close
МЕНЮ

Публікації

28 Жовтня 2021

Хто буде продавати ліс на мільярди гривень

Джерело: Бізнес Цензор

Автор: Ольга Прокопишина

Влітку на презентації програми «Зелена країна» Володимир Зеленський обіцяв ліквідувати «сірий» ринок деревини. Заявляв, що ліс продаватиметься «прозоро й без корупційних ризиків». Зараз лісгоспи мінімізували торги на «Прозорро.Продажі», надавши перевагу «Українській енергетичній біржі». БЦ з’ясовував, кому врешті дістанеться торгівля обсягом в мільярди гривень? І як ліс продається зараз?

На рівні з паливом, металами та зерном деревина зазначена як біржова продукція в законі «Про товарні біржі», що разом з законом «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» вступили в дію 1 липня.

Тепер необроблену деревину можна продавати на електронних майданчиках, що пройшли перевірку та отримали ліценцію у Національній комісії по цінним паперам та фондовому ринку (НКЦПФР).

В законі «Про товарні біржі» чіткою вимогою до таких майданчиків зазначений розмір початкового капіталу у не менш ніж 20 млн гривень. Товарна біржа може функціонувати у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю.

Контролюватиме її діяльність НКЦПФР, що видаватиме біржам ліцензії та здійснюватиме реєстрацію правил їх роботи.

Проте головним регулятором ринку деревини все ж таки лишатиметься Державне агентство лісових ресурсів, що через близько 300 державних лісових господарств контролює обсяги заготівлі лісу.

Наявне законодавство не зобов’язує державні лісгоспи реалізовувати деревину виключно через товарні біржі.

Проте, як зазначив перший заступник голови Держагентства Віталій Пунь 19 жовтня на прес-конференції, в цьому році і «без нормативних актів» продажі лісу відбувались виключно через електронні торги.

«Ми отримали додатково понад 5,5 млрд гривень, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року. Різниця в ціні на знеособленому кубі склала 752 гривень, що складає понад 100 %, у порівнянні з ціною минулого року», —розказав Пунь.

За офіційною статистикою на сайті Держагентства, за 9 місяців поточного року чистий дохід від реалізації лісу склав 15,6 млрд гривень, що на 53 % більше показника за аналогічний період 2020-го. Чистий прибуток за 9 місяців збільшився на 139 %, склав 347 млн гривень.

Офіційна заготівля лісу за всіма видами рубок в Україні коливається зазвичай в межах 15 — 16 млн м3.

Якщо подивитись на торгівлю деревиною за останні десять — п’ятнадцять років, з’ясується, що її реалізація через товарні біржі не є для лісгоспів новим досвідом. Навпаки, з лютого 2007 по вересень 2018 року вся необроблена деревина офіційно реалізовувалась через так звані обласні товарні біржи. Діяв відповідний наказ Держкомітету лісного господарства, за якими деревину продавали фактично у закритому режимі. Бо отримати інформацію про ціни та обсяги продажу деревини через тодішні товарні біржі було неможливо.

Більше того, як розповідала юрист Sayenko Kharenko Марта Савичук, в Україні існувало понад 500 товарних бірж. Більшість з яких не були біржами в загальноприйнятому розумінні, там не відбувались регулярні анонімні торги, не формувались ринкові ціни. Мінекономіки, що раніше формально виконувало функцію регулятора для товарних бірж, фактично не слідкувало за їхньою діяльністю, не збирало та не аналізувало детальну звітність щодо їх операцій.

У 2017 році існуюче в структурі Держагентства ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ) розробило власне програмне забезпечення для проведення електронних торгів деревиною.

В січні 2018 року для «забезпечення прозорості ринку «Держагентство зобов’язало підвідомчі лісгоспи не продавати деревину за прямими договорами деревообробникам, а мати контракти лише з учасниками аукціонів в системі ЛІАЦ.

Проте виявилось, що і ці заходи прозорість торгівлі деревиною не забезпечили.

В кінці 2019 року тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив про «вражаючи результати перевірки» лісгоспів, незаконні рубки та «фіктивні відомості про ідеальний фінансовий стан». Гончарук оголосив повний аудит діяльності Держлісагентства та «процес очищення галузі від корупціонерів».

4 грудня 2019 року прем’єр підписав постанову про проведення експерименту з продажу необробленої деревини через електронну систему «Прозорро. Продажі», яка дозволяє отримати інформацію про продаж кожного лоту.

За експериментом Гончарука лісгоспи з чистим доходом не менше 10 млн. гривень мали виставляти на «Прозорро.Продажі» не менше 25 % обсягу заготівлі необробленої деревини. Один лот мав складатися з деревини одного сортименту, в обсязі не менше 150 м3, або за стартовою ціною не менше 200 тис. гривень.

Експеримент тривав з лютого 2020 року по квітень 2021 року. Планувалось, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів вивчить його результати і до 15 лютого 2021 року інформуватиме Кабмін про доцільність торгівлі деревиною на «Прозорро.Продажі» на постійній основі.

24 грудня Гончарук призначив керувати Держагентством лісових ресурсів юриста Андрія Заблоцького. Одним з пріоритетних завдань для нього стали кадрові чистки в Держагентстві.

Проте вже в березні 2020-го Верховна Рада відправила Гончарука і його уряд у відставку, після чого його призначенець в Держлісагентстві протримався лише кілька місяців. В день коли Андрій Заблоцький відзвітував про зменшення незаконних рубок в Україні на 46 %, Кабмін звільнив його без пояснення причин.

Які були результати експерименту Гончарука з реалізації деревини на «Прозорро.Продажі»?

За даними системи «Прозорро.Продажі», за час експерименту (лютий 2020-квітень 2021) лісгоспи провели більше 25 тис аукціонів, з яких успішно завершились лише 28,5 %. Дохід від реалізації на «Прозорро.Продажі» склав 1,3 млрд гривень.

В проекті брали участь 274 продавців та більше тисячі учасників: як топ-10 ринку, так і представники малого та середнього бізнесу.

За інформацією першого замголови Держлісагентства Віталія Пуня, під час експерименту через «Прозорро. Продажі» вдалося продати всього 0,8 млн м3 деревини, хоча на електронні торги виставлялось 6,1 млн м3, що становило від загального обсягу заготівлі близько 40 %. А через систему ЛІАЦ було реалізовано 6 млн м3 деревини.

«Часто суб’єкти господарювання намагаються любим шляхом виграти лот, наганяють ціну максимально, а потім просто відмовляються від цього лоту. Наші лісогосподарські підприємства, які мають платити зарплатню та податки переходять в дуже складний фінансовий стан. Ми намагаємося відслідковувати такого роду учасників торгів і плануємо інформувати через наші підприємства організаторів торгів, щоб вони вживали заходи реагування до таких недобросовісних покупців», —пояснював Віталій Пунь велику кількість аукціонів що не відбулися на «Прозорро. Продажі».

За словами першого замголови Держагентства, зараз деревина торгується на біржах, що отримали ліцензії НКЦПФР.

30 червня напередодні прийняття змін до законів «Про товарну біржу» та «Про ринки капіталу…» таку ліцензію отримало ТОВ «Українська енергетична біржа» (УЕБ), основним власником якої є Олексій Дубовський.

УЕБу видали одразу дві ліцензії — на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах та клірингової діяльності з визначення зобов’язань. Клірингова діяльність полягає у визначенні зобов’язань за контрактами та створенні системи гарантій їх виконання, підготовки документів для проведення розрахунків

Другу товарну ліцензію 30 вересня отримало ТОВ «Українська універсальна біржа» (УУБ), заснована у 1997 році Олексієм Дубовським та Олександром Маковиєм. Зараз єдиним власником УУБ виступає Олександр Маковий.

За словами власника УЕБу Олексія Дубовського, вадою продажів деревини на «Прозорро» є відсутність будь-яких гарантій для продавця у виконанні контракту

«Прозорро» не цікаво, що відбуватиметься після підписання договору, це не зона їх відповідальності. Нерідко відбувається ситуація, коли покупець зістрибує з контракту, вибирає деревину на вартість гарантійного забезпечення і зникає. А у лісового господарства графік постачання розписаний на три місяці вперед. вже зрубана деревина лежить і псується», — говорить Дубовський

За його словами, на відміну від «Прозорро» біржа є суб’єктом первинного фінмоніторингу і мусить мати повну інформацію про учасника. Якщо учасник торгується зазвичай на 5–10 млн гривень, а потім несподівано починає торгуватись на 300 млн грн, біржа буде з’ясовувати звідки в нього цей ресурс.

На біржових торгах ненадійний покупець буде оштрафований та недопущений до наступних аукціонів. А для постраждалої сторони біржа має гарантоване забезпечення.

Інші думки про торги на біржі у операційного директора «Прозорро.Продажі» Дарини Марчак. За її словами, в Україні не діє система взаєморозрахунків, коли в угоді біржа фактично виступає третьою стороною, і якщо продавець не забрав товар, забезпечує, щоб цей товар забрав інший учасник. Чи, навпаки, покупець отримав такий самий товар від іншого продавця.

«Таке неможливо, всі лісгоспи є державними підприємствами. І один лісгосп не може своєю деревиною відповідати за зобов’язання іншого лісгоспу», — каже вона.

За словами Марчак, лісгоспи також часто бувають причиною невиконання контрактів. Операційна директор «Прозорро.Продажі» згадує випадок з покупцем з Івано-Франківської області, що виграв торги з закупівлі партії деревини у прикордонного закарпатського лісгоспу. «Йому просто порадили в дуже грубій формі за товаром не приїздити», — розказує Марчак.

За її словами, в разі невиконання договору однією зі сторін контракту УЕБ також не може вплинути на ситуацію. «УЕБ була нашим майданчиком, і навіть після отримання ліцензії за своїм функціоналом так ним і залишилась. На лісгоспи можна впливати лише дзвінками з Держлісагентства», -зазначає вона.

19 жовтня Держлісагентство на своїй сторінці Facebook заявило, що торги необробленою деревиною здійснює ліцензована «Українська енергетична біржа», де з початку серпня було проведено близько півтисячі торгів деревиною, зокрема з першого серпня по 30 вересня продано 1,37 млн м3 деревини на 4,01 млрд гривень.

«За результатами трьох місяців функціонування ринку за новими правилами, держава отримала додатковий дохід на 927,5 млн гривень (з ПДВ) більше відносно виставленої на торги початкової вартості необробленої деревини», — йдеться в повідомленні.

З цього можна було б зробити висновок, що деревина після прийняття закону «Про товарні біржі» торгувалась виключно на УЕБі, яка за три перші місяці від моменту ухвалення закону лишалась одним ліцензованим майданчиком.

Проте УЕБом державні лісгоспи насправді не обмежувались.

Докази торгівлі лісом на неліцензованих біржах можна знайти на офіційному сайті Держлісагентства в розділі «Аукціони». Зокрема у «Плані проведення аукціонів» є інформація на яких майданчиках лісгоспи виставляли деревину впродовж двох останніх місяців. Повідомлення про майбутні аукціони розміщуються тут лише частково.

За деякими лотами можна знайти інформацію за три-п’ять днів до запланованого проведення торгів. Окрім УЕБу, на яку дійсно приходиться левова частка торгівлі деревиною, ліс впродовж жовтня торгувався на чотирьох майданчиках без ліцензій. Якщо дивитись від 1 серпня, коли вступив в силу закон «Про товарні біржі», таких бірж без ліцензій буде з десяток.

Наприклад, 18 жовтня тринадцять лотів з продажу деревини торгувались на ТОВ «Утесистем Трейд», яке зареєстроване в Сумах зі статутним капіталом у 1000 грн. Власником і директором «Утесистем Трейд» виступає одноосібно Данііл Маландій.

Дев’ять інших лотів в той день торгувались на майданчику ТОВ «Електронні аукціони ХТБ», що належить харків’янину Вадиму Дундукову. Решта — на ліцензованому УЕБ. Звичайно інформація, яка була конкурентність торгів, хто в результаті став власником лоту і за якою ціною, лишилась закритою.

Позначка торгів на УЕБ — три вертикальні полоси синя/біла/червона.

За словами Олексія Дубовського, до НКФРЦП за ліцензією подались ще кілька товарних бірж, тому до кінця року слід очікувати, що кількість ліцензованих майданчиків збільшиться. За даними видання «Ліга», документи на отримання ліцензії подали «Українська біржа», «Українська міжбанкова валютна біржа» та «Товарна біржа «Український хаб».

Чим відрізняється біржева торгівля лісом від аукціонів на «Прозорро. Продажі»?

Головна відмінність полягатиме в тому, що в системі «Прозорро.Продажі» всі деталі контракту з купівлі-продажу деревини є публічною інформацією. Будь-хто з бажаючих може дізнатись подробиці торгів: перебіг аукціону, хто і за якою ціною виграв лот, загрузити документи переможця і його конкурентів, переглянути укладений договір поставки тощо. За класичним біржевим контрактом отримати таку інформацію неможливо.

Більше того, це прямо забороняється законом «Про товарні біржі», де зазначено, що «зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю».

«Торгова інформація завжди закрита. В жодній країні світу не відкривають інформацію за кожною біржовою угодою. Тому що це може призвести до певних дій з боку конкурентів. На УЕБ зараз 3 800 активних учасників, у кожного власна стратегія.

