close

Публікації

Ключові контакти
26 Серпня 2020

Експортні ринки закриваються, тому українські компанії мають бути готові відстоювати своє місце під сонцем

Джерело: Юридична Газета

Економісти встановили, що за останні 50 років міжнародна торгівля у світі розвивалася набагато швидше, ніж виробництво. Сьогодні важко уявити успішну юридичну компанію, яка не була б інтегрована у практику міжнародної торгівлі. «Юридична Газета» поспілкувалася з партнером практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko Анжелою Махіново юпро те, як формується ринок у цій практиці, які складові її успішної побудови та до чого варто готуватися українському бізнесу найближчим часом.

– Анжело, практика міжнародної торгівлі відносно нова в Україні, тож у ній спеціалізуються не так багато юридичних фірм. Як компанія Sayenko Kharenko формує ринок у цій практиці?

– Дійсно, практика міжнародної торгівлі – відносно новий напрям в українському юридичному бізнесі. Наша команда стояла біля витоків цього виду послуг в Україні. Коли у 2006 році ми представляли клієнта у першому спеціальному розслідуванні щодо імпорту люмінесцентних та натрієвих ламп в Україну, для нашого юридичного ринку це був унікальний проєкт. Тоді розслідування проводилися без юристів: і національні виробники, які вимагали застосування заходів, і їхні опоненти представляли себе самі, як могли.

У розслідуваннях «старого покоління», як правило, заінтересованих сторін було мало, а їхня позиція уміщувалася в декілька сторінок. Звіти за результатами розслідувань, які готувалися Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, були по 10-20 сторінок максимум. Судових оскаржень рішень, прийнятих за результатами розслідувань, практично не було.

На сьогодні ситуація кардинально змінилася. Заінтересованих сторін у розслідуваннях стає дедалі більше. Мені вже навіть складно пригадати, в яких процесах було по декілька заінтересованих сторін. В останніх резонансних процесах, таких як, наприклад, по добривах, брали участь понад 50 заінтересованих сторін! В середньому зараз у розслідуваннях беруть активну участь 7-10 сторін, і практично всі їх представляють юридичні фірми.

Дуже змінилася якість аргументації, яка подається сторонами Міністерству. Якщо раніше про СОТ ніхто нічого не чув, то тепер жодне розслідування не обходиться без детальних обґрунтувань із посиланнями на правила, практику вирішення спорів та доктрину СОТ. Це і недивно, адже розслідування надзвичайно специфічні, мало що описано у чинному законодавстві. Тож, безперечно, досвід інших країн з величезною практикою застосування заходів торгового захисту, особливо таких, як ЄС, США, є надзвичайно важливим. До того ж, зараз розслідування рідко обходяться без розрахунків демпінгової маржі.

У багатьох питаннях також якісно змінилася робота самого Міністерства. Діяльність його стала набагато прозоріша, обсяги досліджуваних доказів/аргументів – більшими. Тепер звіти за результатами розслідувань значно більші за 20 сторінок – йдеться вже про понад 100 сторінок. Міністерство почало більше орієнтуватися на СОТ, незважаючи на застарілість законодавства і його невідповідність вимогам СОТ. Із заінтересованими сторонами проводиться все більше різноманітних консультацій, Міністерство стало розкривати розрахунки індивідуальної демпінгової маржі, на що раніше взагалі можна було не сподіватися. Крім того, Міністерство надає заінтересованим сторонам звіти за результатами верифікаційних візитів, почало використовувати більше коригувань у рамках розслідувань тощо.

Змінився також підхід суддів до розгляду цієї категорії справ – вони тепер також цитують правила СОТ, знають, що таке демпінгова маржа тощо.

Вважаю, що зазначені еволюційні зміни відбулися не в останню чергу завдяки нашій команді.

– Які складові успішної побудови практики міжнародної торгівлі?

– По-перше, це надзвичайно специфічна практика. У жодному навчальному закладі не навчать розраховувати демпінгову маржу, не пояснять, що таке зростання імпорту, достатнє для застосування спеціальних заходів. Відповідні знання напрацьовуються виключно на практиці. Кожне розслідування унікальне, тут не може бути шаблонів. Тож першою і основною складовою побудови успішної практики міжнародної торгівлі є команда, яка має відповідні знання і досвід. Також дуже важливо, щоб команда була готова (їй подобалося) постійно опановувати економічні знання, думати креативно/нешаблонно, а не працювати по «стандартній козі».

Другий момент – надзвичайно високі стандарти в роботі з клієнтами і вміння правильно побудувати відносини з ними. Розслідування триває 9-18 місяців, протягом яких команда зовнішніх юристів практично щодня працює з командою клієнта. Така співпраця передбачає розкриття значного обсягу конфіденційної інформації, тож для успішної реалізації проєкту важливо вміти налагодити довірливі стосунки з клієнтами. Нам це вдається завдяки тому, що ми завжди намагаємося робити все для клієнтів по максимуму. У нас немає «спрощеного пакету послуг» – ми не пропонуємо мінімальний бюджет за рахунок якості. Саме тому у нас є багато клієнтів, з якими ми працюємо понад 5 років, і вони повертаються до нас знову і знову, адже розслідування – лише частина складної та багатоетапної процедури. Спочатку йде розслідування, далі може бути судове оскарження або навіть оскарження в СОТ, далі – різноманітні перегляди. І як правило, у одного виробника не один продукт, тож один проєкт може перерости в безліч інших.

Третє – готовність проактивно шукати роботу. Є практики, де робота часто виникає закономірно. Наприклад, купівля-продаж бізнесів завжди включає проведення due diligence, законодавство передбачає обов’язкове періодичне проведення загальних зборів учасників товариств, трансакції з певними пороговими значеннями передбачають обов’язкове отримання дозволу Антимонопольного комітету України тощо. Специфікою ж розслідувань є те, що, як показує наш досвід, клієнти дуже часто навіть не знають, що є такий механізм захисту від імпорту, який вони самі можуть ініціювати. Не знають очевидних переваг заходів торгового захисту, а саме, що їх застосування прямо дозволено в СОТ (на відміну від підвищення імпортних мит у Митному тарифі України шляхом внесення змін у чинне законодавство). Є чітко передбачена процедура, можна наперед розрахувати рівень мит, і він буде значний (навіть понад 100 %), тощо. Тож велика частина нашої роботи полягає в аналізі імпортної статистики та ідентифікації можливих галузей, де можна ініціювати відповідне розслідування, і подальші контакти з відповідними компаніями, «проведення роз’яснювальної роботи» тощо. Якщо ж розслідування ініціюється, потрібно ідентифікувати коло потенційних опонентів, контактувати з ними і пояснювати, які наслідки може мати розслідування для них і що потрібно робити. Тобто практика міжнародної торгівлі ґрунтується багато в чому на проактивному підході до створення проєктів для себе.

Диверсифікація. Крім розслідувань, безперечно, практика повинна мати альтернативні види послуг. Це притаманне не тільки нам, але й іноземним топовим юридичним фірмам, які спеціалізуються на міжнародній торгівлі. Звісно, в основному ми займаємося різноманітними розслідуваннями і проєктами, пов’язаними з СОТ. Але додатково ми також працюємо з усіма видами зовнішньоекономічних договорів та консультуємо клієнтів з усіх регуляторних питань, які пов’язані з експортом-імпортом (різноманітні дозволи, питання безпечності товарів, санкції тощо).

– Як ви бачите розвиток цієї практики найближчим часом? Чи відбувається зростання попиту на неї?

– Сьогодні попит на практику міжнародної торгівлі зростає, адже все більше українських виробників відчувають проблеми з імпортом, який нарощує свою присутність в Україні. Цьому посприяло багато факторів: а) ревальвація гривні; б) запровадження іноземними країнами обмежувальних заходів проти імпорту в умовах кризи, яка почалася ще у 2019 рік; в) відсутність імпортних мит або дуже низький їх рівень на переважну кількість продукції, на що ми погодилися під час вступу до СОТ. Через усі зазначені фактори Міністерство чітко і одно значно закликає до ініціювання розслідувань і каже про готовність допомагати українським виробникам. Тож зараз роботи вистачає усім.

Що стосується подальшого розвитку нашої практики (певних нових напрямів), то ми плануємо й надалі розширювати присутність в іноземних юрисдикціях, беручи участь у розслідуваннях, представляючи не лише українські компанії, а й іноземних виробників. На мою думку, це слід робити, по-перше, з метою диверсифікації практики, а по-друге, це безцінний досвід, який у подальшому ми можемо привносити у наші проєкти в Україні.

– У чому ваші конкурентні переваги?

– Я би виділила такі переваги:

  • великий практичний досвід. Починаючи з 2006 рік, коли фактично була започаткована наша практика, ми працювали у понад 50 торгових розслідуваннях в Україні та за кордоном. У різних процесах ми представляли інтереси зовсім різних сторін: це і національні виробники, які ініціювали розслідування з метою застосування антидемпінгових чи захисних заходів, і імпортери, і кінцеві споживачі, і профільні асоціації, які виступали проти застосування заходів. Також ми працювали як у базових розслідуваннях, так і в подальших різних переглядах діючих заходів. Завдяки цьому ми надзвичайно добре розуміємо процес, можливі варіанти розвитку подій, слабкі сторони позиції опонентів і наших клієнтів. А розуміючи це все, ми можемо пропонувати клієнтам найефективніші рішення. Коли ми тільки починали працювати, кожна заява про порушення розслідування здавалася надзвичайно складною, не було зрозуміло, з якого боку до неї підійти і що саме там коментувати. Зараз же завдяки напрацьованому роками досвіду досить простого гортання заяви, щоб сказати, які в ній є недоліки, що намагається приховати заявник тощо. Зважаючи на специфічність нашої практики (навчальні курси з цієї тематики, по суті, є просто ввідними/оглядовими як в Україні, так і за кордоном; законодавство не регулює детально строки та стадії розслідування, методології для проведення розрахунків тощо), я переконана, що без практичного досвіду неможливо успішно представляти клієнтів;
  • ми пропонуємо клієнтам не лише юридичну аргументацію, а й забезпечуємо всі відповідні економічні розрахунки, без яких фактично не обходиться жодне розслідування;
  • унікальні знання та досвід роботи: ми єдині в Україні, хто був у СОТ і бачив на власні очі, як там працює система вирішення спорів і як застосовуються відповідні правила і вимоги. У нас в команді є колеги, які мають відповідну профільну освіту. Це безперечний плюс для клієнтів, адже ми можемо ефективно посилатися на відповідну практику і доктрину СОТ у розслідуваннях для обґрунтування розрахунків. Знову ж таки, через застаріле законодавство багато питань в Україні залишаються відкритими, тож правила і практика вирішення спорів у СОТ іноді є єдиним, що дозволяє обґрунтувати бажаний результат;
  • ми працюємо не лише в Україні, але й за кордоном. Іноземний досвід надзвичайно корисний, оскільки дозволяє пропонувати клієнтам best practices. У даному контексті досить цікавий досвід Європейського Союзу та Євразійського Економічного Союзу, який застосовує багато нестандартних підходів під час проведення розслідувань і дуже детально обґрунтовує ту чи іншу позицію;
  • у разі судових оскаржень рішень за результатами розслідувань, у яких ми брали участь, ми супроводжуємо клієнтів також під час судових розглядів. Завдяки цьому ми добре знаємо підходи наших суддів і враховуємо їх безпосередньо в процесі розслідування, що, знову ж таки, дозволяє мінімізувати певні ризики.

– Чи існують негативні тенденції в цій практиці?

– Основною негативною тенденцією сьогодні є те, що багато юридичних фірм, які започатковують даний напрямок, пропонують клієнтам надзвичайно низькі бюджети. Зрозуміло, що причиною цього є бажання швидше напрацювати досвід, щоб у подальшому показувати його клієнтам у пропозиціях про співпрацю. По-друге, безперечно, це пов’язано з тим, що компанії просто не знають весь «масштаб проблеми» і реальний обсяг годин, які доведеться витратити на процес.

У першу чергу, від такого підходу страждає клієнт, адже керуючись тільки бюджетом під час вибору юридичної фірми, він не отримує належний захист. Ми бачили дуже багато випадків із неякісними документами, з позиціями на сторінку ні про що та з іншими проявами очевидних спроб зекономити. Я особисто переконана, що об’єктивно бюджети за представлення інтересів клієнтів у розслідуваннях не можуть бути низькими, адже розслідування тривають від 9 до 18 місяців, йдеться про подання великих за обсягом документів (іноді це тисячі сторінок), про складні математичні розрахунки, які індивідуально проводяться для кожного клієнта, тощо. Тож якщо ми говоримо саме про якісну роботу, спрямовану на досягнення результату, безперечно, демпінгу місця немає.

Також, на жаль, ми зустрічали певні недобросовісні випадки, коли, наприклад, окремі гравці «приписували» собі чужий досвід, що дуже легко зробити, адже інформація про всі розслідування публічна, а ось перелік заінтересованих сторін – ні. В результаті можна знайти назву розслідування, підшукати, хто міг бути заінтересований у процесі, і все. І тільки той, хто бере участь у розслідуваннях, знає, як саме можна перевірити реальність досвіду. Як наслідок, знову страждає клієнт, який при виборі юридичного радника «повівся» на неіснуючий досвід. Це призводить до того, що клієнти зневірюються в ефективності даного інструменту і просто відмовляються в подальшому брати участь у будь-яких розслідуваннях/переглядах тощо. На жаль, ми вже знаємо про непоодинокі подібні приклади.

– Поділіться з читачами найцікавішими кейсами. Як вони вплинули на ринок в цілому?

– Як я вже зазначала, кожне розслідування унікальне і несхоже на інше, тож в кожному з них були зроблені висновки, які так чи інакше вплинули на подальші розслідування.

З найбільш знакових процесів можна згадати, мабуть, перегляди антидемпінгових мит щодо імпорту в Україну аміачної селітри походженням з Російської Федерації, у рамках яких нам вдалося вперше в Україні довести необхідність застосування коригувань під час розрахунку демпінгової маржі. Зокрема, загальновідомо, що РФ застосовує політику подвійного ціноутворення на природний газ: для внутрішніх промислових споживачів його ціна у 3–5 разів (залежно від року) нижча за експортні ціни. Вступаючи в СОТ, РФ зобов’язалася відмінити зазначене державне регулювання цін, однак так і не зробила цього. В результаті українські товари, знана частка собівартості яких формується з ціни на газ (в аміачній селітрі це більше 70 %), і аналогічні товари російських виробників просто неконкурентні. Завдяки запропонованому нами коригуванню під час розрахунків (якщо спрощено, це заміна у собівартості цін на газ, регульованих державою, на ринкові експортні ціни) клієнт домігся застосування знач но вищих антидемпінгових мит, які дозволили надійно захистити ринок від імпорту, а саме з 11 % до 36 %.

Ця справа є історичною з багатьох точок зору. Перш за все, у подальшому Міністерство почало активно застосовувати різноманітні коригування в усіх розслідуваннях, де національні виробники доводили факт наявності якихось прикладів державного впливу на ціноутворення. По-друге, результати зазначених переглядів оскаржувалися в СОТ, і це була перша справа України по антидемпінгових заходах, яка пройшла всі етапи: розгляд групою експертів, розгляд апеляційним органом і навіть розгляд арбітром справи про розумний строк виконання рекомендацій групи експертів та апеляційного органу.

Також цікавим є антидемпінгове розслідування щодо імпорту пробки гумової медичного призначення походженням з Польщі та Китаю, за результатами якого до європейських виробників після вступу України в СОТ фактично вперше в історії було застосовано антидемпінгове мито аж у розмірі 40,65 %. Тепер національні виробники можуть не боятися ініціювати розслідування, у т. ч. проти країн ЄС. На нашу думку, по окремих галузях підстави для цього однозначно є, адже після вступу в силу Угоди про асоціацію і скорочення мит очевидно, що імпорт з ЄС, як мінімум, по окремих категоріях товару зріс.

Важливим є й те, що вперше у рішенні було закладено механізм контролю ефективності виконання рішення. Так, пробка гумова медичного призначення підпадає під код УКТ ЗЕД, за яким класифікується безліч інших товарів. Водночас зрозуміло, що антидемпінгове мито має застосовуватися лише до гумової пробки. Для уникнення обходу мит шляхом вказання замість слова «медична» іншого виду пробки, а може, й взагалі не пробки, в рішенні про застосування антидемпінгових заходів було прямо передбачено, що якщо пробка декларується для іншого призначення, а в подальшому виявляється, що вона використовується для медичних цілей, антидемпінгове мито підлягатиме сплаті. Тож у разі виявлення відповідних фактів національний виробник зможе звернутися до податкових органів, вимагати проведення пост-аудиту і донарахування антидемпінгових мит.

Цікавим також є досвід у Євразійському Економічному Союзі. Зокрема, в одному з останніх переглядів антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокатних валків походженням з України вдалося домогтися продовження строків дії антидемпінгових заходів не на 5 років (стандартна світова практика та практика ЄАЕС), а лише на 2 роки, і це незважаючи на те, що йдеться про Україну в сучасних реаліях. Такий результат став можливий завдяки надзвичайно активній участі російських та казахських споживачів українських прокатних валків. Цей процес доводить, що обов’язково потрібно залучати в розслідування своїх споживачів, оскільки їхню думку зобов’язані враховувати.

Було багато судових справ, у рамках яких було встановлено багато історичних моментів. Зокрема, в одній останній нашій справі на рівні Верховного Суду України було поставлено крапку в питанні строків, протягом яких дозволяється оскаржувати рішення за результатами розслідувань. Річ у тім, що чинне законодавство передбачає, що відповідне рішення може бути застосоване протягом місяця після запровадження відповідних заходів. На практиці виникали питання, від якої дати слід відраховувати цей місяць: від дати прийняття рішення, дати опублікування офіційного повідомлення про прийняте рішення чи дати реального першого застосування заходів. ВСУ поставив фінальну крапку у цьому питанні і вказав, що місяць має відраховуватися від дати прийняття рішення.

– Чи бачите ви різницю у підходах до роботи юристів різних поколінь? У чому вона полягає?

– Різниця між поколіннями завжди присутня, про яку б професію не йшлося. Світ змінюється надзвичайно швидко, і цілком передбачувано, що нові покоління відрізняються від попередніх. Нові можливості та формати навчання, нові джерела інформації та доступ до них, більша відкритість світу – це те, з чим новому поколінню пощастило більше. Водночас ця відкритість та доступність інформації часто можуть зіграти злий жарт, адже вони позбавляють відчуття, що все треба запам’ятати та знати – здається, що завжди можна відшукати необхідні дані. Такий підхід розслабляє та змушує втрачати пильність. Тому я дуже рада, що в нашій практиці цієї проблеми не існує, незважаючи на вікову різницю членів команди.

Ще одна особливість нового покоління полягає в тому, що йому доводиться набагато складніше з моральної точки зору, адже на сучасних молодих людей тисне «успішний успіх», який пропагується скрізь – на телебаченні, в соцмережах, у книжках та на курсах із саморозвитку. Часто трапляється так, що молодий фахівець ставить для себе надзвичайно високі планки, взяти які він просто нездатний, адже для цього йому потрібно набратися досвіду. Тож я би радила всім початківцям не ставити перед собою нереальні цілі – неможливо стати партнером великої юридичної фірми, тільки-но закінчивши ВНЗ. Це довгий і нелегкий шлях, подолати який можна тільки завдяки копіткій праці та професійному досвіду. Тут, як не крути, не вдасться «перестрибнути сходинки».

– Пандемія коронавірусу швидко змінює світ, і міжнародна торгівля не стала винятком. Яка складається загальна картина в Україні та світі? До чого варто готуватися?

– Безперечно, пандемія коронавірусу вплинула на міжнародну торгівлю, про що прямо свідчать останні звіти СОТ, які описують суттєві зміни в торгівлі товарами і послугами. У квітні ц. р. СОТ зробила прогноз розвитку міжнародної торгівлі в умовах надзвичайної ситуації. За песимістичним сценарієм світова торгівля впаде на 32 %, а ВВП – на 8,8 %, за оптимістичним – на 13 % і 2,5 % відповідно. Згідно з останніми даними, поки що фактичні тенденції розвитку міжнародної торгівлі наближені до оптимістичного сценарію.

Що це означає для українського бізнесу? Останні звіти СОТ демонструють, що в усіх країнах світу активно запроваджуються різні заходи для обмеження імпорту, щоб захистити національних виробників і зберегти робочі місця. Зростає кількість торгових розслідувань, причому не тільки антидемпінгових, як це було багато років поспіль, а й більш складних захисних і компенсаційних, які раніше рідко застосовувалися. Низка країн, «не соромлячись», просто підвищують мита або застосовують тимчасові ембарго. Зважаючи на те, що експортні ринки закриваються, українські компанії мають бути готові відстоювати своє місце під сонцем на них – брати участь у розслідуваннях, оспорювати неправомірність застосованих заходів тощо.

До того ж, слід бути готовим до того, що імпорт буде йти в Україну, особливо зважаючи на те, що у нас по більшості товарних позицій дуже низькі імпортні мита. Тож бізнесу треба готуватися до того, щоб захищати власний ринок від імпорту і частіше застосовувати згадані вище заходи торгового захисту.

– Що чекає український юридичний ринок у 2020 р.? Які зміни ви прогнозуєте?

– На прикладі своєї практики можу сказати, що карантинні обмеження і спровокована криза, безперечно, далися взнаки. Але слід зазначити, що роботи менше не стало. Клієнти просять зменшення бюджетів, знижки тощо. Очікую, що це спостерігатиметься протягом 2020 і навіть 2021 року.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше