За згодою сторін

В ході рекодифікації Цивільного кодексу потрібно узгодити положення чинного законодавства в галузі інтелектуальної власності та уніфікувати його з нормами права ЄС

В останні роки відбувся значний прорив у гармонізації національного законодавства у сфері інтелектуальної власності з нормами права ЄС

Четвертий місяць в експертному середовищі триває обговорення концепції рекодифікації Цивільного кодексу (ЦК) України. Дискусія не оминула й питань, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності (IP). На думку ініціаторів, основні напрями вдосконалення положень книги четвертої обумовлено необхідністю внесення змін до ЦК України та спеціального законодавства, спрямованих на імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, на адаптацію законодавства нашої держави до норм права ЄС; врахування національної практики застосування законодавства у сфері інтелектуальної власності; узгодження положень книги четвертої між собою та іншими положеннями ЦК України, а також врахування відповідного досвіду іноземних країн, зокрема країн ЄС.

Ми запропонували фахівцям провідних юридичних компаній України обговорити низку питань, зокрема щодо того, чи є необхідність переписувати книгу четверту «Право інтелектуальної власності» ЦК України, чи для ефективного регулювання правовідносин у цій сфері достатньо внесення змін до профільних законів у галузі IP. Експерти також розбиралися в тому, які концептуальні положення права інтелектуальної власності в ЦК України потребують оновлення, в якій частині українські «інтелектуальні правила» треба гармонізувати зі світовими в цивільному законодавстві та які IP-новації, апробовані іншими країнами, варто імплементувати в національне цивільне законодавство.

Найвагомішою підставою для вдосконалення книги четвертої Тетяна Ющенко, адвокат, юрист ІР-практики Sayenko Kharenko, к.ю.н, вважає адаптацію законодавства України до законодавства ЄС, яка передбачає необхідність прийняття до уваги не лише права ЄС, але й рішень Європейського суду справедливості, спрямованих на захист прав інтелектуальної власності, а також норм законодавства держав — членів ЄС.

На думку Анастас» Міндрул, патентного повіреного Mamunya IP, єдиний правильний шлях рекодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності полягає у створенні законодавчого акта, який містив би загальні положення, особливу частину та принципові положення, присвячені певним видам об’єктів інтелектуальної власності.

Натомість Марія Коваль, радник, керівник практики інтелектуальної власності ЮФ Redcliffe Partners, переконана, що внесення змін до профільних законів у галузі інтелектуальної власності — це, певна річ, дуже важливий і вкрай необхідний крок. Однак ЦК України є основним актом цивільного законодавства України, і, безперечно, саме в ньому потрібно встановлювати основні засади регулювання цієї сфери.

Для Бориса Соловйова, юриста «Грамацький і Партнери», актуальним є комплексне оновлення та розширення системи об’єктів цивільних прав з огляду на реалії сьогодення та інформатизацію всіх сфер життя людини і суспільства. З цією метою він пропонує закріпити в ЦК України такі нові об’єкти, як інформаційні продукти та ресурси, інформаційні системи, об’єкти прав, які створено і розміщено в інтернеті, персональні дані, штучний інтелект тощо.

На сьогодні гармонізації потребують декілька інститутів права інтелектуальної власності, вважає Софія Бруцяк. молодший юрист ETERNA LAW. Насамперед важливо конкретизувати регулювання та порядок захисту комерційного (фірмового) найменування. Окрім цього, потрібно забезпечити адаптацію норм про комерційну таємницю та ноу-хау до законодавства ЄС, а також визначити поняття ліцензії як одностороннього правочину, а не договору, що точніше відображатиме характер цього поняття.

Говорячи про IP-новації, апробовані іншими країнами, які варто імплементувати в національне цивільне законодавство, Антон ГІолікарпов, радник ЮФ AVELLUM, наголошує, що в багатьох країнах передбачено можливість захищати відомі торговельні марки, водночас компанії, яким ці марки належать, можуть ще не мати реєстрації в країні, де такий захист потрібен.

На думку Ірини Стародуб, керівника судового відділу Moneyveo, варто посилювати відповідальність у сфері інтелектуальної власності, адже в час стрімкого розвитку інформаційних технологій слід саме на це звернути увагу та внести певні зміни в норми ЦК України і Законі України «Про авторське право та суміжні права» (Закон).

Потрібно надати нотаріусам можливість фіксувати порушення прав інтелектуальної власності в інтернеті

Поставити під охорону

Марія Коваль, радник, керівник практики інтелектуальної власності ЮФ Redcliffe Partners

На мою думку, книга четверта ЦК України справді потребує змін і доповнень у зв’язку з необхідністю імплементації положень Угоди про асоціацію та адаптації законодавства України до норм права ЄС.

Внесення змін до профільних законів у галузі інтелектуальної власності — це, певна річ, дуже важливий і вкрай необхідний крок. Одні к ЦК України є основним актом цивільного законодавства України, і, безперечно, саме він повинен встановлювати основні засади регулювання відносин цієї сфери. Особливо це стосується тих об’єктів інтелектуальної власності, відносини щодо яких не врегульовано профільними законами. Зокрема, йдеться про відсутність положень щодо охорони нерозкритого ноу-хау, недостатність регулювання охорони прав на комерційне (фірмове) найменування.

У зв’язку зі стрімкою діджиталізацією майже всіх сфер життєдіяльності вкрай важливо врегулювати питання можливості застосування відкритих ліцензій. Це потрібно для правомірного використання цифрового контенту, як це відбувається в багатьох країнах за допомогою ліцензій Creative Cfommons (фактично їх використовують т в Україні, але без належного регулювання). Тому важливо врегулювати нормами ЦК України можливість укладати договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності в електронній формі.

Також було б вкрай доречно закріпити в цивільному законодавстві такий об’єкт, як ноу-хау, який існує в усьому світі. В Україні найближче по суті комерційна таємниця, але, на мою думку, потрібно закріпити додатковий розділ у ЦК України стосовно охорони нерозкритого ноу-хау, як, наприклад, це врегульовано в Директиві Європейського парламенту і Ради Європейською Союзу 2016/943 від 8 червня 2016 роду про захист конфіденційних ноу-хау та ділової інформації (комерційної таємниці) від незаконного придбання, використання і розкриття.

З огляду на величезну кількість порушень авторських прав в інтернеті дуже важливий також є підвищення ефективності засобів боротьби з ними та належного судового захисту. Зокрема, бажано було б спростити способи фіксації таких порушень, наприклад, законодавчо надати нотаріусам можливість фіксувати порушення прав інтелектуальної власності в інтернеті.

Узгодити положення

Софія Бруцяк, молодший юрист ETERNA LAW

Не зовсім доречно стверджувати, що книгу четверту ЦК України треба повністю переписати, адже існує потреба лише в оновленні регулювання окремих питань та усуненні низки колізій між нормами спеціального законодавства і ЦК України. Відповідно, певні зміни потрібно вносити і в профільні закони, і в ЦК України.

Наприклад, однією з невирішених колізій залишається відмінність між порядками виникнення майнових прав на службовий твір, передбаченими статтею 429 ЦК України та статтею 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Відповідно до ЦК України майнові права на такий твір належать роботодавцю та працівнику спільно, а згідно зі спеціальним законом — тільки роботодавцю. Водночас це лише один із прикладів явних відмінностей між положеннями різних нормативно-правових актів.

Отже, першочерговим завданням є не лише адаптація законодавства України до норм права ЄС, але й узгодження положень чинних законів України в галузі інтелектуальної власності між собою, що потребує внесення відповідних змін і в ЦК України та профільні закони.

Останнім часом галузь інтелектуальної власності в Україні зазнала значного реформування. Це відбулося, зокрема, внаслідок низки ключових змін у регулюванні щодо торговельних марок, порядку використання електронних доказів у суді, а також імплементації низки гарантій для боротьби з патентним тролінгом.

Проте про закінчення реформування галузі інтелектуальної власності в Україні говорити ще занадто рано, адже реформи тривають — і шляхом інституційних змін (створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності), і шляхом внесення змін у законодавство.

На сьогодні гармонізації потребують декілька інститутів права інтелектуальної власності. Насамперед важливо конкретизувати регулювання та порядок захисту комерційного (фірмового) найменування. Окрім цього, забезпечити адаптацію норм про комерційну таємницю та ноу-хау до законодавства ЄС.

Врахувати судову практику

Тетяна Ющенко, адвокат, юрист ІР- практики Sayenko Kharenko, к.ю.н.

Про необхідність проведення рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства наукова спільнота заговорила з часу підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Крім того, за 18 років відбулося чимало змін у суспільних, насамперед економічних відносинах, інститутах і навіть принципах цивільного законодавства. Ці зміни об’єктивують необхідність оновлення цивільного законодавства, зокрема й тієї його складової частини, що стосується права інтелектуальної власності. У проекті Концепції оновлення Цивільного кодексу України (Концепція), який нещодавно презентувала відповідна робоча група, розглядаються чотири підстави для вдосконалення книги четвертої. Найвагомішою з них є адаптація законодавства України до норм права ЄС, яка передбачає необхідність прийняття до уваги не лише права ЄС, але й рішень Європейського суду справедливості, спрямованих на захист прав інтелектуальної власності, а також норм законодавства держав — членів ЄС. Що стосується такої підстави, як врахування національної практики застосування законодавства у сфері інтелектуальної власності, то Концепція не розкриває її суті. Однак припускаю, що йдеться, зокрема, про врахування в майбутньому нормативному акті практикотворчих правових позицій Верховного Суду, висловлених у результаті розгляду IP-спорів. Нормативне закріплення таких позицій допоможе сформувати єдину судову практику. Зараз норми про інтелектуальну власність містяться не лише в ЦК України, але й спеціальних законах, що зумовлює наявність мінімум двох рівнів регулювання правовідносин у цій сфері. Тому внесення змін до спеціального законодавства (другий рівень регулювання) об’єктивно не призводить до зміни основного акта цивільного законодавства, яким відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України є ЦК України. Ба більше, законодавець апріорі виключив існування ситуації, за якої профільний закон міг би по-іншому регулювати цивільні відносини, ніж кодекс. Тож для ефективного регулювання правовідносин у IP-сфері самого лишень внесення змін до спеціального законодавства, вочевидь, недостатньо.

Окреслити рамки

Анастасія Міндрул, патентний повірений Mamunya IP

Законодавство у сфері інтелектуальної власності досі ніде в світі не кодифіковано. Ті кодекси, які мають, наприклад, Франція, Туреччина та низка інших країн, не можна вважати кодексами інтелектуальної власності в сучасному значенні цього словосполучення. Фактично вони є добіркою окремих чинних законів, прийнятих у різний час і незалежно один від одного, зібраних під єдину обкладинку, без будь-яких загальних положень, внутрішнього узгодження тощо.

Абсолютно впевнено можна сказати, що оперативне внесення актуальних змін, яких вимагають сучасні реалії, можливе лише до окремих законів, а не до кодифікованого акта, тим більше якщо ці зміни стосуються таких глобальних процесів, як переписування книги четвертої «Право інтелектуальної власності» ЦК України.

На мою думку, єдиний правильний шлях кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності полягає у створенні законодавчого акта, який містив би загальні положення, особливу частину та принципові положення, присвячені певним видам об’єктів інтелектуальної власності. А спеціальні акти мають бути комплексними, розкривати ці норми, а також містити норми з адміністративної, процесуальної та інших галузей права. Саме тому, з огляду на свою природу, ЦК України не повинен містити всіх нюансів, які має бути відображено в окремих спеціальних законах у сфері інтелектуальної власності.

В останні роки нарешті відбувся значний прорив у гармонізації національного законодавства у сфері інтелектуальної власності із законодавством ЄС. Отже, здебільшого можна констатувати, що сучасні положення зазначеного законодавства України відповідають міжнародним стандартам і найкращим практикам у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності.

Утім, завжди є окремі практичні питання, які потребуватимуть вирішення. На мою думку, одним із таких актуальних питань, що бажано було б відобразити в спеціальних законах у сфері інтелектуальної власності, залишається питання спеціальної позовної давності.

Згідно з останніми змінами позовну заяву заінтересованої особи про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подано до суду протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок і після припинення їх чинності.

Усунути неузгодженість

Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo

В сучасних умовах розвитку інформаційних технологій, інновацій та інформаційної сфери чинне законодавство в галузі авторського права та суміжних прав потребує вдосконалення, узгодження з міжнародними стандартами, оскільки позиції України у сфері захисту прав інтелектуальної власності є вкрай невтішними. Вдосконалення чинного законодавства з метою узгодження його положень із міжнародними нормами, насамперед із принципами, які діють у Європейському Союзі та Світовій організації торгівлі, є одним із найважливіших напрямів правотворчої діяльності. По суті, це поширення більш високих стандартів охорони прав інтелектуальної власності.

Сьогодні, на мою думку варто збільшувати відповідальність у сфері інтелектуальній власності, оскільки в час стрімкого розвитку інформаційних технологій варто саме на це звернути увагу та внести певні зміни в норми ЦК України і Закону України «Про авторське право та суміжні права». Багато неузгодженостей є в майнових авторських правах. Колізія часто на практиці ускладнює розуміння законодавства, оскільки кожен із правових актів претендує на перевагу: ЦК України як основний акт цивільного законодавства і Закон України «Про авторське право і суміжні права» як спеціальний акт порівняно з більш загальними нормами, закріпленими в ЦК України.

Розширити коло об’єктів

На відміну від світової практики, в Україні відсутня методика визначення розміру шкоди, заподіяної порушеннями прав інтелектуальної власності

Борис Соловйов, юрист «Грамацький і Партнери»

Вважаємо, що особливу увагу слід звернуті] на вдосконаленім правового регулювання відносин інтелектуальної [власності щодо комерційних найменувань. Так, непоодинокими є випадки порушення майнових прав інтелектуально^’ власності на комерційне найменування внаслідок його змішування з найменуванням юридичної особи (стаття 90 ЦК України), що підтверджується актуальною практикою Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/32742/15 та від 20 червня 2018 року у справі № 910/20889/13). Саме тому вважаємо, що цей правовий інститут потребує вдосконалення, зокрема шляхом уточнення співвідношення понять «найменування юридичної особи» та «комерційне найменування».

Окрім цього, актуальним є комплексне оновлення та розширення системи об’єктів цивільних прав з огляду на реалії сьогодення та інформатизацію всіх сфер життя людини і суспільства. Пропонуємо закріпити в ЦК України такі нові об’єкти, як інформаційні продукти та ресурси, інформаційні системи, об’єкти прав, які створено та розміщено в інтернеті, персональні дані, штучний інтелект тошо. Дотримуємося позиції, що спеціальне регулювання щодо більшості запропонованих об’єктів буде передбачено саме в межах книги четвертої ЦК України, враховуючи особливості правової природи та їх нерозривний зв’язок із новизною, креативністю (творчим характером), об’єктивною формою як безпосередніми ознаками об’єктів права інтелектуальної власності. Також варта уваги необхідність підвищення рівня правової охорони комерційної таємниці та ноу-хау відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу.

Однак внесення змін стосується не лише книги четвертої ЦК України. Так, на нашу думку, в главі 75 «Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності» ЦК України слід визначити ліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності як односторонній правочин, а не договір у сфері розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, та, як наслідок, внести відповідні зміні до статті 1107 ЦК України.

Марочне питання

Антон Полікарпов, радник ЮФ AVELLUM

У багатьох країнах передбачено можливість захищати відомі торговельні марки, водночас компанії, яким ці марки належать, можуть ще не мати реєстрації в країні, де такий захист потрібен. Наприклад, уявімо, що є відома торговельна мережа, яка використовується за кордоном та власники якої поки що не планують експансію в Україну. Деякі з відомих міжнародних компаній не реєструють торговельні марки в Україні, пояснюючи це тим, що поки не здійснюють вихід на український ринок. Існують випадки, коли українські підприємці, користуючись цією ситуацією, подають на реєстрацію позначення, ідентичні з уже відомими марками міжнародних компаній.

Суть запропонованої норми полягає в тому, що в разі якщо будь-яка особа без дозволу зареєструвала торговельну марку, яка є відомою для споживачів, власник цієї марки може звертатися до суду та вимагати визнання недійсною такої недобросовісної реєстрації, забороняти її використання.

Говорячи про скасування права попереднього користування відносно торговельних марок, слід згадати, що норм[а стосовно права попереднього користувача є доволі історичною та переносилася в тому чи іншому вигляді з найперший редакцій відповідного закону. Проте право попереднього користувача є далеко не в усіх країнах. Припустімо, є відома компанія] що подала на реєстрацію відповідну торговельну марку в 2010 році. У 2021 році виявилося, що є інша компанія, яка використовує цю саму марку для позначення власних товарів. Під час подання правовласником позову до суду відповідач зазначає, що він користувався спірною торговельною маркою починаючи з 2009 року, надає договори, інвойси, проекти дизайнів і докази участі у виставці, якої сьогодні не існує. Таким чином, у суду є підставі прийняти рішення про наявність права попереднього користувача.

Цей приклад демонструє, наскільки непрогнозованою для бізнесу добросовісного правовласника є можливість користування вказаною нормою законодавства будь-якими особами. Ба більше, свідомий бізнес в Україні має звикати до того, що найефективнішим захист буде саме в | результаті своєчасного подання заявки.

Виникає слушне запитання: чому в Україні строк реєстрації торговельної марки сягає 20—22 місяців? Річ у тім, що в багатьох країнах світу цей строк становить 4—6 місяців і лише за наявності опозиції від третьої особи, строк реєстрації не може бути значно подовжено. Водночас опозиції подаються в дуже невеликому відсотку випадків. У таких країнах проводиться експертиза поданої заявки лише за наявності абсолютних підстав для відмови (в разі відсутності розрізняльної здатності, невідповідності принципам гуманності та моралі, введення в оману споживачів та інші). Якщо торговельна марка схожа на раніше зареєстровану марку іншої особи, законом встановлено можливість подати опозицію від власників таких більш ранніх реєстрацій. Передбачено, що подані заявки публікуються у відкритому реєстрі та особи, які вважають, що їхні права порушено через подання такої заявки, можуть звертатися з відповідною опозицією. За таким принципом презюмується, що, з одного боку, експерт закладу експертизи не має повноважень здійснювати пошук на наявність більш ранніх заявок та реєстрацій, а з іншого боку, всі власники таких марок можуть активно захищати свої права самостійно. Позитивним є те, що заявник у разі відсутності опозицій від третіх осіб отримує швидку та ефективну реєстрацію своєї марки. Впевнений, що такий підхід є зручнішим і збалансовано захищає інтереси всіх зацікавлених сторін.

Подібні публікації

24 Січня 2023

Публікації

Хто за все заплатить: як рітейлу фіксувати збитки та на які варіанти відшкодування можна розраховувати
02 Січня 2023

Публікації

Sayenko Kharenko приєдналася до благодійної акції «Огорни теплом»
20 Грудня 2022

Публікації

СОТ перекреслює спадок Трампа: чи вдасться усунути причину глобальної торговельної війни
Cookies повідомлення

Ми використовуємо дані cookie, щоб аналізувати поведінку відвідувачів
нашого сайту та покращувати його. Використовуючи наш сайт, ви даєте згоду на дані cookie відповідно до нашої Cookie Policy.