close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
11 Січня 2022

Додати ефективності

Джерело: Юридична практика

Новим профільним законодавством України закладено необхідні підвалини для залучення додаткових інвестицій у проєкти, спрямовані на підвищення енергоефективності

Закон України «Про енергетичну ефективність» (Закон), прийнятий парламентом 21 жовтня 2021 року, підписано Президентом України Володимиром Зеленським. Отже, виконано один із пунктів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Основна ціль ухвалення Закону — створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки. Метою Закону є встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передання, розподілу, постачання та споживання енергії.

Під час реалізації норм Закону має з’явитися план щодо енергоефективності як на національному, так і на місцевих рівнях. На місцях та в органах державної влади запровадять системи енергетичного менеджменту, а купувати й орендувати за бюджетні кошти можна буде тільки енергоефективне обладнання та приміщення. Великі підприємства зобов’язані впровадити систему енергетичного менеджменту або раз на чотири роки проводити енергоаудит, а компанії, що експлуатують електричні та газові мережі, зобов’язані впроваджувати енергоефективні рішення щодо обладнання і мереж.

Енергособівартість

Як і будь‑які витрати підприємства на ведення господарської діяльності, витрати на проведення обов’язкового енергоаудиту закладатимуть у собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), так само як, наприклад, аудит фінансової звітності або будь‑які інші обов’язкові процедури згідно з чинним законодавством. Водночас метою проведення енергоаудиту є встановлення можливостей підвищити рівень енергоефективності підприємства, що дає змогу зменшити енергоємність виробництва і, відповідно, собівартість продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно із Законом заходи з енергоефективності систем передачі та розподілу є пріоритетними для включення до інвестиційних програм / планів розвитку відповідних систем, зважаючи на технічні можливості та економічну доцільність.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затверджує інвестиційні програми / плани розвитку операторів передавальних систем та операторів розподільних систем, враховуючи заходи з підвищення енергоефективності відповідних систем.

Крім того, НКРЕКП забезпечує врахування під час встановлення тарифів упровадження енергоефективних заходів, запропонованих та обґрунтованих операторами систем передачі та розподілу.

Тож обґрунтовані витрати на енергоефективні заходи, зокрема на модернізацію мереж та обладнання, включатимуться до тарифів операторів систем передачі й розподілу.

Енергоефективність

Законом України «Про публічні закупівлі» вже передбачено можливість обрання товарів, робіт і послуг, зокрема, за критерієм «вартість життєвого циклу». До цього критерію, крім ціни, можуть включатися витрати, пов’язані з використанням товару, роботи або послуги, зокрема споживання енергії та інших ресурсів.

Норма Закону, що зобов’язує закуповувати енергоефективне обладнання або орендувати енергоефективні приміщення, спрямована на зменшення ресурсних витрат. Крім того, передбачено, що ці вимоги не застосовуються в разі економічної та технічної недоцільності такої закупівлі, а також у випадку обмеження конкуренції чи дискримінації учасників.

Вимоги до сертифікації енергетичної ефективності будівель встановлено Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», який у повному обсязі набрав чинності ще 2019 року. Згідно з нормами цього закону сертифікація енергетичної ефективності є видом енергетичного аудиту, під час якого надаються рекомендації стосовно підвищення рівня енергетичної ефективності будівель, що враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими. Тож такі послуги спрямовані на зменшення ресурсоємності в роботі державних та територіальних органів. На думку творців нормативного акта, належне виконання таких вимог законодавства не створюватиме корупційних загроз.

Законом України «Про енергетичну ефективність» передбачено, що порядок запровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту в органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до їх сфери управління, затверджується Кабінетом Міністрів України. Отже, основні вимоги встановлюватимуться на рівні актів уряду. Водночас, наприклад, ДСТУ ISO 50001:2020 «Системи енергетичного менеджменту» передбачено вимоги та настанови щодо створення групи енергоменеджменту, яка відповідає за ефективне впровадження системи енергетичного менеджменту та поліпшення енергетичної результативності. Розмір і структуру цієї групи визначають за розміром і специфікою діяльності організації, наявними в її розпорядженні ресурсами. Група може бути представлена однією особою. Очевидно, що створення та функціонування підрозділу, відповідального за енергоефективність, вимагатиме додаткових витрат, однак цей підрозділ буде відповідальним за поліпшення енергетичної результативності, зокрема за економію коштів від упровадження енегоефективних рішень.

Енергоаудит

Енергетичний аудит може здійснюватися енергетичним аудитором, який перебуває в трудових відносинах із підприємством, установою, організацією, де проводиться такий аудит, або на договірних засадах. Законом не передбачено для енергетичних аудиторів повноважень контролювального органу. Водночас передбачено проведення незалежного моніторингу витягів зі звітів з енергетичних аудитів, незалежної верифікації цих звітів, що, своєю чергою, демонструє підконтрольність діяльності енергетичних аудиторів.

Законом передбачено розроб­лення порядку підтвердження кваліфікації осіб, які мають намір провадити діяльність щодо проведення енергетичного аудиту за відповідним напрямом (будівлі, процеси, транспорт). Підтвердження кваліфікації проводитимуть акредитовані кваліфікаційні організації. Законом також передбачено необхідність:

  • проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які мають намір провадити діяльність зі здійснення енергетичного аудиту;
  • розмежування кваліфікаційних вимог до енергетичних аудитів будівель, процесів та транспорту;
  • встановлення вимог до повторного підтвердження кваліфікації осіб;
  • встановлення вимог та процедури анулювання кваліфікаційного сертифіката енергетичного аудитора;
  • встановлення кваліфікаційних вимог до енергетичних аудиторів.

Кваліфікацію аудитора підтверджуватиме сертифікат, строк дії якого — п’ять років.

Законом передбачено, що до підтвердження кваліфікації допускаються особи, які здобули відповідну вищу освіту не нижче за другий (магістерський) рівень вищої освіти; пройшли підготовку (навчання) за відповідним напрямом (будівлі, процеси, транспорт); мають досвід роботи щонайменше три роки у сферах, дотичних до енергоефективності.

Отже, створено суттєву нормативну базу для мінімізації ризику напливу нефахових аудиторів. Ситуація залежатиме від добросовісності впровадження норм Закону.

Крім того, Законом передбачено проведення незалежного моніторингу витягів зі звітів з енергетичних аудитів, незалежної верифікації цих звітів, що дає можливість мінімізувати ризики залучення спеціалістів із низьким фаховим рівнем, а також використання корупційних схем.

Вигідний інструмент

Отже, Закон України «Про енергетичну ефективність» є позитивним результатом докладених зусиль щодо наближення українського законодавства у сфері енергетичної ефективності до європейського. Прийняття цього нормативного акта засвідчує поступове виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань і в контексті асоціації з Європейським Союзом, і щодо досягнення кліматичних цілей. Важливо, що запровадження енергоефективних заходів є не лише зобов’язанням, а і вигідним та економічно доцільним інструментом, оскільки прямо впливає на економію ресурсів та коштів. Ефективна і повна реалізація норм Закону потребує розроблення низки підзаконних нормативних документів, а також проактивної участі всіх зацікавлених осіб на різних рівнях управління та впровадження енерго­ефективної політики.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше