close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
5 Березня 2021

Виклики та успіхи української адвокатури: 3 день форуму «Україна-30. Розвиток правосуддя»

Джерело: Юридична Газета

Третій день всеукраїнського форуму «Україна-30. Розвиток правосуддя» був присвячений питанням адвокатури, гарантіям, правам адвокатів та способам удосконалення адвокатської діяльності в Україні.

Привітальними словами захід відкрив голова комісії з питань правової реформи, заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас. Він зазначив, що незважаючи на проблемні аспекти у цій сфері, інститут адвокатури в Україні все ж є найбільш розвиненим, найкраще виконує свої функції. А за тим звернув увагу на аспекти адвокатської діяльності, що охоплені Стратегією розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на найближчі 3 роки. Серед таких аспектів — посилення гарантій адвокатської діяльності, розширення доступу до державних баз та реєстрів, удосконалення механізму притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, перегляд умов щодо освіти, запровадження прозорої процедури складання іспиту, стажування тощо.

Голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету ВРУ з питань правової політики Володимир Ватрас у своєму виступі акцентував увагу на законопроектах. Наприклад, на розгляді ВРУ перебуває проєкт щодо надання адвокату права на самозахист шляхом зберігання та носіння травматичної зброї. У лютому ц.р. прийнято закон щодо безперешкодного доступу адвоката до свого клієнта, зняте часове питання доступу. Також є ініціатива надати адвокату статус приватного виконавця і підвищити ефективність адвокатського запиту.

Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо зазначив, що для забезпечення незалежного суду та підвищення поваги до судової гілки влади потрібно побороти корупцію, а для цього мають бути політична воля і компетентні люди. «Україна не завжди бере до уваги наші рекомендації, проте варто відзначити, що Президент все ж прислухався до наших думок щодо реформи КСУ та відкликав законопроект щодо звільнення усіх суддів КСУ. Поточна система заповнення вакансій суддів потребує змін. Є відчутний опір установ, але я переконаний, що це потрібно для України. Час приймати закони і реалізувати їх», — підкреслив пан Букіккіо.

Про основні засади розвитку інституту адвокатури в Україні говорили під час першої сесії заходу, модератором якої був голова комітету з питань безоплатної правової допомоги, що діє у складі Національної асоціації адвокатів України, заслужений юрист України Олександр Дроздов. «Стратегія пропонує багато позитивних змін в адвокатській діяльності, проте найголовніше тепер —  втілити в життя те, що написано на папері. Настав час залучати організації адвокатів до законопроектної роботи, щоб спільними зусиллями створити ефективні, діючи механізми захисту прав адвокатів», — розпочав панельну дискусію пан Дроздов.

Голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України, заслужений юрист України Лідія Ізовітова висловила свою думку щодо необхідності внесення змін до КК України та КПК України з метою посилення відповідальності за порушення адвокатських гарантій. Адже, за її словами, з початку року вже подано понад 500 скарг адвокатів на порушення здійснення їхньої діяльності. Також пані Лідія відмітила проблеми з наданням БПД, коли держава намагається втручатися в діяльність адвокатів, недоцільно розподіляються кошти на надання БПД та складається нерівне ставлення до адвокатів. Серед проблем судочинства голова НААУ зазначила високі ставки судового збору, зачинені будівлі судів через брак суддівського корпусу та залучення іншовладдя в український простір судочинства, а також державного апарату.

Керуючий партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», заслужений юрист України, адвокат Михайло Ілляшев у своєму виступі розкривав проблему ототожнення адвоката з клієнтом, що призводить до відмови адвокатів так званим токсичним клієнтам. А це згодом може спричинити відсутність можливості людини отримати правову допомогу. «В Україні справи з принципом неототожнення щоразу погіршуються. У чому це проявляється? Наприклад, це осуд з боку суспільства, дискримінація з боку правоохоронних органів — мовчазна підозра у співучасті у злочинах. Адвокатам можуть відмовляти у відкритті рахунків у банків через справи, які вони вели, і їх неоднозначну репутацію. Банки також можуть закривати рахунки через отримання коштів не від тих клієнтів. Адвокати тепер мусять обмежувати вибір клієнтів через страх зашкодити собі і своїй репутації», — пояснив пан Михайло. Вирішенням цієї проблеми, на думку адвоката, є необхідність встановлення норми, що закріплює санкції за ототожнення адвоката з клієнтами. У ЗМІ, соціальних мережах, суспільних колах має бути припинено ототожнення клієнта з його захисником, а адвокати мають відстоювати свої гарантії. Адже усунення цієї проблеми також підвищить рівень довіри до правосуддя.

«Прописані адвокатські гарантії не виконуються. Наразі є два табори: «мозговики»-адвокати та силовики, які діють поза правовим полем. Сьогодні можна побачити випадки, коли прокурори зачитують зміст перемовин адвоката з клієнтом, випадки незаконного прослуховування адвокатів, напади на адвокатів у зв’язку з їхньою діяльністю тощо. Захист своїх прав та гарантій має бути справою принципу для адвоката, і такі справи треба доводити до кінця», — зазначив партнер адвокатського об’єднання «Sayenko Kharenko», адвокат Євгеній Солодко. Він підтримав ідею щодо надання адвокатам права на носіння, зберігання та використвання травматичної зброї.

Старший партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», заслужений юрист України, адвокат Роман Марченко, модеруючи другу сесію форуму, сказав: «Україні є чим пишатися на судовій та арбітражній міжнародній арені. І хоча спочатку складалося враження, що у більшості справ Україна була відповідачем і, як відомо, в ЄСПЛ перебувало дуже багато кейсів проти України, але після подій з окупації Криму та Донбасу наша країна виступила в новій для себе ролі — ролі позивача, і зараз ми можемо успішно захищати свої права. Тож під час цієї панелі будемо говорити не про проблеми, а про успішні юридичні кейси України на міжнародній арені».

Заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина розповів про завершену в Європейському суді справу, коли українські адвокати-волонтери спільно з англійськими адвокатами змогли виграти позов проти Росії щодо заборони застосування сили в Криму шляхом застосування 39-го правила Європейської конвенції з прав людини. Ця справа стосувалася порушення прав територіальної юрисдикції, випадку, коли держава має ефективний контроль над територією, що їй не належить. «І була справа по морському трибуналу щодо порушення прав України як прибережної держави. Це була перша справа, що стосувалася Морської конвенції. Друга справа — щодо захоплення корабля і українських моряків. Після застосування дипломатичних шляхів ми звернулися до Суду і використовували норми Конвенції. Перша заява у цій справі була подана до Європейського суду через день після захоплення моряків. У підсумку рішення було прийняте на користь України», — розповів пан Ліщина.

Розповідь про перші успішні кейси України в міжнародних судових інстанціях продовжила радник голови правління НАК «Нафтогаз України» Лана Зеркаль. Вона присвятила свій виступ юридичній боротьбі України в особі НАК «Нафтогаз України» (далі — Нафтогаз) проти порушень російським ВАТ «Газпром» (далі — Газпром) прав за контрактами про постачання та транзит газу. Успіх такої боротьби безпосередньо пов’язаний зі здатністю до командної роботи значної кількості фахівців попри розбіжності в культурі та поглядах щодо застосування права. Спікер наголосила, що беручись за справу, слід завжди усвідомлювати всі ризики та зважати на можливості.

Партнер адвокатської компанії Wikborg Rein Даг Мйоланд розповів про особливості ведення справи проти Газпрому в Стокгольмському арбітражі. Найбільшим викликом було те, що представники Газпрому у стосунках з Нафтогазом діяли не на основі принципу рівності.

Доповнюючи колегу, партнер адвокатської компанії Wikborg Rein Одне Хага додав, що специфіка справи Нафтогазу проти Газпрому обумовлена не тільки комерційними стосунками суб’єктів, а й вагомим елементом політичних стосунків України та Російської Федерації. Пояснення таких нюансів для арбітражу часом викликало значні складнощі.

Директор департаменту комплаєнс-контролю та нагляду за дотриманням регуляторних вимог Ощадбанку Ірина Мудра розповіла про розгляд Міжнародним інвестиційним арбітражем справи Ощадбанку проти Російської Федерації. Кейс цікавий зміною тактики Російської Федерації від повного ігнорування на початку процесу до спроб зупинити та оскаржити рішення, що було винесене на користь Ощадбанку 26 листопада 2018 р. Представники Російської Федерації апелювали до того, що примусове виконання рішення буде порушенням прав РФ на активи, що знаходяться під державним суверенітетом. Проте Міжнародним інвестиційним арбітражем такі аргументи були визнані неприпустимими. Наразі триває примусове виконання рішення.

Старший партнер юридичної компанії «Моріс Груп», голова апеляційного комітету Української асоціації футболу Мар’ян Мартинюк розповідав про особливості вирішення спорів у спорті: «У спортивних асоціаціях існує своя система вирішення спорів, що є виключною. Тобто спортсмен спочатку має звернутися до цих органів, а не в загальні суди. Справи, що стосуються великого спорту, в Україні спочатку розглядаються спеціальними спортивними інституціями. Є багато прецедентів у футболі щодо фіксованого рахунку гри. У таких справах позиція Української асоціації футболу досить жорстка: накладаються санкції на футбольні клуби та футболістів, участь яких в іграх з фіксованим рахунком було доведено. Наприклад, справа ФК «Олімпік»: арбітражний суд підтримав позицію Української асоціації футболу щодо відсторонення таких гравців з футболу. Тобто успішні кейси у цьому векторі Україна теж має».

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше