close

Публікації

Ключові контакти
19 Червня 2020

Свіжий вітер: чому обладнання для ВДЕ варто виробляти на Донбасі

Джерело: Mind.ua

І як можна залучити іноземні інвестиції для відновлення східних регіонів

27 травня 2020 Кабінетом Міністрів України була затверджена Програма стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19. Для стимулювання розвитку економіки Програмою пропонуються у 2020 році такі реформи, як створення умов для залучення інвестицій та стимулювання розвитку промисловості. Про можливості відновлювання, зокрема, Донбасу шляхом розвитку альтернативної генерації, спеціально для Mind розповідає експерт з енергетичних проєктів Sayenko Kharenko Марина Гріцишина.

Донецька область є центром чорної металургії України. Так, на підконтрольній території Донецької області розташовані найбільші металургійні підприємства України – ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в м. Маріуполь. Крім того, на непідконтрольній території залишаються ПрАТ «Єнакієвський металургійний завод», ПрАТ «Донецьксталь – металургійний завод» та ВАТ «Макіївський металургійний комбінат».

Крім металургійних підприємств, Донбас завжди був одним із осередків машинобудівельної галузі. Так, у Маріуполі є такі заводи як ПАТ «Азовмаш», на базі яких можна виробляти обладнання. Крім того, Донецька область має розвинену транспортну інфраструктуру та морський порт у м. Маріуполь, який дозволяє це обладнання експортувати.

При цьому, як зазначалось у попередній публікації на Mind, Донецька та Луганська область мають досить хороший вітровий потенціал та промислових споживачів для електроенергії з ВДЕ. Тому розвиток проєктів вітрової генерації на Донбасі може стати поштовхом для залучення інвестицій та стимулювання розвитку промисловості.

Як можна розвивати промисловість через інвестиції у ВДЕ?

Розвивати промисловість Донбасу можливо за допомогою інвестицій у відновлювану енергетику. З 2009 року в Україні діють «зелені» тарифи для виробників ВДЕ. Вони, як схема підтримки, повинні забезпечувати не лише розвиток альтернативної генерації, але й промисловості. При цьому при встановлені «зелених» тарифів необхідно чітко встановлювати мету розвитку ВДЕ.

Варто зазначити, що багато країн саме завдяки «зеленим» тарифам розвивали не лише галузь ВДЕ, але й промисловість та машинобудування. Наприклад, Німеччина і Данія забезпечили розвиток машинобудівної галузі завдяки виробництву компонентів для вітрових турбін. Це у свою чергу мало значний потенціал для експорту, дозволило створили робочі місця та зайняти лідируючі позиції в розвитку ВДЕ.

Ці країни вже замінили «зелені» тарифи на аукціони для забезпечення подальшого збалансованого розвитку. Але початкові інвестиції забезпечили технологічну перевагу цих країн у новому сегменті ринку та повернулися в їх економіку багаторазово.

Україні також варто замислитися про розвиток промисловості та машинобудування через залучення інвестицій у відновлювану генерацію. В попередні роки більшість отриманих інвестицій у ВДЕ поверталася в якості оплати за обладнання та фінансових витрат в економіки розвинутих країн – виробників цього обладнання. Зокрема, 64 % вартості проєкту вітроелектростанції складають вітрові турбіни, які виробляються за кордоном. Лише близько 16 % від обсягу інвестицій в Україні вкладаються в будівельні роботи та 11 % – у приєднання. Тому в Україні залишається тільки третина інвестицій у проекти вітроелектростанцій.

За останні роки виник дисбаланс між витратами України на розвиток ВДЕ та фактичними інвестиціями у розвиток економіки України. Наша держава опосередковано «вкладалася» в економіки інших країн, отримуючи свою власну відновлювану генерацію дорогою ціною. Так не може продовжуватись занадто довго. Тому сучасні умови розвитку галузі ВДЕ в Україні потребують перегляду підходів та залучення інвестицій у східні регіони через розвиток машинобудівної галузі.

Як можна розвивати машинобудівельну галузь?

Залучення інвестицій та локалізація виробництва обладнання для вітрових електростанцій може здійснюватися різними шляхами. Проте, до найпоширеніших підходів можна віднести наступні:

  • ліцензування

При цьому підході місцеве підприємство отримує дозвіл на виробництво вітрових турбін від виробника. За таким дозволом компанія Goldwind (Китай) змогла виробляти вітрові турбіни компанії Sevion (Німеччина). Ліцензування надає більше контролю над виробництвом, але не надає доступу до нових технологій, оскільки виробники вітрових турбін продають за ліцензією зазвичай старі технології.

  • поглинання інших підприємств

Полягає у придбанні компаній великими виробниками вітрових турбін. Прикладом є придбання виробником вітрових турбін Nordex компанії Acciona Windpower. Проте, в Україні подібні кейси наразі відсутні.

  • створення спільного підприємства

Реалізується шляхом надання виробником вітрових турбін нових технологій для продукування турбін на виробничих потужностях локальних компаній. Такий варіант локалізації виробництва є найбільш ефективним, оскільки надає доступ до нових технологій, створює додаткові робочі місця, сприяє збільшенню сплати податків та створює можливості для експорту обладнання із країни, де було локалізовано виробництво. Створення спільного підприємства, передача ноу-хау та організація виробництва – це вагомий крок для виробника вітрових турбін, тому потребує початкового гарантованого об’єму замовлень, який би окупив початкові витрати.

Прикладом застосування локалізації через створення спільних підприємств може бути досвід Китаю та Росії. Китай не очолював розвиток відновлюваної генерації з самого початку, але вибрав успішну тактику. Оскільки ємність ринку відновлюваної генерації Китаю значна і була потенційно цікава для виробників з Європи, Китай встановив як передумову для постачання вітрових турбін в країну організацію виробництва обладнання локально. Таке рішення забезпечило передачу нових технологій для виробництва компонентів вітрових турбін у Китай та дозволило створити нові робочі місця. Поступово багато виробників вітрових турбін перенесли значну долю виробничих потужностей в Китай. Навіть Росія, яка не є залежною від вуглеводних ресурсів чи ядерного палива, почала виробництво вітрових турбін Siemens, Vestas та Lagerwey для будівництва своїх об`єктів вітрової генерації.

Досвід локалізації виробництва вітрових турбін через створення спільних підприємств можна також використати в Україні та особливо в східних регіонах. Це дозволило би залучити інвестиції не лише в відновлювану енергетику, але й у промисловість та машинобудівельну галузь Донбасу.

Як організувати виробництво вітрових турбін на Донбасі?

Однією із можливостей для розвитку машинобудівельної галузі на Донбасі є створення спільного підприємства з виробником вітрових турбін. Крім металургійного виробництва, в східних регіонах є підприємства машинобудівельної галузі, такі як завод ПАТ «Азовмаш» (Маріуполь), на базі якого можна виготовляти компоненти для вітрових турбін.

Крім ресурсів, Донбас також має ринок збуту для вироблених вітрових турбін. Завдяки значному вітровому потенціалу в Донецькій області планується будівництво декількох вітроелектростанцій. Зокрема, поблизу Маріуполя, компанією ТОВ «ВІНД ФАРМ» планується будівництво вітроелектростанції загальною встановленою потужністю 800 МВт.

Проект такої значної потужності необхідний для локалізації виробництва в Україні, оскільки відповідає гарантованому першому замовленню виробника вітрових турбін. При цьому очікується, що потенційно до половини всіх інвестицій у проект ТОВ «ВІНД ФАРМ» залишиться в Україні через організацію локального виробництва компонентів вітрових турбін.

УК «Вітряні парки України» планують продовження розширення Краматорської ВЕС до 25 МВт. При цьому саме УК «Вітряні парки України» почали застосовувати локалізацію за допомогою ліцензування в Україні для виробництва вітрових турбін потужністю 2,5 МВт на підставі ліцензійної угоди з компанією Fuhrlaender Windtechnology LLC.

Локалізація виробництва вітрових турбін на Донбасі може бути корисною не лише для внутрішнього ринку, але й для експорту в країни ЄС. Наразі виробництво більшості компонентів вітротурбін зосереджено в Китаї. У той же час, вітрові турбіни встановлюються в основному в Європі.

З огляду на наявні маршрути транспортування Україна має більш вигідне положення, ніж Китай та може ефективно з ним конкурувати, досягнувши постійного повного завантаження виробничих потужностей.

За даними 2019 року до провідних виробників вітрових турбін у світі належать Vestas (Данія), Siemens Gamesa (Німеччина/ Іспанія), Goldwind (Китай), GE Wind (США), Envision (Китай). Локалізація виробництва вітрових турбін або навіть деяких їх компонентів одним із цих виробників в східних регіонах, дозволила би залучити інвестицій на Донбас та стала би поштовхом для розвитку промисловості. Проте, для залучення інвестицій потрібно створити умови, за яких виробники вітрових турбін та інвестори готові будуть вкладати кошти в Донбас.

Таким чином, Донбас має значний потенціал для розвитку промисловості та машинобудування завдяки наявним ресурсам та відновлюваним джерелам енергії. Локалізація виробництва вітротурбін може дозволити збільшити частку інвестицій, що залишатимуться в Україні. При цьому можливо забезпечити розвиток машинобудівельної галузі, створити робочі місця та забезпечити економічне відновлення Донбасу.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше