close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
28 Липня 2021

Ризики держбанків. Шість небезпечних норм банківського закону 4367, ухваленого для МВФ

Джерело: Новое время. Бізнес

Однією з умов отримання чергового траншу МВФ було ухвалення закону 4367. Початкова мета цього закону була в усуненні недоліків теперішнього корпоративного управління в банках. НВ Бізнес, проаналізувавши цей закон, з’ясував, що деякі норми можуть звести нанівець вже проведену корпоративну реформу в банках

Зараз на підписанні у президента України Володимира Зеленського лежить «банківський» закон 4367, який Верховна Рада ухвалила 30 червня 2021 року. Документ ухвалено в рамках виконання умов щодо 18-місячної програми stand-by МВФ на 5 мільярдів доларів для отримання другого траншу.

Узгодження закону в комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, судячи з відеозапису, відбувалося в хаосі і супроводжувалося дзвінками членів комітету представникам МВФ у спробі з’ясувати: погоджували вони текст законопроєкту чи ні. А також стогонами деяких народних депутатів з приводу незалежності України. У цій метушні в закон внесли кілька критичних правок, які суперечать вимогам МВФ. Представник НБУ заявив, що МВФ зауважень щодо законопроєкту не дав.

Група депутатів намагалася прибрати позицію першого заступника голови НБУ, що, на думку парламентаріїв, дозволило б звільнити Катерину Рожкову, однак ця правка не пройшла комітет.

Влада взяла на себе зобов’язання спільно з МВФ і Світовим банком внести зміни до закону про банківську діяльність. Україна повинна усунути прогалини в корпоративному управлінні.

Ухвалений закон 4367 впроваджує нову структуру капіталу (включно з буферами капіталу), щоб підвищити здатність банку поглинати збитки, а також додаткові вимоги до членів ради і правління банку. Так, Національному банку України (НБУ) надається право встановлювати банкам індивідуальний розмір економічних нормативів залежно від ризикованості діяльності та право вимагати зміни персонального складу наглядової ради (НР) або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління і контроль за діяльністю банку.

Також закон додає ще одного члена правління НБУ до шести наявних, який відповідатиме за небанківські установи і дозволить НБУ створювати підрозділи в іноземних юрисдикціях.

Закон уточнює окремі норми щодо консолідованого нагляду за банківськими групами, ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках і вимог до їхніх структур власності.

Але поряд з цим закон постраждав від правок, які наповнили його нормами, що дозволяють фінансувати приховані інтереси НБУ і взяти під політичний контроль державні банки.

«Рада ухвалила скандальний законопроєкт, що здатний зірвати співпрацю з МВФ і руйнує всі досягнення корпоративного управління. Закон очікує підписання у президента, але президенту краще його ветувати. Закон вносить безліч брудних поправок, які навіть не анонсувалися, і мало хто зрозумів, навіщо це робиться», — повідомило НВ Бізнес обізнане джерело в одному з державних банків.

НВ Бізнес з’ясував, про які правки йдеться і як вони загрожують корпоративній реформі на банківському ринку.

Держбанки готують до роботи без наглядових рад

Законодавці передбачають можливість правлінню банку ухвалювати рішення без НР, якщо немає необхідної кількості членів ради. Ці зміни є найнебезпечнішими, оскільки можуть знищити ту корпоративну реформу, яку вже провели в державних банках.

Так, у статті 38 з’являється такий абзац: «У разі якщо рада банку не сформована в складі, мінімально необхідному відповідно до законодавства України, правління банку має право ухвалити рішення про винесення на розгляд загальних зборів акціонерів банку будь-яке питання, яке законом або статутом віднесено до виключної компетенції ради банку. Загальні збори акціонерів банку мають право розглянути таке питання і прийняти рішення щодо нього».

Голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевнив НВ Бізнес, що ця норма не несе ризиків. «Дивіться, закон діє для всіх банків. І норма правильна. А як ви хочете? Паралізувати роботу комерційного банку, якщо немає наглядової ради?» — сказав він. Гетманцев додав, що для держбанків це вже фактично є в чинній редакції. «Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради державного банку, не можуть вирішуватися іншими органами управління державного банку, крім винесення на розгляд вищого органу питання про надання згоди на вчинення значного правочину відповідно до пункту 1 частини 22 цієї статті», — відповів він.

Джерело в банківських колах у коментарі НВ Бізнес попередило, що «наявність цієї норми в законі дозволяє маніпулювати нею». «Цією нормою можуть всі держбанки нагнути», — побоюється воно.

Партнер Sayenko Kharenko Олександр Ніколайчик заспокоює, стверджуючи, що ці зміни не повинні торкнутися державних банків. «Стаття 38 закону про банки стосується загальних зборів акціонерів банку — тобто це загальна стаття, яка регулює діяльність всіх банків. Що стосується державних банків, є спеціальна стаття 7 закону про банки, згідно з якою положення закону про банки поширюються на державні банки з урахуванням особливостей, встановлених статтею 7. Іншими словами, положення, які не відповідають статті 7, не можуть застосовуватися до державних банків», — зазначив юрист.

За словами Ніколайчика, по-перше, стаття 7 не передбачає такого органу управління державного банку, як загальні збори акціонерів, зате функції вищого органу управління державного банку здійснює Кабінет Міністрів України. «По-друге, стаття 7 не тільки конкретно визначає виключну компетенцію вищого органу, а й прямо передбачає, що вищий орган не має права приймати рішення з питань діяльності державного банку, що не належать до її виключної компетенції», — сказав він.

Втім Ніколайчик зазначив, що останнім часом з’являється все більше законодавчих ініціатив, які тою чи іншою мірою пропонують посилити вплив держави на управління державними компаніями, у статутному капіталі яких держава володіє часткою в більш ніж 50 %. Останнім прикладом є законопроєкт 5593-д, який зараз готується до розгляду Верховною Радою у другому читанні і який, серед іншого, пропонує закріпити в законі Про управління об’єктами державної власності такі принципи:

  • якщо наглядова рада в держкомпанії не сформована, до моменту її утворення такі повноваження здійснюються відповідними державними органами, крім повноважень з підготовки та проведення загальних зборів, які здійснюються виконавчим органом. Водночас чітко не зрозуміло, за яких обставин наглядова рада вважається сформованою і хто саме визначає факт відсутності наглядової ради;
  • якщо ж наглядова рада держкомпанії не є правомочною, — вона не може приймати рішення, крім як зі скликання загальних зборів для обрання решти членів наглядової ради.

При цьому за відсутності прямого регулювання на рівні закону вимоги до правомочності наглядових рад де-факто залишаються на розгляд відповідних державних органів, які мають повноваження щодо затвердження статутів держкомпаній.

Тому, за словами Ніколайчика, зазначені принципи вимагають доопрацювання в напрямі відповідності кращій міжнародній практиці, а саме Керівним Принципам ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності.

Однак у коментарях НВ Бізнес банкіри не такі оптимістичні, особливо після того, коли побачили, як були застосовані норми законодавства в процесі зняття НР Нафтогазу і призначення нового голови правління в той самий момент, коли НР нібито формально відсутня. Також вони звертають увагу на те, що це суперечить навіть висловленій в самій пояснювальній записці до законопроєкту цілі «посилити відповідальність наглядової ради банку».

Навіщо Нацбанку представництва за кордоном?

Однозначно з опитаних експертів ніхто не зміг відповісти на це запитання.

«Ми давно відзначаємо тягу Кирила Шевченка до публічності, особливо в міжнародній спільноті. Не так давно медіа вибухнули інформацією про скандальну спробу американського агентства з лобіювання Tricuro, спираючись на сумнівне фінансування сторонніх організацій, організувати візит у США для Кирила Шевченка, Євгена Мецгера й Ірини Венедіктової», — зазначив НВ Бізнес один зі співрозмовників на банківському ринку.

Наявність же представництв за кордоном дозволить НБУ фінансувати потрібну піар-активність за кордоном. «Можливо, в цьому і є головний інтерес. Якщо немає, то ми готові почути публічну позицію НБУ, яка відсутня як у пояснювальній записці до законопроєкту, так і в будь-якій публічній площині», — сказав один із банкірів.

На запит НВ Бізнес у пресслужбі НБУ відповіли, що правові підстави для відкриття представництв регулятора за межами України — це не нові повноваження регулятора, вони були введені законом України Про Національний банк України від 20 травня 1999 року. Зокрема, стаття 4 цього закону містить норму, згідно з якою НБУ може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами. «Що стосується норм закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках і інших питань функціонування банківської системи (4367 — ред.), якими передбачено внесення низки змін до закону України Про Національний банк України, зокрема зі створення представництв Національного банку за межами України, вони мають виключно уточнювальний характер і мають на меті приведення норм низки статей цього закону, зокрема статей 4, 15 і 22 з цього питання, до єдиної термінології», — пояснили в НБУ.

У НБУ зазначили, що відкриття іноземних представництв центрального банку — це поширена практика, яка використовується центробанками країн світу. «Метою створення представництв центрального банку за межами країни є: взаємодія з центральними банками та іншими регуляторами для представлення та захисту інтересів власної країни у фінансовій сфері в країні перебування, де розташоване представництво; донесення оперативної інформації про дії та плани центробанку з розвитку/вдосконалення роботи фінансового сектора; вирішення нагальних питань у взаємодії з іноземними інвесторами; сприяння розвитку торгово-економічних зв’язків між країнами і виконання договорів, укладених з фінансовими регуляторами країн перебування», — розповіли НВ Бізнес у НБУ.

На сьогодні НБУ не має представництв за межами країни.

Прибирається заборона на голосування в разі конфлікту інтересів

У статті 37 Закону про банки і банківську діяльність скасовується пункт, який забороняв ухвалювати спірні рішення. Зокрема, видаляється частина тексту з таким змістом: «Члени ради та правління банку зобов’язані відмовитися від участі в ухваленні рішень, якщо конфлікт інтересів не дозволяє їм повною мірою виконувати свої обов’язки в інтересах банку, його вкладників та учасників».

Навіщо в наглядових радах держбанків власники та члени НР інших банків?

Чинною редакцією закону про банки встановлено заборону на обіймання позиції члена НР держбанку для: власників істотної участі іншого банку (іншими словами — власників) і членів НР іншого банку, зареєстрованого в Україні (це п. 5 статті 7-ї, там де йде опис тих, кому не можна бути членом НР). «Це взагалі дуже дивна норма, яка з’явилася в законі, але суперечить будь-якій логіці і міжнародній практиці», — прокоментував НВ Бізнес один з представників держбанку, що побажав не називати свого імені. — «Цю норму взагалі „тихенько“ затирають іншими нормами, нібито теж потрібними, але абсолютно тут недоречними, про те, що не можна членом наглядової ради бути співробітнику цього банку протягом року. Крім того, що ця норма і так була. Тобто це просто технічне „законотворче“ замилювання очей читача закону».

Скорочення обмеження (сooling-off period) для входження до наглядової ради банку звільненого голови правління з п’яти років до одного року

Так, у статті 7 Закону про банки і банківську діяльність з’явився пункт в такій редакції: «Є або протягом останнього року був керівником (крім члена наглядової ради) цього державного банку або його дочірнього підприємства, філії, представництва і/або іншого відокремленого підрозділу». Зараз прописано — «є або протягом останніх п’яти років».

Отже, до наглядових рад могли б потрапити нещодавно звільнені голови правління державних банків. Наприклад, Андрій Пишний, який пішов якраз рік тому з Ощадбанку, або Петр Крумханзл (пів року тому пішов з ПриватБанку).

Пишний у коментарі НВ Бізнес запевнив, що не планує користуватися цією нормою, щоб потрапити в НР Ощадбанку. «Ні, не планую. Але, питання, судячи з усього, вимагає додаткових роз’яснень. Ви, на жаль, не перший, хто про таке в мене питає, — комусь нікуди дівати гроші, ось і ганяють по телеграм-каналах всяку нісенітницю. Рішення про формування наглядової ради приймає акціонер (Кабінет міністрів — ред.). НР складається з 9 членів: 6 незалежних директорів і 3 представників держави, відповідно, по одному від КМУ, ВРУ, президента. На сьогодні у НР є лише одна вакансія — незалежного директора, і вона може бути заповнена виключно зі списку, затвердженого номінаційним комітетом комісії в 2019 році під час конкурсного відбору незалежних директорів. Квота представників держави заповнена на 100%. Тож навіть теоретично — немає предмета для подібних розмов», — відповів він НВ Бізнес.

«Однак багато публікацій у медіа свідчать про збереження інтересу Пишного до ситуації в Ощадбанку і говорять про те, що його повернення в наглядову раду може серйозно змінити баланс сил, а також вплинути на вектор розвитку банку, наприклад, через процес формування правління банку. Яке досі заморожене через відмову НБУ в погодженні чотирьох обраних наглядовою радою Ощадбанку нових членів правління», — сказало НВ Бізнес добре обізнане джерело в Ощадбанку.

Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов не відповів на запит НВ Бізнес у месенджері про цей закон, хоча запитання було прочитане.

Навіщо Нацбанку сьомий заступник голови?

Також закон додає ще одного члена правління НБУ, до шести наявних, який відповідатиме за небанківські установи.

Щодо цієї правки думки експертів зійшлися на тому, що ідея «спліта» була якраз у тому, щоб об’єднати досвід з нагляду банківських і небанківських організацій, однак поділ цього процесу всередині НБУ суперечить самій ідеї об’єднання.

«У МВФ також негативне ставлення до цієї норми, оскільки це порушує чітко продуману композицію правління і негативно впливає на баланс голосів всередині правління НБУ. Закон дійсно уточнює окремі норми щодо консолідованого нагляду за банківськими групами, ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках і вимог до їхніх структур власності, проте в закон також „підмішані“ й інші правки, які можуть зіпсувати репутацію президента в разі підписання закону, особливо напередодні його візиту в США, і зірвати подальшу співпрацю з МВФ і вже майже цілком реальне відновлення фінансування МВФ», — прокоментувало НВ Бізнес обізнане джерело на банківському ринку.

У НБУ не відповіли на це запитання, яке містилося в запиті НВ Бізнес.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше