close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
11 May 2021

Історія оподаткування ІТ-галузі в Україні: що влада пропонувала змінити та що змінила за 22 роки

Джерело: DOU

В Україні більшість працівників сфери ІТ оформлені як ФОПи та сплачують єдиний податок. Це константа, яка залишається сталою вже понад два десятки років, а кількість IT-ФОПів в Україні сягає вже 212 тисяч. Попри стійкість конструкції, представники влади ще з нульових не дають спокою спрощенцям.

Ми спробували розібратися, які ініціативи влади щодо регулювання IT-сфери з’являлися за останні кілька десятків років і як змінювалася система оподаткування для спрощенців-єдинщиків, спочатку СПДшників, а потім ФОПів, аж до ініціативи Дія City.

Скільки платили перші спрощенці

«Що саме було в податковій сфері до 1998 року, досить складно описати кількома словами. Це була хаотична сфера з нечіткими правилами. До середини-кінця 90-х навіть реєстри платників податків не функціонували повноцінно. Наприклад, не було централізованої бази даних щодо платників податків фізичних осіб. Тільки потім з’явився сучасний Державний реєстр фізичних осіб-платників податків», — каже Віталій Оджиковський, радник практики оподаткування юридичної фірми Sayenko Kharenko.

Про часи до 1998 року DOU розповів Дмитро Овчаренко, віцепрезидент з фінансово-правових питань Асоціації IT Ukraine.

«Існувало три опції. Перша — це оформлювати працівників ІТ-галузі в штат. Але податки на цей режим були близько 55 %, це все — і ЄСВ, і ПДФО. Друга опція — цивільно-правові договори. Але й там були високі податки. Третя опція — зарплати в конвертах», — сказав Овчаренко.

Про велику роль спрощеного оподаткування для ІТ кажуть і в Європейській бізнес-асоціації (ЄБА).

«З кінця 1999-го — початку 2000-го почали з’являтися перші ІТ-ФОПи, а вже ближче до 2007 року взаємодію з ФОП вважали за стандарт», — розповіла Ольга Куничак, менеджерка ІТ-комітету ЄБА.

1998 — рік, що дав поштовх галузі ІТ

1998 рік став дуже важливою точкою розвитку приватного підприємництва в Україні. Саме тоді другий президент України Леонід Кучма підписав указ про спрощену систему оподаткування, яка запрацювала наступного року.

Відтоді спрощенці, у тому числі айтішники, платили єдиний податок від 20 до 200 грн на місяць з доплатою в розмірі половини ставки єдиного податку за кожного найманого працівника.

І хоча платити треба було мало, звітувати було не так зручно, як сьогодні.

«На той час кожного року з 1 до 15 грудня потрібно було подавати заяву про продовження перебування на єдиному податку. Всі звіти подавались в паперовому вигляді — або особисто в приміщенні Податкової, або надсилали цінним листом з описом поштою», — розповіла Наталя Юдіна, директорка компанії БIP.

У 1999 році допустимий річний обіг «фізосіб-спрощенців» збільшили з 250 до 500 тис. грн. А для юросіб допустиму кількість робітників збільшили з 10 до 50, а річний обіг — з 250 тис. грн до 1 млн грн.

Статус-кво з оплатою до 200 грн на місяць зберігався аж до внесення відповідних змін до Податкового кодексу у 2012 році. Але це не означає, що всі були цим задоволені.

Перші спроби «домовитися» зі сферою ІТ

1 липня 2010 року до представників ІТ вперше прийшли розмовляти. Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський заявив, що грошей нема, і їх треба десь взяти, наприклад, в ІТ, бо тут багато заробляють і нічого не платять.

Представники ІТ порівнювали податки для галузі у всьому світі й наполягали: Україна має залишатися конкурентоздатною на міжнародному ринку.

Бродський дослухався до спільноти й пообіцяв просувати єдиний податок для спрощенців на рівні 8 %, а не 37 %.

Тоді ж на тлі обговорень Податкового кодексу DOU проводив опитування і з’ясував, що більшість працівників у сфері ІТ — 58 % — спрощенці й платять єдиний податок.

У листопаді 2010 року Верховна Рада ухвалила Податковий кодекс, що не принесло особливих змін для спрощенців в ІТ, оформлених як СПД.

ЄСВ: скільки айтішники платили за соціальне страхування

З 1998-го до 2011 року в Україні була купа соціальних зборів — пенсійне страхування, страхування на випадок втрати працездатності та смерті, безробіття, нещасного випадку на виробництві. Спрощенці могли не платити ці збори — суттєву частину єдиного податку скеровували до Пенсійного фонду.

З липня 2010 року спрощенців зобов’язали доплачувати суму внеску до Пенсійного фонду у зв’язку зі змінами до закону про пенсійне страхування. Якщо внесок з єдиного податку був меншим за 33,2 % від мінімальної зарплати, різницю треба було доплатити.

Розраховували за таким принципом: якщо ФОП платить єдиний податок 200 грн, то з них 42 %, або 84 грн, скеровували до Пенсійного фонду відповідно до указу президента про спрощенців. А 33,2 % від мінімальної зарплатні, яка у липні 2010 року становила 888 грн, — це 295,8 грн. Різницю між 295,8 грн і 84 грн, тобто 210,8 грн, треба було доплатити у Пенсійний фонд.

З жовтня сума доплати за такого ж єдиного податку становила 217 грн, а в грудні — 222 грн.

1 січня 2011 року історія з доплатами завершилася, адже набув чинності закон про єдиний внесок на соцстрахування. Спрощенці мали його сплачувати на додачу до єдиного податку. Мінімальна ставка — 34,7 % з мінімальної зарплати. На бажання можна було платити більше, як і зараз.

Мінімалка у 2011 році становила 941 гривню, тобто платити треба було принаймні 326,5 грн.

Ми порахували, скільки податків мали сплачувати спрощенці з ІТ-галузі з 2011 до поточного року:

Наприкінці 2011 року єдиний внесок дозволили не платити пенсіонерам і людям з інвалідністю з-поміж спрощенців.

Наступна суттєва зміна ставки ЄСВ відбулася у 2016 році — 22 % на заміну 30 % з гаком.

Ера ФОПів

Суттєві зміни для сфери ІТ відбулися саме із запровадженням ФОПів. З 1 січня 2012 року закон № 4014-VI змінив правила гри для програмістів, які були оформлені як СПД і до того моменту сплачували до 200 грн єдиного податку та єдиний внесок на соцстрах. Адже указ Кучми діяв аж до запровадження ФОПів.

Закон ще не набув чинності, а в колах ІТ-фахівців вже обговорювали зміни: було очевидно, що СПД-фізособи у сфері ІТ підпадають під ФОП ІІІ групи з обсягом доходу до 3 млн грн.

Ставку єдиного податку для ФОП ІІІ групи встановили на рівні 3 % плюс ПДВ, або ж 5 %. У той період значним полегшенням стала можливість подавати декларації в електронному форматі, зазначає Наталя Юдіна.

Умови для ФОПів третьої групи постійно хотіли змінити майже не змінювали до цього часу:

  • з 1 січня 2015 року збільшили обсяг доходу до 20 млн грн, а ставки трішки зменшили: 2 % у разі сплати ПДВ, або ж 4 %;
  • експеримент тривав лише рік, і вже з початку 2016-го ставки повернули до попередніх значень: 3 % і ПДВ, або 5 %, а граничний обсяг доходу зменшили до 5 млн грн;
  • з 2 квітня 2020 року на тлі антиковідної підтримки Рада підвищила річний обіг для ФОПів ІІІ групи до 7 млн грн, залишивши податки сталими;
  • з 1 січня 2021 року максимальний обіг ФОПів ІІІ групи прив’язали до мінімальної зарплати відповідного року: 1167 розмірів, що зараз становить трішки більше ніж 7 млн грн (цьогоріч мінімалка — 6 тис. грн).

Тисяча і одна спроба збільшити податки для ІТ-спрощенців

Ще з 2010 року широко обговорювали ініціативу створити сприятливу систему оподаткування для юросіб у сфері ІТ. Спочатку були законопроєкти №№ 8267 і 8268, їм на зміну прийшов № 9744, який після ухвалення став законом № 5091-VI.

Пропонували спецрежим оподаткування і привабливі умови ведення бізнесу — зниження ставок податку на прибуток, зменшення єдиного соціального внеску, а також звільнення ІТ-компаній від сплати ПДВ. Але в результаті вийшов пшик: експрезидент Віктор Янукович підписав документ в урізаному варіанті, без зниження єдиного соцвнеску. Тож де-юре можливість спецоподаткування була, але подаватися до реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування ніхто не квапився.

«Переважно ІТ-індустрія не поспішала реєструватися у відповідному реєстрі. Фактично він проіснував лише на папері, у реальності пільговий реєстр для ІТ так і не злетів», — каже Віталій Оджиковський.

У лютому 2019 року Міністерство соціальної політики опублікувало для обговорення проєкт закону про захист прав працівників. Пропонували переводити на трудові відносини співпрацю, яка підпадає під один із семи пунктів, тобто будь-яку більш-менш регулярну.

У разі втілення змін податки для спрощенців у сфері ІТ зросли б суттєво: замість 5 % треба було б платити 18 % ПДФО + 1,5 % військового збору. І ще 22 % внеску на соцзабезпечення не від мінімалки.

У відповідь на міністерську пропозицію Асоціація IT Ukraine підготувала свій варіант законопроєкту. Попри запевнення тодішніх прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і президента Петра Порошенка, що міністерська ініціатива була «так, поговорити», запропонований асоціацією варіант все ж був зареєстрований у парламенті під номером № 10094.

Законопроєкт пропонує створити ФОП V групи для представників ІТ-сфери відповідно до КВЕДів, збільшити поріг допустимого річного доходу з 5 млн грн до 7,5 млн грн, щороку збільшувати єдиний податок аж до 10 % у 2025 році, а з 2020-го сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не з однієї мінімалки, а з двох.

4 вересня 2019 року новопризначений прем’єр-міністр Олексій Гончарук провів зустріч з ІТ-галуззю. Він теж пропонував підвищити податки: ФОП ІІІ групи не чіпати, єдиний податок залишити на рівні 5 %, додати військовий збір 1,5 %, ЄСВ сплачувати з двох мінімалок, а ще — новація — додати збір на розвиток людського капіталу до спецфонду IT Creative на рівні 1 % із щорічним збільшенням на 1 % до 5 % у 2024 році. І зафіксувати все це на п’ять років.

Спільнота не оцінила.

У січні 2020 року Мінцифри та профільні депутати запропонували запровадити універсальний податок для IT-компаній. 4 % від обороту у 2020 році та щорічне збільшення цього податку до 7 % до 2024 року. Плюс обов’язок компаній платити ЄСВ з двох мінімальних зарплат і військовий збір у розмірі 1,5 %.

7 лютого 2020 у міністра економіки Тимофія Милованова зустрілися представники влади та ІТ-сектору. Співзасновник Харківського ІТ-кластеру Едуард Рубін розповів, про що говорили: підготовка меморандуму ІТ-спільноти і влади, запровадження ФОП V групи спеціально для працівників ІT-сфери з такими податками: ЄСВ з мінімальної заробітної плати, 1,5 % військовий збір, єдиний податок 5 % з поступовим підвищенням на 1 % на рік.

У липні-серпні 2020 року у парламенті зареєстрували спочатку законопроєкт групи нардепів № 3933, а згодом і представників «Слуги народу» Єгора Чернєва, Данила Гетманцева та Олександра Ковальчука № 3933-1 та 3979.

Проєкти проголошували стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні. Водночас пропонували запровадити такі податки: 5 % ПДФО + 5 % ЄСВ. І хоча це суттєво менше за 41 % на загальних засадах — це все одно підвищення податків для тих, хто працює у зв’язці «компанія — ФОПи». Йдеться про збільшення податків з 6,5 % до 10 % +.

Згодом представникам ІТ знову запропонували замінити вільні контрактні відносини на відносини за Кодексом законів про працю України (КЗпП).

9 лютого 2021 року уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 5054, за яким ФОПи, зокрема програмісти, примусово визнаються найманими працівниками, якщо є принаймні три із семи ознак трудових відносин. У такому разі їх мають оформити відповідно до застарілого КЗпП. Нардеп, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пообіцяв, що «поховає» законопроєкт № 5054.

Отже, значних змін у податках для IT-ФОПів не було, починаючи з 2012 року. Тоді як представники влади виступали з численними ініціативами щодо регулювання сфери за зміни оподаткування. Цього року обговорення нових податків для айтішників ведеться особливо активно. Імовірно, скоро ми дізнаємося, куди саме приведуть дискусії.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше