close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
24 Жовтня 2019

IP-суд у матриці судової реформи

Джерело: ЛІГА ЗАКОН

Вищий ІР-суд є спеціалізованим судом держави, створення якого не було обумовлено жодним прямим міжнародним зобов’язанням, а стало об’єктивною потребою часу. Згідно зі статистичною інформацією, розміщеною на веб-сайті Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності”, кількість заявок на об’єкти інтелектуальної власності, які надходять до установи, щороку зростає. Так, за 2015 рік їх надійшло 47817, 2016-й – 51561, 2017-й – 53458, 2018-й – 54785. У зв’язку зі збільшенням кількості об’єктів інтелектуальної власності й угод, пов’язаних з інтелектуальною власністю, неодмінно зростає й кількість пов’язаних із нею спорів.

Утворивши Вищий суд із питань інтелектуальної власності, Україна приєдналася до світової практики розгляду справ щодо інтелектуальної власності спеціалізованим судом, адже майже 90 країн у світі мають такі суди. Хоча їх створено в різних юридичних, економічних, культурних та історичних системах і реаліях, проте цілі запровадження судів однакові – посилення спеціалізації суддів саме щодо питань інтелектуальної власності, забезпечення однаковості практики й передбачуваності результатів судових розглядів і зменшення ризиків судової помилки задля належного рівня охорони й захисту прав інтелектуальної власності.

У цьому контексті варто зауважити, що питання вдосконалення статусу ІР-суду були окремим предметом обговорення під час розроблення Національної стратегії інтелектуальної власності, робота над якою триває з весни 2019 року. Зокрема, досить дискусійним було питання розширення юрисдикції цього суду через надання повноважень щодо розгляду справ кримінального судочинства. Прихильники зазначеної ідеї наводили невтішну статистику, згідно з якою лише кожне восьме розпочате кримінальне провадження стосовно злочинів у сфері інтелектуальної власності надходить з обвинувальним актом до суду, а також указували на реальні проблеми досудового розслідування цих справ. Експерти, які висловлювалися проти такого нововведення, наголошували на тому, що немає позитивного світового досвіду розгляду всіх ІР-справ однією судовою інституцією, обґрунтовуючи потребою переформатування системи органів досудового розслідування й розширення кількості суддів ІР-суду.

Так, на сьогодні відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торгову марку, комерційне найменування тощо; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, ін. актів, що посвідчують чи на підставі яких виникають такі права або які порушують такі права; справи про визнання торгової марки добре відомою; справи у спорах щодо прав автора й суміжних прав; справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання й виконання договору про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності та інші справи.

Незважаючи на те, що Вищий суд із питань інтелектуальної власності утворено Указом Президента України від 29.09.2017 р. № 299/2017, ще й досі тривають конкурсні процедури з добору суддів, що уповільнює реформування й розвиток системи охорони прав інтелектуальної власності в Україні та перешкоджає вдосконаленню механізмів вирішення спорів, пов’язаних з інтелектуальною власністю.

За останньою інформацією, станом на жовтень 2019 р. Вища кваліфікаційна комісія суддів України провела співбесіди з 60 кандидатами на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності (перша інстанція). Так, із квітня цього року триває перевірка практичних завдань кандидатів до Апеляційної палати ІР-суду. Згідно з офіційними даними формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності мають завершити в другому півріччі 2019 р. А втім, об’єктивно це зробити буде вкрай складно. 16 жовтня 2019 р. Верховна Рада підтримала внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, у тому числі щодо перезапуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що з дня набрання ним чинності припиняють повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а процедури, які вона розпочала відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” до набрання чинності новим Законом, продовжить новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Отже, формування ІР-суду перейде у спадок новому складу Комісії, який з урахуванням необхідності проходження відповідних конкурсних процедур розпочне свою роботу вже у 2020 році.

Водночас згідно з положеннями законодавства справи щодо прав інтелектуальної власності розглядають суди за правилами юрисдикції, установленими в процесуальних кодексах. На практиці це досить часто означає ситуацію неоднаковості практики застосування спеціального законодавства судами та різної тривалості судових проваджень у справах. Через об’єктивні чинники, пов’язані з кількістю справ, які надходять на розгляд до суду, господарські суди розглядають справи оперативніше, тоді як черги розгляду справ у загальних (особливо столичних) судах є доволі великими.

Безперечно, наведена ситуація зумовлює те, що всі фахівці у сфері інтелектуальної власності неабияк сподіваються на початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, оскільки це дасть змогу підвищити якість розгляду справ, напрацювати єдину судову практику, а також значно скоротити строк розгляду спорів. З розширенням засобів доказування в судовому процесі виникає об’єктивна потреба в якісній оцінці великого обсягу доказів, які надають учасники провадження. За таких умов ІР-спеціалізація судді є головною передумовою отримання якісного, належним чином умотивованого судового рішення. Ефективний механізм захисту прав і законних інтересів правовласників, яким повинен стати спеціальний ІР-суд, покликаний розвіяти будь-які сумніви потенційних інвесторів у тому, що вкладати в Україну кошти вигідно, безпечно й надійно.

Проте, об’єктивно характеризуючи місце ІР-суду в матриці судової реформи, на жаль, не доводиться застосовувати прикметник “ключове”. Надмірна, якщо порівнювати з іншими процедурами, тривалість процесу формування його кадрового складу наштовхує на думку, що вигоди від діяльності цього суду ще недостатньо усвідомило все суспільство та влада, яка є його частиною. Водночас варто пам’ятати, що захист інтелектуальної власності є надзвичайно важливим для економічного розвитку держави й залучення іноземних інвестицій.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше