close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
13 Липня 2020

Небо над Донбасом: як вирішити екологічні проблеми регіону

Джерело: Mind.ua

І яким чином у цьому допоможе розвиток відновлюваної генерації

25 червня 2020 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило про початок автоматизованого процесу передачі даних щодо якості атмосферного повітря з серверів міністерства в систему індексу якості повітря Європейського екологічного агентства. Почали з постів, розташованих у Донецькій області. Це пояснюється тим, що завдяки проєкту ENI SEIS II East, який реалізується Європейським екологічним агентством, ці пости відповідають вимогам директиви ЄС про якість атмосферного повітря.

Однак, враховуючи екологічний стан Донбасу, встановлення нових постів саме тут – невипадкове. Про те, які екологічні проблеми наразі існують у регіоні, та можливості їх  вирішення шляхом розвитку відновлюваної генерації спеціально для Mind розповіла експерт з енергетичних проєктів Sayenko Kharenko Марина Грицишина.

У зв’язку зі значним розвитком промисловості, однією з головних проблем Донбасу є екологія. За даними Держстату, Донецька область має найбільшу в Україні кількість викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. У 2019 році загальний обсяг викидів по Донецькій області складав 773 500 тонн, з яких майже половина припадала на Маріуполь. Така ситуація зумовлена, зокрема, роботою таких великих підприємств, як Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, меткомбінат «Азовсталь» та коксохімічний завод «Маркохім».

За даними Міндовкілля, комбінат ім. Ілліча та «Азовсталь» входять до десятки найбільших забруднювачів в Україні по викидах в атмосферне повітря. Крім цього, перший з них входить до топ-10 забруднювачів, які є утворювачами найбільшої кількості відходів в Україні.

Вирішувати питання екології Маріуполя та взагалі Донбасу можна різними шляхами, у тому числі через модернізацію виробництва. Водночас покращити екологічний стан регіону можливо за допомогою відновлюваної генерації.

Як будівництво вітрових електростанцій може допомогти з утилізацією відходів? Однією із суттєвих проблем металургійних підприємств є шлакові відходи. А в Маріуполі ця проблема ще відчутніша через наявність двох меткомбінатів. Так, у місті є свої шлакові гори, які сформувалися за роки їхньої роботи. На жаль, ці скупчення шлаків знаходяться на березі Азовського моря, тож мають максимально негативний вплив на екологію міста.

Однак шлакові відходи можна не лише накопичувати, але й використовувати для будівництва доріг. Саме таку ідею запропонували представники метзаводу ім. Ілліча. Цей шлях вирішення проблеми також було відображено в урядовому розпорядженні «Про застосування відходів виробництва в дорожньому будівництві».

Зокрема, у договорах про будівництво або надання послуг з поточного ремонту автодоріг загального користування в Запорізькій, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській, Кіровоградській областях пропонувалося передбачати положення щодо доцільності використання відходів виробництва, таких як металургійні шлаки.

Однак шлак може використовуватися не лише для будівництва шляхів загального користування, але й для будівництва доріг для вітрових електростанцій. Так, при будівництві ВЕС 800 МВт біля Маріуполя очікується будівництво близько 200–250 кілометрів доріг для технологічних проїздів між об’єктами інфраструктури вітропарку. При цьому може бути використано близько 1 мільйонів кубічних метрів, або близько 3,5 мільйонів тонн, шлаків.  Для прикладу, в 2018 році в Україні було утилізовано лише 4,9 мільйонів тонн шлаків, з яких тільки 1 мільйонів тонн використано на будівництво доріг. Іншими словами, навіть будівництво однієї вітроелектростанції може дозволити позбавити Маріуполь ще однієї шлакової гори.

В Україні будується не одна вітроелектростанція. За даними звіту Української вітроенергетичної асоціації за 2019 рік, до 31 грудня 2019 року 88 вітроенергетичних проєктів  загальною потужністю 5263 МВт пройшли процедуру оцінки впливу на довкілля та отримали позитивний висновок. У ході реалізації цих проєктів також можливо використовувати шлаки при будівництва доріг для технологічних проїздів.

В інших країнах шлаки також застосовуються при будівництві офшорних вітроелектростанцій. Так, європейський підрозділ ArcelorMittal використовує шлаки для фундаментів плавучих вітрових турбін.

Отже, відновлювана енергетика дозволяє не лише виробляти «зелену» енергію, але й створює умови для циркулярної економіки при утилізації відходів металургійних підприємств.

Окрім зниження кількості відходів, відновлювана генерація може мати також позитивний вплив на зниження викидів забруднювальних речовин металургійними підприємствами.

Як металургійна промисловість може працювати за «зеленими» технологіями? Окрім шлакових відходів, суттєвою проблемою для Донбасу є викиди в атмосферне повітря. Зокрема, за даними Міндовкілля, серед 33 об’єктів, які випускають в атмосферне повітря найбільше забруднювальних речовин, шість об’єктів знаходиться в Донецькій області.

Проте, окрім негативного впливу на регіон, значні викиди забруднювальних речовин можуть стати перепоною для реалізації продукції тутешніх металургійних підприємств. Так, ключовим торговельним партнером України є ЄС, а одним з основних експортних товарів – чорні метали. У 2019 році експорт чорних металів до Євросоюзу склав 15,2 % від всього експорту. Проте європейські країни планують встановлювати обмеження щодо поставки товарів, які виробляються зі значним забрудненням повітря.

Відповідно до Європейської зеленої угоди, для досягнення цілей щодо викидів до 2030 року передбачене впровадження «механізму прикордонного вуглецевого регулювання» (carbon border adjustment mechanism). Зокрема, за цим механізмом можливе стягнення податків з імпорту сталі. При цьому головна мета механізму – не допустити перенесення виробництва європейськими компаніями до юрисдикцій з менш суворими вимогами щодо ціноутворення вуглецю.

Детальні умови механізму прикордонного вуглецевого регулювання ще не оприлюднені. Але вже зрозуміло, що його впровадження може привезти до обмеження імпорту в ЄС товарів, виробництво яких потребує значних викидів вуглецю. З огляду на це металургійна промисловість України ризикує стикнутися з певними обмеженнями у торгівлі з Європою.

Одним з варіантів вирішення проблеми може стати використання вітчизняними меткомбінатами «зеленого» водню.

Залежно від особливостей виробництва вирізняють наступні види водню:

  • «зелений» водень – водень, що виробляється шляхом електролізу за допомогою відновлюваних джерел енергії без викидів вуглецю;
  • «синій» водень – виробляється з природного газу, але викиди вуглецю виловлюються та використовуються повторно;
  • «сірий» водень – виробляється з природного газу із значними викидами вуглецю.

Донецька область має суттєвий потенціал для використання «зеленого» водню металургійними підприємствами. У цьому регіоні існує значний вітровий потенціал, завдяки чому планується реалізувати великі проєкти вітрової генерації. Наприклад, поблизу Маріуполя планується будівництво ВЕС 800 МВт. Саме при застосуванні відновлюваної генерації можливе виробництво «зеленого» водню для використання в металургійній промисловості.

Про перехід на вуглецево нейтральне виробництво сталі до 2050 року заявив європейський підрозділ ArcelorMittal. Зокрема, компанія інвестує у два проєкти, скеровані на вуглецеву нейтральність виробництва: Smart Carbon та інноваційну технологію на основі прямого відновлення заліза. Обидва шляхи передбачають використання відновлюваних джерел енергії та водню для виключення викидів вуглецю під час продукування металу.

Таким чином, відновлювана генерація сприяє вирішенню екологічних проблем. Завдяки відповідним проєктам можна не лише зменшити шлакові гори в Маріуполі, але й розпочати виробництво металу без викидів вуглецю – за рахунок «зеленого» водню, виробленого із відновлюваних джерел енергії. Звісно, що реалізація таких проєктів потребує часу. Проте, враховуючи плани ЄС, важливо замислюватись над подальшими перспективами металургійної галузі України та починати впроваджувати «зелені» технології вже зараз.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше