close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
5 Жовтня 2022

Релокація в IT-індустрії: Quo vadis?

Джерело: IТ Ukraine Association

Співавтор – Владислав Погорілий

Після семи місяців воєнних дій в країні перед національним бізнесом постають стратегічні питання подальшого розвитку. Частина компаній релокується за кордон та диверсифікує офіси й команди. Тільки за останній місяць Асоціація отримала більше 60 заявок щодо питання релокейту від компаній через сервіс антикризовї підтримки Є-Support!*

Враховуючи важливість питання для ІТ галузі, ми разом із юридичною фірмою Sayenko Kharenko провели нещодавно спільне дослідження «Релокація. Новий ІТ-ландшафт України».  Його результати свідчать, що 45 % ІТ-компаній здійснили релокацію в межах України. За кордон частково релокувались 42 % компаній, з них – лише 5 % компаній із закриттям частини офісів в Україні. Релокація значною мірою розглядається ІТ-компаніями як вимушений крок на період війни або принаймні її активної фази.

Вже понад 200 днів з моменту російського вторгнення, а питання релокації бізнесу не втрачає актуальності для бізнесу. Більше того, з огляду на період заперечення «такого не може бути» і «ніколи знову», активне впровадження таких нових понять та абревіатур у бізнесовому лексиконі як contingency plan, business continuity plan тощо почалося щонайменше за кілька місяців до вторгнення.

Результати опитування, проведеного разом із Асоціацією «IT Ukraine» вказують на те, що у перспективі до кінця цього року і щонайменше наступний рік процес релокації ІТ-компаній буде планомірно тривати.

Так, за результатами згаданого опитування, у сукупності 37 % компаній розглядають релокацію як можливу ще до кінця цього року. Загалом зупинити зростання цього показника зможе скасування воєнного стану та суттєве покращення ситуації в Україні (для кожної третьої компанії) чи хоча б повернення до довоєнного стану (до 24 лютого 2022 року) та відсутність активних бойових дій в Україні протягом кількох місяців (це важливо для більшості опитаних компаній, що вже проводили релокацію). За таких умов, 80 % компаній планують повернення бізнесу до України. Лише 7 % опитаних компаній не планують повертатися (проводити зворотню релокацію до України).

Результати опитування також досить яскраво показали, що ІТ-компанії досить зважено підходять до питання релокації, аналізуючи та прораховуючи наслідки кожного варіанту, а також віддаючи перевагу тим країнам, в яких у них вже є офіси (43 %). 22 % покладаються на рекомендації юристів або податкових консультацій, ще 22 % обирають самостійно на основі оцінювання витрат на ведення бізнесу в країні потенційної релокації.

Ми не беремо до уваги релокацію в межах України. З огляду на специфіку ІТ-бізнесу, при релокації зазвичай відбувається переїзд працівників (у комбінації з віддаленою роботою) і оренда нового (додаткового) офісу. Правове поле не змінюється і запитань виникає менше. Урядова програма релокації бізнесу у більш безпечні регіони не набула популярності серез ІТ-компаній. За інформацією Міністерства економіки України серед переміщених компаній лише 7 % здійснюють діяльність у сфері інформації та телекомунікацій.

Більш юридично і оперційно комплексною є релокація за кордон. Основний висновок із піврічного досвіду релокацій за кордон і спойлер для цієї статті – ідеальної юрисдикції для IT-компаній не існує. При виборі юрисдикції для релокейту потрібно звертати увагу на особливості кожної країни та бізнесові потреби (операційну модель) для конкретної ІТ-компанії. В огляді ми наводимо низку факторів, на які варто звертати увагу при розгляді питання щодо релокації. Ми не були б юристами, якби не зазначили, що перелік не є виключним.

Чи дружня сфера діяльності ІТ-компаії до обраної юрисдикції?

Не всі юрисдикції є дружніми до певних сфер діяльності ІТ-компаній. Це, зокрема, стосується сфер криптовалюти та азартних ігор. У більшості країн ці сфери діяльності не врегульовані або зарегульовані. Разом з тим, є низка юрисдикцій, де наявне регулювання можливо назвати дружнім до діяльності у сфері криптовалюти. Бальтійські країни – одна із опцій для таких ІТ-компаній. Наприклад, у Литві можливо отримати дозвіл на роботу з криптогаманцями. Щодо Естонії, то в цій країні можливо отримати ліцензію на відкриття криптобіржі та криптогаманця.

Варто також враховувати, що можуть виникати труднощі з відкриттям банківського рахунку. Зокрема, далеко не всі банки працюють з так званими high risk-компаніями, до яких відносять діяльність у сфері криптовалюти та азартні ігри.

Наскільки є доступним та оперативним відкриття бізнесу в обраній юрисдикції?

У випадку релокації не тільки працівників, а й більше бізнесу в цілому, одним із першим виникає запитання створення юридичної особи в юрисдикції, що була б оптимальною для обраної операційної моделі. Вимоги до документів для створення компанії різняться від юрисдикції до юрисдикції.

У цілому, створення окремої юридичної особи у низці країн може виглядати досить діджіталізовано-прогресивним і досить привабливим. Наприклад, в Естонії громадянин України може напряму відкрити IT-компанію за допомогою е-резиденства (ID картки). Разом з тим, аби відкрити IT-компанію за допомогою e-резиденства необхідно виконати низку кроків: а) отримати е-резиденство (зазвичай така процедура триває від 4 до 6 тижнів); б) обрати локального бізнес-оператора (локальна контакта особа + локальна адреса) (до одного робочого дня; середня вартість: 60-150 євро/міс); в) зареєструвати фірму в Естонії (до одного тижня; приблизні мінімальні витрати: 200 євро); г) отримати банківський рахунок (до одного тижня).

У більшості юрисдикцій для реєстрації компанії потрібно легально знаходитися на території країни та отримати локальний ІD, тобто аналог індивідуального податкового номера. Для прикладу, у Польщі, аби зареєструвати компанію, громадян України повинен легально проживати в Польщі та мати номер PESEL. У Португалії без місцевого податкового номера неможливо розпочати реєстрацію компанії.

Також досить важливо ще на стадії вибору юрисдикції для релокації визначитися чи для здійснення діяльності і особливо здійснення розрахунків (зокрема, отримання плати від користувачів) буде достатьо використання платіжної системи/сервісу, чи все-таки без повноцінного банківського рахунку не обійтися. Це питання безумновно відноситься до ключових, за яким варто оцінювати доступність ведення бізнесу в країні можливої релокації.

Наскільки оподаткування операційної компанії за кордоном та/або фонду праці релокованих ІТ-спеціалістів є прийнятним?

Ще на стадії вибору юрисдикції для реклокації важливо також визначитися із оподаткуванням як по частині оподаткування основної діяльності, так і оподаткування фонду оплати праці.

Щодо основної діяльності, варто буде розуміти звідки буде основний потік клієнтів (із країни релокації, з ЄС, із США), які послуги будуть надаватися і які бізнес-плани на найближчий період. Варто визначитися, чи будуть послуги оподатковуватися ПДВ. У деяких юрисдикціях потрібно мати оборот на певну суму, щоб отримати статус платника ПДВ.

У конкуренції за інвестиції та відкриття бізнесу (читай, сплату податків) ІТ-компаніям можливо знайти юрисдикції із досить привабливою ставкою на прибуток. Наприклад, Естонія «пропонує» 0 % податок на прибуток при умові, якщо не виводяться дивіденди, в той час як Болгарія «запропонує» 10 %. Однак, безумовно, що не податком на прибуток єдиним, оскільки інші фактори можуть мінімузувати або навіть обнулити вигоду низької ставки податку на прибуток.

Зокрема, варто також враховувати, що структура оподаткування може бути ускладненою досягненням/не досягненням певних оборотів/порогових фінансових показників, наявністю «плаваючої» системи оподаткування, наявності/відсутності cтатусу новоствореної компанії (стартапу), наявності знижених ставок оподаткування, зокрема, і пільг для ІТ-бізнесу. Також потрібно відразу розуміти найближчу перспективу зміни розміру податків, наприклад, у випадку, коли компанія втратить статус новоствореної.

Для прикладу, у Польщі стандартна ставка податку на прибуток компанії складає 19 %, але якщо компанія: а) має виручку від продажів (включаючи ПДВ) не вище 1 200 000 євро в еквіваленті до злотих за попередній податковий рік; АБО б) є новоствореною компанією (діє протягом першого року своєї діяльності), то до неї застосовується знижена ставка 9 %.

Оподаткування фонду праці працівників за кордоном, вірогідніше за все, буде вищим, ніж вже звичне оподаткування в Україні при роботі шляхом залучення ФОП. До речі, ФОП-на схема (за межами України під цим зазвичай узагальнено розуміють independent contractor) в не українській звичній реалізації зазвичай вважається досить ризикованою в сенсі перекваліфікації таких відносин у формально трудові. Вірогдніше за все, ІТ-спеціалістів потрібно буде офіційно працевлаштовувати, що впливає на розміри податків.

Наприклад, роботодавець в Естонії нараховує та сплачує соціальний податок (33 %) та податок з безробіття (0,8 %), а робітник сплачує (утримується із заробітної плати) податок з безробіття (1,6 %), накопичувальний пенсійний внесок II ступеня (добровільно-примусовий – 2 %) та прибутковий податок (20 %).

Не менш важливим аспектом при вивченні податкового питання є ризики подвійного оподаткування (податкового резиденства в іншій країні). Наразі все більше з’являються комплексні рішення, аби допомогти бізнесу визначитися із цим та іншими суміжними питаннями. Наприклад, Асоціація “IT Ukraine” запустила сервіс підтримки ІТ-компаній E-Support. Sayenko Kharenko разом з іноземними колегами із мережі Andersen також підготували комплексний інформаційний ресурс із оглядом підходів до оподаткування у різних юрисдикціях, які зазвичай вважаються найбільш привабливими для релокації.

Чи існують практичні або юридичні обмеження щодо кількості українських ІТ-спеціалістів, яких можемо працевлаштувати в іноземній компанії?

Через військову агресію росії вимоги до працевлаштування громадян України можуть бути спрощеними (наприклад, відсутність необхідності оформлення дозволу на роботу та/або візи відповідної категорії), однак фактор оподаткування фонду оплати праці може значно мінімізувати переваги від спрощення оформлення працівників.

Окрім того, у деяких країнах існують квоти на кількість іноземних працівників, які можуть бути працевлаштованими. Показовим прикладом є Болгарія, де іноземних працівників може бути лише 10 % від загальної кількості. Однак якщо йдеться про IT-спеціалістів, то цей відсоток збільшується до 20 %. 

Ми продуктова компанія. Чи потрібно передавати інтелектуальну власність в країну релокації?

Якщо компанія в країні релокації буде новим «гаманцем» для збору коштів від користувачів, то актуалізується питання передачі прав інтелектуальної власності до такої операційної компанії в країні релокації з тим, щоб обгрунтувати економічну доцільність знімання плати з користувачів. Для цього підійде або повна передача виключних майнових прав інтелектуальної власності, або надання операційній компанії в країні релокації ліцензії, за якою будуть надані права користування інтелектуальною власністю, достатні для здійснення запланованої діяльності.

Також, якщо продуктова компанія ще не встигла подбати про захист свого бренду в країні релокації/здійснення діяльності за кордоном (зокрема, в перспективі найближчого масштабування), релокація операційної діяльності – саме той момент, коли про захист бренду вже критично важливо подбати. Зазначене включає реєстрацію торговельної марки та/або промислових зразків за національною або міжнародною процедурою.

Так що робити з релокацією?

Значна кількість запитань, що виникають при релокації бізнесу за кордон, – є одним із факторів, чому за результатами дослідження понад 50 % опитаних ІТ-компаній не проводили релокацію, чому переважала релокація в межах України та чому ІТ-компанії віддавали перевагу тим країнам, в яких у них вже є офіси.

Однозначної відповіді на запитання «релокуватися чи ні?» немає. Разом з тим, однозначним є факт, що слід зважено підходити до питання релокації, аналізуючи та прораховуючи наслідки кожного варіанту.

З огляду на триваючу збройну агресію питання релокації залишаються актуальними як для українського бізнесу, так і українських громадян, що підтверджуються як і дані ООН, так і дослідження, проведені ITU. Окрім базових соціальних аспектів, які враховуються при прийнятті рішення стосовно релокації, одним із ключових питань, які впливають на обрання країни для релокації, залишають питання корпоративних та індивідуальних податків, а також питання постійного представництва та кваліфікуючих ознак трудових відносин. Всі ці питання якраз виходять за межі юрисдикції України і визначаються відповідно до місцевого законодавства іноземної країни.

З урахуванням підвищення актуальності питань, які стосується індивідуальних податків та визначення податкового резиденства, можна визначити певний алгорим дій, які допоможуть визначитись із податковим резидентством та порядком дій для збереження/зміни резидентства, щоби не сплачувати податки двічі: і в Україні, в країні перебування.

По-перше, визначити свою податкову резидентність – сплачувати податки тільки в одній країні та застосувати механізм звільнення/заліку за Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування. Податкова резидентність визначається відповідно до законодавства України та країни перебування та за Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування. Тест на резидентність є багатофакторним та включає оцінку наступних обставин: місце проживання, місце постійного проживання, центр життєвих інтересів, правило 183 днів, громадянство, норми міжнародного права. По-друге, проаналізувати застосування пільгових режимів в іноземних країнах. По-третє, вчинити дії для втрати податкового резиденства в Україні. По-четверте, для ФОП: закрити ФОП в Україні та зареєструватись у країні перебування як індивідуальний підприємець (або подібна форма).

По-п’яте, проаналізувати застосування пільгових режимів в іноземних країнах, по-третє, вчинити дії для втрати податкового резиденства в Україні, по-четверте, для ФОП: закрити ФОП в Україні та зареєструватись у країні перебування як індивідуальний підприємець (або подібна форма).

І останнє, скористатись процедурою взаємного узгодження (МАР) (у ситуаціях, коли особа вважає, що внаслідок дії або рішення контролюючого органу України чи відповідного органу влади іншої країни вона підлягає чи підлягатиме оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування).

Коментар – Катерина Олійник, Віце-президентка з правових питань Асоціації, Arzinger, Партнер.

*Сервіс антикризової підтримки Є-Support! від Асоціації “ІТ Ukraine” – це єдиний інформаційний простір, де кожна ІТ-компанія може отримати професійну консультацію від експертів щодо можливих антикризових рішень.
Він був створений на другий день війни задля підтримки учасників ІТ-індустрії. Від початку сервіс був задуманий для допомоги членам Асоціації. За шість місяців роботи ми отримали та опрацювали понад 600 заявок від 150 компаній.

Щоб скористатися сервісом Є-Support, потрібно залишити заявку на сайті сервісу. Після цього представник Асоціації обов’язково зв’яжеться з вами для надання необхідної консультації та допомоги.

Подати запит на консультацію можна за наступними напрямами:

GR:

  • Податки та податкове резидентство;
  • Мобілізація та бронювання;
  • Тимчасовий виїзд  за кордон;
  • Банківські та фінансові операції.

CSR та освітні ініціативи:

  • Підтримка ЗСУ;
  • Допомога ВПО;
  • Проєкти співпраці з навчальними закладами;
  • Ментальне здоров’я та психологічна допомога.

Міжнародні відносини:

  • Участь у міжнародних заходах;
  • Пошук партнерів за кордоном;
  • Відкриття закордонних офісів;
  • Співробітництво з міжнародними асоціаціями та організаціями.

PR:

  • Надання інформаційної підтримки;
  • Організація спільних івентів;
  • Співпраця з ком’юніті та профільними медіа;
  • Запуск спільних досліджень.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше