close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
25 Червня 2021

Трохи позитиву. Як Верховний Суд може допомогти в захисті ваших прав

Джерело: Новое время. Бізнес

У бізнесі трапляється, що контрагент намагається відмовитися від виконання договірних зобов’язань. Наприклад, оспорює укладену угоду або переводить активи з метою ухилення від стягнення наявного боргу. Що робити?

Незважаючи на те що в Україні звикли більше критикувати судову владу, слід звернути увагу і на позитивні моменти в судовій практиці. Зокрема, ми розглянемо прогресивний підхід Верховного Суду, пов’язаний із захистом інтересів добросовісної сторони договору.

Ви уклали угоду, але в подальшому ваш контрагент її не виконує і оскаржує в судовому порядку

Часто-густо сторони укладають угоду, а потім виконують її певний час. Потім ситуація змінюється, і одна зі сторін намагається припинити виконувати свої договірні зобов’язання, використовуючи для цього різні юридичні конструкції. Наприклад, такі ситуації виникають при оренді землі. Коли орендодавець, отримавши вигіднішу пропозицію з орендної плати, намагається будь-що-будь розірвати чинний договір, щоб потім укласти вже новий і передати землю в оренду новому орендарю на вигідніших умовах.

Раніше за такої фактичної відмови від виконання договірних зобов’язань суди нерідко ставали на бік недобросовісної сторони. Нині Верховний Суд уже сформував усталену практику розв’язання орендних спорів, згідно з якою в таких ситуаціях суд повинен захищати сумлінну сторону договору.

При цьому правові висновки, зроблені Верховним Судом, полягають у тому, що дії опонентів є недобросовісними і суперечать попередній поведінці. Протиріччя полягає в тому, що орендодавець спочатку добровільно уклав договір, а потім намагається його оскаржити на якихось підставах. Обґрунтуванням для такого захисту добросовісної сторони є використання принципу «заборони суперечливої поведінки». Згідно з цим принципом, ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Використовуючи цей підхід, ви можете себе захистити у процесі вирішення справ, в яких опонент, наприклад, стверджує про неукладення чи незаконність вже підписаного договору, підписання договору не тією особою, яка повинна його підписати, несвоєчасну реєстрацію договору, відмову від виконання вже укладеного договору тощо.

Така позиція може бути також трансльованою і на інші правові відносини та не обмежуватися тільки орендою землі, оскільки йдеться про застосування загальних принципів у виконанні угод.

Ви отримали судове рішення про стягнення з вашого боржника заборгованості, але останній вже встиг розпродати все своє цінне майно з метою ухилення від стягнення

Досить поширеною є практика, коли внаслідок затяжного судового розгляду суд ухвалює рішення на вашу користь і виносить рішення про стягнення з боржника заборгованості за раніше укладеним договором. Але також часто на момент фактичного виконання рішення суду виявляється, що боржник уже благополучно позбувся свого цінного майна та інших активів, найчастіше на користь пов’язаних з ним осіб.

Внаслідок цього кредитору стає практично неможливим стягнути заборгованість з боржника, і рішення суду про стягнення боргу не приносить ніякої реальної користі, крім як моральної сатисфакції юриста після виграної в суді справи.

Але щоб рішення суду залишилося не тільки на папері, у цьому випадку може прийти на допомогу практика Верховного Суду у визнанні недійсними угод з відчуження активів як таких, які порушують інтереси кредитора. Зокрема, кредитор може звертатися до суду з позовами про визнання недійсними угод, якщо вони були укладені боржником після звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості або після винесення судового рішення. Тобто йдеться про виведення активів і ухилення від виконання зобов’язань.

Щоб успішно реалізувати цю ідею, кредитору потрібно буде довести суду, що угоди були укладені на шкоду кредитору. Доказами тут можуть бути:

  • момент укладання угоди боржником (наприклад, угоду було укладено вже після подання позову про стягнення заборгованості);
  • особа контрагента, на користь якої боржник передав майно щодо оскаржуваного договору (наприклад, компанія-боржник передала актив своєму учасникові або угоди були укладені з близькими родичами тощо);
  • ціна оспорюваного договору (на фіктивність угоди може вказувати явно занижена ціна продажу активів).

У зв’язку з цим визнання таких угод недійсними може бути ще одним дієвим механізмом під час захисту майнових прав кредитора і на практиці такий підхід вже досить широко застосовують українські суди.

Хоча в Україні і не все гладко, коли справа доходить до судів, але означені моменти явно свідчать про pro-кредиторську тенденцію. Вочевидь, зараз боржник не може з упевненістю сказати, що «грошей ви не побачите», а «договір оскаржать наші юристи через помилково розставлені коми». Для захисту від недобросовісних дій боржників вже існує досить багато інструментів, і ефективність їх використання залежатиме від професійних якостей вашого адвоката.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше