Які проблеми переслідуватимуть бізнес після карантину

Давайте спробуємо умовно розділити бізнес на три кластери

Пам’ятаєте відому притчу царя Соломона про перстень? На замовлення царя Соломона ювелір повинен був виготовити перстень, що заспокоював би його у важкі часи. Ювелір виконав замовлення і дав царю перстень, на якому був напис: «Все мине», після чого Соломон знайшов спокій. Але одного разу його все-таки охопила лють (можливо, в його царстві теж був своєрідний спалах коронавірусу), і цар Соломон зірвав перстень з пальця з бажанням його викинути, але побачив на внутрішній стороні ще один напис: «І це також».

Не знаю коли, але й епідемія коронавірусу теж мине. І тоді для бізнесу постануть інші питання, які, на жаль, неможливо вирішити, прочитавши напис на перстні або медитацією. Звісно, після епідемії коронавірусу в різних секторах бізнесу виникнуть різні питання і насамперед вони залежатимуть від сфери діяльності, кількості персоналу та масштабу компанії. Але безумовним є те, що вони виникнуть внаслідок зниження ділової активності, скорочення інвестиційних програм, погіршення ліквідності та якості банківського портфеля, падіння експорту, зниження купівельної спроможності, психологічного страху населення і ще багато чого.

Давайте спробуємо умовно поділити бізнес на три кластери. Перший — це ті сектори, що сильно відчують негативні наслідки. Такі сектори бізнесу постраждають найбільше та, відповідно, і відновлюватися будуть довше. Йдеться в першу чергу про такі сектори бізнесу, як авіаперевезення, фінансування будівництва інфраструктурних проєктів, житлове будівництво, ТРЦ, готелі, ресторани, кінотеатри тощо.

Головними проблемами для таких компаній стане повернення кредиторської заборгованості, трудові спори, недостатня ліквідність. Кредиторська заборгованість — це насамперед борги компанії перед контрагентами, найманими працівниками та державою.

Як приклад наведу останні норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». В якості «кредитних канікул» закон встановив лише дві норми: заборона на підвищення ставки відсотків за кредитом і заборона нарахування штрафної санкції. Що насправді це означає? Це означає, що кредиторська заборгованість і за відсотками за кредитом, і за тілом кредиту буде накопичуватися. Що рано чи пізно кредиторську заборгованість все одно потрібно буде повернути в повному обсязі. Що тільки від переговорів між позичальником і банком будуть залежати умови реструктуризації кредиторської заборгованості.

Але чи кинуться всі в кінотеатри і ресторани одразу ж після послаблення карантинних обмежень або повного зняття карантину? Певно, що ні. У людей ще довго підсвідомо буде зберігатися страх зараження та невідомості. Тож ці сектори бізнесу не зможуть оперативно відновитися хоча б до попередніх показників. Відповідно, і погашення кредиторської заборгованості буде відбуватися непросто. Саме тому діалог бізнесу з кредиторами слід починати вже сьогодні!

Ще однією проблемою, що зачепить абсолютно всі кластери бізнесу, буде стягнення дебіторської заборгованості. Сьогодні тільки ледачий не говорить про форс-мажор і проблеми бізнесу. Безумовно, ця тема буде очолювати перелік застережень про повернення дебіторської заборгованості або, кажучи простими словами, боргу. Для когось дебіторська заборгованість буде дійсно об’єктивною, хтось із дебіторів за її рахунок захоче просто відтермінувати повернення боргу, ну а хтось просто захоче уникнути повернення боргу як такого. Що це означає сьогодні для вас? Вже зараз потрібно якомога ретельніше і глибше моніторити ваших дебіторів і поточний стан дебіторської заборгованості. Вже зараз необхідно підстрахуватися додатковими способами забезпечення виконання дебіторами своїх зобов’язань. Вже сьогодні слід розглянути можливий вивід активів вашим контрагентом-дебітором для того, щоб завтра не отримати порожнє судове рішення, яке ви ніколи не зможете виконати.

Проблемою для першого кластера компаній стануть також трудові спори. Щоб вижити, багато компаній змушені значно скоротити персонал. Процес цей завжди болючий і проходить по-різному. Щоб уникнути можливих трудових спорів хтось за законом оформлює простій і сплачує 2/3 від посадового окладу, хтось примусово під психологічним тиском відправляє у неоплачувану відпустку, хтось скорочує працівників без попередження, користуючись ситуацією або обіцянкою відновити відносини після закінчення карантину. До чого це призведе? Цілком очікуваним є збільшення кількості трудових спорів після або навіть під час кризи. Потенційні трудові спори будуть часто обумовлені образою співробітників, неможливістю знайти роботу через високий рівень безробіття і повну відсутність грошей на проживання. Так, звичайно, це будуть відстрочені витрати з виплати заробітної плати за вимушений прогул у разі незаконного звільнення! Але, повірте мені, судова практика трудових спорів досі у більшості випадків стоїть на стороні захисту інтересів працівників. І рано чи пізно у вас з’являться не лише витрати, але й небезпечний судовий прецедент.

До другого кластеру бізнесу можна умовно віднести підприємства, що залишаться після кризи на своєму рівні. Кожен випадок буде індивідуальним. Але здається, що не дуже постраждає бізнес, пов’язаний з сільським господарством. Ми зараз не говоримо про інші фактори, що матимуть вплив, у розумінні погодних умов, світових цін на зерно тощо. До цього ж кластеру можна віднести сферу телекомунікацій та багато інших галузей промисловості. Для цих секторів бізнесу проблеми, швидше за все, не будуть новими, і стандартні рекомендації залишаються актуальними.

А ось на третій кластер — бізнес, що буде успішним під час кризи, чекають несподіванки. Йдеться про фармацевтичний бізнес, ритейл, IT, харчову промисловість. Звісно, поняття «успішний» щодо бізнесу є досить відносним, однак саме так воно буде трактуватися фіскальними органами на момент, коли потрібно буде наповнювати спорожнілу казну. Поміркуйте самі. В нашому бюджеті не передбачений такий стабілізаційний фонд на підтримку бізнесу, як в інших країнах, у нас є заборгованість навіть з виплати заробітної плати багатьом бюджетникам і працівникам вугільної промисловості (виникла вона ще до пандемії коронавірусу). Також ми спостерігаємо спад промисловості, митних зборів, заборону на перевірки деяким контролюючим органам і далі ще довго можна перераховувати. А де ж взяти кошти до бюджету після того, як всі радісно вибіжуть на вулицю, почнуть цілуватися, обійматися і обсипати один одного залишками гречки? І ось тут, як завжди, відповідь очевидна. Взяти гроші можна у бізнесу, що вижив, у великого бізнесу, що був «успішним» під час кризи.

Перевірки, додаткові нарахування до бюджету, прийняття законопроекту про деофшоризацію, спроби притягти до відповідальності керівників та власників, порушення кримінальних справ та інші «несподіванки» можуть стати супутниками такого бізнесу протягом багатьох місяців. Сьогодні виникненню цих проблем можуть сприяти ваші необдумані рішення. Криза — це завжди час прийняття бізнесом швидких рішень, перевірки бізнесу на міцність і нестандартних кроків. І не важливо, заради чого вони робляться: заради порятунку компанії або одержання надприбутку. Як показує практика, від цього вони не стають більш обміркованими. На них впливає загальна психологічна атмосфера, божевільний потік моторошної інформації на кшталт «ми всі помремо», бажання вижити «тут і зараз» і бажано краще за всіх. Але відповідальність за такі рішення настає неминуче. Давайте все ж таки приймати їх обмірковано й обережно.

А ще після кризи відбуватимуться злиття і поглинання компаній. Великі будуть купувати маленькі, маленькі будуть об’єднуватися, зовсім маленькі зникнуть назавжди. І, як завжди відбувається в бізнесі, все матиме свою ціну. Ціна вашого бізнесу також буде залежати від того, наскільки ви зможете зараз зберегти або заморозити свій актив, у тому числі людські ресурси, для майбутнього покупця.

А ще, до речі! Багатьом карантин і коронавірус дасть розуміння того, що можна успішно працювати онлайн без офісу. Або ж, як мінімум, що можна обходитися офісом з мінімальною площею. Я вже чула такі думки від керівників досить великих компаній. Тому оренда офісних приміщень теж може ще довго залишатися не в пріоритеті.

Подібні публікації

07 Лютого 2023

Публікації

Потрібні на економічному фронті: хто може бронювати працівників від мобілізації
07 Лютого 2023

Публікації

Відстрочка від мобілізації. Що змінюється в правилах бронювання співробітників
30 Січня 2023

Публікації

Понад 173 млн грн відшкодування вже присудили рф українські суди
Cookies повідомлення

Ми використовуємо дані cookie, щоб аналізувати поведінку відвідувачів
нашого сайту та покращувати його. Використовуючи наш сайт, ви даєте згоду на дані cookie відповідно до нашої Cookie Policy.