close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
2 Грудня 2019

Навіщо захищати активи, якщо вони і так мої?

Джерело:  Новое Время. Бізнес

Три міфи про безпеку бізнесу

Нещодавно на одному із заходів розговорилася з власником одного з бізнесів. Бізнес, мабуть, трохи вище середнього масштабу, виріс не так давно, «Крим, рим і мідні труби» ще не пройшов, але вже є досить привабливим. І ось я ставлю стандартне запитання — а як ви захищаєте свої активи зараз? У відповідь я відчула на собі погляд, сповнений здивування, потім погляд почав відбивати потік думки мого співрозмовника: «ось їм би тільки свої юридичні послуги продати… навіть не розуміють, що у мене таких проблем немає і не може бути апріорі!». Ну а потім співрозмовник перейшов у словесну стадію і почав мені, як нетямі, пояснювати, що у нього все тихо і спокійно, з партнерами у нього повний порядок, конкуренти поважають, директор сумлінний попався, ну і так далі в такому ж дусі.

Поки тривав наш короткий діалог, у моїй голові промайнули десятки ситуацій з моєї власної практики, коли така безпечність призводила до, м’яко кажучи, непередбачуваних наслідків. Отже, хотілося б розвінчати міфи людей, які думають, що до війни готуватися не потрібно, якщо небо не віщує біди.

Міф 1. У мене хороші стосунки з партнером

Напевно, це найпоширеніша ситуація. Звісно, на березі, коли всі радісно сідають у човен, смакуючи успіх, прибуток і дружбу сім’ями, нікому і на думку не спадає, що щось може піти не так. Однак практика свідчить, що якраз внутрішньокорпоративні конфлікти є причиною № 1 рейдерських атак і недружніх поглинань у бізнесі. Що ж потрібно зробити:

— Усі домовленості викласти на папері, бажано — з допомогою адвоката чи юриста. Ідеальною формою для цього виступає корпоративний договір, в якому сторони можуть обумовити не тільки порядок розподілу прибутку, а й алгоритм дій у разі бажання одного з учасників продати свою частку, способи і форми участі в діяльності товариства, коли і як виплачуються дивіденди, коли реінвестується прибуток, за яким алгоритмом призначається директор, як і навіщо створюється наглядова рада і навіть як спадкоємці приймають у спадок корпоративні права.

— Мати чіткий стратегічний план розвитку підприємства і не лінуватися його переглядати, затверджуючи його водночас всіма засновниками. Це позбавить вас від страждань щодо «різних поглядів на розвиток компанії». Саме так за статистикою в більшості випадків партнери пояснюють наявність конфлікту всередині компанії або витрату засновників (неважливо, чи був він мирним або супроводжувався військовими діями).

— Завжди чітко фіксувати свій внесок в розвиток компанії, щоб мати аргументи, в першу чергу, в юридичній площині. Іноді ми стикаємося з ситуацією, коли навіть платежі, які сторони розуміють як участь у розвитку, йдуть не безпосередньо через статутний фонд, а яким-небудь іншим способом. Це може бути довгостроковий договір фінансової позики (тоді потрібно розуміти, яка з цієї суми — повністю або частина у вигляді відсотків — є внеском), надання джерел збуту продукції або послуг, рішення GR питань. І початковий розподіл часток у статутному фонді не завжди відображає «джентльменські» угоди учасників.

Міф № 2. На наш бізнес ніхто не претендує

Можливо. Можливо, ніколи і не буде. А можливо, не претендує тільки зараз. На відміну від внутрішньокорпоративного конфлікту, в разі зовнішньої загрози або захоплення бізнесу в більшості випадків сторони не знають, хто за цим стоїть. Не знають, принаймні, на першому етапі конфлікту, який з погляду стратегії є найважливішим. Отже, на чому ж ми повинні зосередитися:

— Знати своїх конкурентів та їхні слабкі місця. Це не означає, що ви цим скористаєтеся. Просто знати. Ну і, безумовно, періодично моніторити, оскільки в наш час інформація змінюється з шаленою швидкістю.

— Проводити періодичну інвентаризацію та моніторинг юридичної і фізичної безпеки своїх активів. Під юридичною безпекою я маю на увазі наявність правильної реєстрації об’єктів нерухомості та майнових прав на них, відповідність термінів оренди, відповідність платежів, наявність обтяжень і арештів, контроль кредиторської заборгованості (це вкрай важливий пункт!), використання доступних технічних засобів безпеки в державних реєстрах. Ну про фізичну інвентаризацію багато говорити не потрібно. Кілька разів я стикалася з тим, що об’єктами агропідприємства в регіонах давно користувалися треті особи, що для самого підприємства було повним сюрпризом. Ба більше, якусь вигоду з такої ситуації, звіно, діставав регіональний директор).

— Мати потенційну команду професіоналів, до яких можна звернутися в момент гострої кризи. Тут я кажу не тільки про адвокатів. Наша практика підтвердила, що сьогодні нікого не цікавить просто виграшне судове рішення (хоча його, звісно, теж потрібно мати). Сьогодні потрібен комплексний підхід юридичних рішень, кризової комунікації, корпоративної розвідки і фізичної охорони. Ось такі кейси точно успішні.

Міф № 3 Ми з директором «душа в душу»

Це прекрасно. Але життя показує, що ніхто не може передбачити, скільки триватиме таке миле і комфортне співіснування. Навіть більше, я зустрічала випадки, коли власник продовжував перебувати в солодкому невіданні щодо прекрасних людських якостей свого директора, коли останній до того моменту вже розпродав усі активи підприємства! Висновок:

— Не довіряйте нікому. До речі, випадки, коли юристи підприємства підставляють і «продають» власників, теж є… За останній тиждень у нас їх було два. Пам’ятайте, що ніщо так не зміцнює довіру, як вчасно зроблена передоплата і незалежні фахівці.

— В ідеалі створити наглядову раду. До того ж створення наглядової ради — це не просто «про обмеження повноважень директора». Це набагато масштабніший і найефективніший інструмент, якому, напевно, потрібно присвятити окрему статтю. Але, якщо коротко, то він потрібен вам для бачення загальної стратегії розвитку вашого бізнесу, для створення механізму стримувань і противаг, для антикорупційного прозорого управління компанією, для постійного впровадження інновацій і найкращих практик.

— Розподіл функціоналу всередині компанії таким чином, щоб на одній людину не замикався весь функціонал у тій чи іншій сфері. Грубо кажучи, той, хто натискає кнопку «оплатити», не повинен цю ж оплату контролювати. Імплементація та контроль — це дві різні людини!

Звісно, можна ще дуже багато і довго говорити на цю тему. Вона, дійсно, масштабна, цікава, суперечлива. Але мені здається, що найголовніше для спокійного ведення бізнесу — це усвідомлення її вічної актуальності. Далі буде.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше