Як іноземні країни захищають своїх виробників від імпорту?

Наприкінці 2020 року на сайті Світової Організації Торгівлі було опубліковано щорічний Звіт Генерального директора СОТ про тенденції у міжнародній торгівлі (OVERVIEW OF DEVELOPMENTS IN THE INTERNATIONAL TRADING ENVIRONMENT ANNUAL REPORT BY THE DIRECTOR-GENERAL) (Звіт).

Зазначений Звіт детально аналізує різноманітні заходи, які сприяють міжнародній торгівлі, та різноманітні обмежувальні заходи торгівлі, що були застосовані протягом періоду – середина жовтня 2019 року – середина жовтня 2020 року у порівнянні з попередніми роками.

Надзвичайно показовим є графік, який демонструє, що у 2019 році суттєво зріс обсяг імпорту, до якого застосовувалися різноманітні обмежувальні заходи.

Одними з найпоширеніших обмежувальних заходів, які застосовуються до імпорту, є заходи торговельного захисту (антидемпінгові, компенсаційні та захисні (спеціальні) заходи), які продемонстрували рекордне зростання протягом досліджуваного періоду. Тож в рамках цієї статті розглянемо більш детально саме такі заходи.

Загальна статистика заходів торговельного захисту

Досліджуваний період продемонстрував рекордне зростання кількості ініційованих торговельних розслідувань, а також найнижчий показник припинення таких розслідувань, починаючи з 2012 року.

Антидемпінгові заходи

Протягом досліджуваного періоду рекордно зросла кількість ініційованих антидемпінгових розслідувань. При цьому, спостерігалось скорочення застосованих антидемпінгових заходів.

Вважаємо, що таке скорочення було тимчасовим і було обумовлено специфікою антидемпінгових заходів. Зокрема, спочатку антидемпінгові заходи застосовуються на 5 років. В подальшому такі заходи можуть легко продовжуватися необмежену кількість разів. Тож у світі є приклади застосування антидемпінгових заходів понад 20 років. При цьому, в світі застосовується рекордна кількість антидемпінгових заходів – 3958 (протягом 1995-2019). Очевидно, що скорочення заходів пов’язано з тим, що у світі і так застосовується надзвичайно багато антидемпінгових заходів. З іншого боку, очевидно, що суттєве зростання антидемпінгових розслідувань неминуче призведе до зростання кількості антидемпінгових заходів вже наступного року.

Традиційно серед топ-товарів, до яких застосовуються антидемпінгові заходи, є продукція металургії (45 % всіх розслідувань, які проводилися протягом липня 2019 – червня 2020, стосувалися саме металургії); хімії (17 % всіх розслідувань); пластику (12 % всіх розслідувань); текстилю (8 % всіх розслідувань) і машинобудування (4 % всіх розслідувань).

Компенсаційні заходи

Протягом досліджуваного періоду відбулося значне зростання кількості ініційованих антисубсидаційних розслідувань та застосованих за їх результатами компенсаційних заходів.

Традиційно серед топ-товарів, до яких застосовуються заходи, є продукція металургії (60 % всіх розслідувань, які проводились протягом липня 2019 – червня 2020, стосувались саме металургії); деревообробки (15 % всіх розслідувань); хімії (6 % всіх розслідувань); каміння (6 % всіх розслідувань) і пластику (4 % всіх розслідувань).

Захисні (спеціальні) заходи

Відзначився аналізований період і зростанням кількості ініційованих захисних розслідувань і застосованих захисних заходів.

Традиційно серед топ-товарів, до яких застосовуються заходи, є продукція металургії (25 % всіх розслідувань, які проводилися протягом липня 2019 – червня 2020, стосувалось саме металургії); хімії (19 % всіх розслідувань); текстилю (16 % всіх розслідувань) і продуктів харчування (13 % всіх розслідувань), пластику (6 % всіх розслідувань).

Чим важливий Звіт для українських виробників?

По-перше, очевидно, що в умовах пандемії і викликаної нею економічної кризи по всьому світу, іноземні ринки будуть активно захищатися від імпорту, щоб максимально вберегти робочі місця в своїх країнах. Тож українським виробникам, які експортують свою продукцію, потрібно бути готовими до цього і у разі ініціювання розслідувань, потрібно обов’язково брати у них участь і відстоювати свої права. Якщо ж участь не брати, результати розслідування будуть набагато гіршими.

По-друге, безперечно, застосування обмежувальних заходів до імпорту в іноземних країнах призводить до переструктурування потоків такого імпорту у треті країни, які є незахищеними. При чому, як свідчить досвід, такий імпорт здійснюється, як правило, за дуже низькими цінами і надзвичайно швидко зростає. Тож українські виробники повинні постійно ретельно аналізувати ситуацію на внутрішньому ринку і у разі потреби, також ініціювати торговельні розслідування для захисту власного ринку.

Чому потрібно дивитися саме у сторону заходів торговельного захисту, а не шукати інших варіантів?! Річ у тім, що такі заходи мають істотні переваги, а саме:

• застосування заходів торговельного захисту прямо дозволено в рамках СОТ та іншими двосторонніми міжнародними угодами, на відміну від простого підвищення імпортних мит чи застосовування якихось заборон. Це дає впевненість виробникам, що застосовані заходи торговельного захисту будуть діяти набагато довше, ніж інші, які можуть бути легко оскаржені і в подальшому скасовані;
•  і СОТ, і чинне законодавство чітко регламентують порядок проведення торговельних розслідувань, за результатами яких застосовуються певні заходи (є чітко визначені відповідальні органи, стадії, строки). Натомість, якщо мова йде просто про підвищення імпортних мит, то зазвичай – це прерогатива Верховної Ради України, а отже, виробникам дуже складно хоч якось впливати на даний процес – фактично вони лише донести свою позицію і все.
•  торговельні заходи можуть застосовуватися у досить значному розмірі. Так, на сьогоднішній день в Україні діють різноманітні мита у розмірі від 6,54 % до 123 %. Очевидно, що очікувати на імпортне мито у розмірі 123 %, не доводиться.
•  заходи торговельного захисту застосовуються на тривалий період. Так, антидемпінгові і компенсаційні заходи початково застосовуються на 5 років і в подальшому можуть продовжуватися необмежену кількість разів (у світі є приклади застосування таких заходів понад 20 років). Захисні ж заходи застосовуються протягом 8 років.