Зрозуміло, що коли на торги виходить великий учасник, ціна на товар росте. Якщо, наприклад, всі будуть знати обсяги учасника, його пропозицію, це може мати для нього негативні наслідки. Ми щодня розкриваємо загальну інформацію в розрізі обсягів та цін продажу, це базові параметри, які цікаві ринку. Також надаємо повну інформацію по лотам, що будуть торгуватись», — говорить аналітик УЕБу Олексій Кривенко.

З іншого боку УЕБ функціонує і як один з 42 майданчиків «Прозорро.Продажі». І як його майданчик за товарами, що торгуються в системі «Прозорро.Продажі», розкриває всю інформацію за контрактами.

За словами Олексія Дубовського, продаж деревини на біржі від реалізації за системою «Прозорро.Продажі» принципово відрізняється організацією торгів.

У «Прозорро.Продажі» торги обмежені трьома раундами, або трьома ставками кожного учасника. Така система підходить для реалізації товару з унікальними ознаками. Наприклад, майна збанкрутілих банків, чи державного майна в процесі приватизації.

Біржова торгівля зазвичай займається комодіті — масовим, стандартним та взаємозамінним товаром. Тому, на думку Дубовського, вона передбачає класичні торги з безкінечною кількістю ставок.

Директор асоціації «Біржеві та електронні площадки» Олег Падалка пояснює обмеження у три кроки на «Прозорро. Продажі» її технічними можливостями. За словами Падалка, система не витримає інтенсивніших торгів, великої кількості ставок. «Що може бути гіршим від того, коли система зависає під час аукціону? Саме тому, «Прозорро» дозволяє робити ставку не частіше одного разу в три хвилини. Не більше трьох разів», — говорить він.

За словами Олексія Дубовського, «Прозорро Продажі» просто не захотіло удосконалювати свою систему, тому і «Укргазвидобування», і «Нафтогаз» торгують своєю продукцією саме на УЕБі.

Олексій Дубовський розказав, що певний час торгівля необробленою деревиною лісгоспів Київській області відбувалась за двома типами аукціонів: 25 % йшло через трикрокову систему «Прозорро.Продажі», інші — 75 % через систему УЕБ, де на аукціоні відбувалось по 100–200 кроків. В результаті на аукціонах з безкінечною кількістю ставок ціна зростала на 20 % більше.

У операційного директора «Прозорро.Продажі» Дарини Марчак до його статистики «немає довіри, бо її не можна перевірити у відкритих джерелах». За її словами, торги з безконечною кількістю ставок значно більш ресурсо- та часозатратні.

«У «Прозорро.Продажі» найбільша лінійка електронних інструментів для торгівлі різними типами товарів, зокрема і біржових інструментів. Наприклад, у пілотному проекті з оренди земельних ділянок у 2019 році застосовували аукціон з безкінечною кількістю ставок. Якщо клієнти хочуть, наша система може надати «безкінечний» тип аукціону», — запевняє вона.

На думку Марчак, деревина не є стандартним біржовим товаром, незважаючи на те, що в Україні формально затверджено національні стандарти на неї.

«Зазвичай лісгоспи оцінюють ще незрубану деревину — клас, порода, діаметр, що зазначається потім у лоті. Проте у своїй оцінці лісник може промахнутись — і часто і самі лісгоспи, і покупці про це говорять. Наприклад, дерево виявилось порожнистим, чи частина стовбуру меншого діаметру, ніж було заявлено. В одному лоті часто зазначається деревина різної якості», — зазначає вона.

На вартість деревини впливає також розташування лісгоспу, окремої лісової ділянки (так званий «склад»), а відтак — і його доступність. Тому, на її думку, деревина навіть одного класу не може вважатись однорідним товаром.

За словами Марчак, «Прозорро.Продажі» як державне підприємство зараз не має права отримувати ліцензію на біржову діяльність. Для цього треба пройти процес корпоратизації. І поки не відомо, чи це буде підтримано в профільному Міністерстві економіки.

Схоже на те, що питання як саме надалі відбуватиметься торгівля деревиною остаточно ще не вирішено. Учасники ринку чекають на прийняття спеціального закону «Про ринок деревини», який у двох редакціях зараз перебуває на розгляді Верховної Ради.

Одним з основних завдань законопроектів зазначена публічність торгівлі деревиною та рівні конкурентні умови. А також відповідальність власників лісу та покупців деревини за порушення укладених між ними угод.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше