліквідацію, просто з огляду на те, що такі провадження ведуть «у нікуди».

Але й на цьому ще не все.

Загадка № 2: санація держпідприємств, пов’язаних з озброєнням і військовою технікою

Здавалося б, санацію держпідприємств, що пов’язані з ремонтом і обслуговуванням озброєння і військової техніки, все-таки можна проводити, з огляду на вищезазначені перехідні положення. Але чи так просто це працює?

Є у нас затверджений Кабміном Перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. І входить у нього досить великий список підприємств, з назви яких вже можна зрозуміти, що вони явно займаються виробництвом, ремонтом або обслуговуванням озброєння. І є у нас все той же Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна», який забороняє приватизацію (і тим самим унеможливлює санацію та ліквідацію) підприємств, необхідних для обороноздатності держави.

Відповідь на запитання, наскільки держпідприємства, що виробляють зброю, важливі для обороноздатності держави, очевидна. Особливо, якщо такі підприємства вже внесені до переліку об’єктів, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

Фінальним акордом у темі можливої санації підприємств, залучених у виробництво, розробку, ремонт озброєння і військової техніки, є заборона на банкрутство казенних підприємств. Таку заборону містить і Кодекс про банкрутство, і Господарський кодекс, і стосується вона чималої кількості підприємств в оборонній сфері.

Взагалі, знайти держпідприємство, яке підлягає санації, буде не так просто.

І якщо ви досі не заплуталися, ось вам ще.

Загадка № 3: про заходи

Є у нас Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних і теплогенеруючих організацій і підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» 2016 року (Закон про заходи 2016 року).

Зовсім недавно з’явився ще Закон України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії» 2020 року (Закон про заходи 2020 року).

І є Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» ще з далекого 2005 року (Закон про заходи 2005 року).

Закони про заходи 2005 і 2016 років передбачають існування своїх реєстрів підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання/погашення заборгованості. Слід зауважити, що потрапити туди за заявою можуть не тільки держпідприємства і комунальні, а й приватний бізнес.

І ось зовсім недавно президент підписав закон 686-IX, що вносить такі зміни до Кодексу про банкрутство. Суди не можуть відкрити провадження у справі про банкрутство проти підприємства, яке включене до реєстру підприємств за Законом про заходи 2016 року.

Станом на 17.09.2020 йдеться про 238 компаній, про банкрутство яких поки можна забути.

Щодо Закону про заходи 2005 року, то він цілком самостійний у встановленні заборони на банкрутства підприємств, включених до реєстру відповідно до нього. І якщо колишній Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлював, що застосовуватися норми Закону про заходи 2005 року в питаннях банкрутства можуть лише до 01.01.2016, то новий Кодекс про банкрутство таких обмежень не містить.

Закон про заходи 2020 року також ще самостійно встановлює заборони. Наприклад, введено мораторій на банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

Перераховані вище приклади дозволяють крізь роки простежити стабільне прагнення держави захистити підприємства у сфері енергетики незалежно від їх форми власності.

Загадка № 4: де ще

На цьому список обмежень і заборон на банкрутство держпідприємств не закінчується.

Їх ви можете також знайти, наприклад, у Законі України «Про трубопровідний транспорт», Законі України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств», у перехідних положеннях Кодексу про банкрутство щодо «Чорноморнафтогазу». До списку винятків нещодавно приєднали і всі бюджетні установи (закон № 686-IX).

Але й на цьому законодавець не зупинився.

Обмеження є не тільки на те, кого можна банкрутити, але й на те, хто може це робити.

Для прикладу візьмемо Закон України «Про деякі питання заборгованості оборонно-промислового комплексу — учасників Державного концерну Укроборонпром та забезпечення їхнього стабільного розвитку».

Цей Закон забороняє банкрутство підприємств оборонно-промислового комплексу, які внесені до вищезгаданого Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, за заявою, наприклад, будь-якої юридичної особи з іноземними інвестиціями або іноземного підприємства держави-агресора і/або держави-окупанта. Не допоможе обійти цю норму і наступне відступлення права вимоги на користь осіб, не зазначених у ній.

Хто винен і що робити

Наскільки виправданими є такі заборони на банкрутство держпідприємств, питання філософське.

Однак, pacta sunt servanda. Домовленості й рішення судів мають виконуватися, борги мають повертатися. В іншому разі держава ризикує зіткнутися з черговими розглядами в ЄСПЛ і міжнародних інвестиційних арбітражах.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше