close
МЕНЮ

Публікації

Ключові контакти
4 Лютого 2022

Законопроєкт 6320: нові старі правила розкриття кінцевих бенефіціарних власників

Джерело: Юридична газета

Три місяці з 11 липня до 10 жовтня 2021 року здалися більшості українських компаній справжнім випробуванням у погоні за своєчасним розкриттям кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон про фінмоніторинг). Обмежений строк і надмірне завантаження державних реєстраторів доповнилися проблемами відсутності єдиного підходу до трактування визначення КБВ, зрозумілої методики відображення структури власності та підготовки підтвердних документів.  Хоча 10 жовтня 2021 року набрала чинності правка до Закону про фінмоніторинг, яка відтермінувала розкриття КБВ до 10 липня 2022 року, вона не вирішила процедурні та методологічні проблеми.

18 листопада у Верховній Раді за поданням Президента України був зареєстрований проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу № 6320 (далі – Проєкт). Президент оголосив, що Проєкт спрямований, насамперед, на забезпечення можливості електронного подання інформації про КБВ без черг та додавання непотрібних паперових документів, а натомість треба «зробити кілька кліків у додатку «Дія»[1]. Ми проаналізували Проєкт і перевірили, чи справді він зможе забезпечити швидку та зручну подачу інформації про КБВ, та які ще новели передбачені в ньому.

Вимоги до розкриття КБВ

Новелою Проєкту є норма щодо закріплення формального обов’язку учасників та КБВ надавати підконтрольним їм юридичним особам всю інформацію, необхідну для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) інформації про КБВ та структури власності таких юридичних осіб. На жаль, автор Проєкту не пропонує жодних санкцій за невиконання такого обов’язку або механізмів скасування відповідальності керівника компанії за несвоєчасне чи неналежне розкриття КБВ через ненадання йому повної інформації учасниками чи КБВ. Тому на практиці згадана правка навряд чи полегшить процедуру збору підтвердних документів та отримання копії паспорту КБВ.

Певною перевагою Проєкту є закріплення норми, відповідно до якої при щорічному підтвердженні відомостей про КБВ подання документів, що підтверджують відомості, зазначені у заяві, не вимагається. На нашу думку, логіка цієї норми буде працювати лише в тому випадку, якщо на момент щорічного підтвердження інформація про КБВ справді перебуває в актуальному стані. Інакше, юридична особа, вірогідно, буде зобов’язана спочатку оновити інформацію про КБВ шляхом подачі всіх необхідних документів, а вже потім підтверджувати її.

Форма та зміст структури власності

Поряд із загальною нормою про затвердження положення про форму та зміст структури власності юридичної особи (далі – Положення) у Проєкті також згадується новий нормативно-правовий акт – Методологія визначення юридичною особою КБВ (далі – Методологія) – що має затверджуватися Мінфіном за результатами обговорення з громадськістю. Мінфін вже раніше намагався уніфікувати окремі рекомендації до розкриття КБВ у своїй презентації, яка однак не була офіційно затверджена. На практиці ж, багато з таких рекомендацій були відверто дискусійними – згадати тільки вимогу про розкриття всіх акціонерів публічних компаній або КБВ неприбуткових громадських організацій. Тому перш ніж офіційно затверджувати Методологію Мінфіну варто було б почути думку громадськості та зробити практичні висновки.

Водночас, у перехідних положеннях до Проєкту пропонується закріпити новий строк обов’язкового одноразового розкриття інформації про КБВ – 6 місяців із моменту затвердження Положення та Методології. З огляду на те, що Положення вже набрало чинності 11 липня 2021 року, за логікою Проєкту чинний строк розкриття КБВ має бути зупинений з моменту набрання чинності Проєктом та відновитися на 6 місяців з моменту затвердження Методології. Водночас, у перехідних положеннях до Проєкту також підкреслюється, що у разі виявлення юридичною особою після набрання чинності Положенням і Методологією неповноти або неточностей чи помилок у раніше поданій державному реєстратору інформації про КБВ, юридична особа не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності такими нормативно-правовими актами повторно подає відкориговані відомості в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію).

Підтвердні документи

У пояснювальній записці до Проєкту зазначається, що одним із його завдань є скасування вимоги щодо виключно нотаріального засвідчення копій документів, які подаються для підтвердження особи КБВ. Однак у Проєкті згадується лише норма щодо можливості засвідчення копії паспорту КБВ кваліфікованим електронним підписом керівника юридичної особи, що може реалізуватися тільки через  електронне подання документів. Змін щодо форми засвідчення копії витягу про засновника, який є юридичною особою-нерезидентом, або інших підтвердних документів у Проєкті не передбачається.

Проєкт не вирішує основної проблеми відсутності законної вимоги подачі будь-яких інших документів для розкриття КБВ крім тих, що прямо передбачені в Законі про реєстрацію, а саме нотаріальної копії паспорту КБВ, витягу про засновника, який є юридичною особою-нерезидентом та структури власності. Водночас, Мінфін під час затвердження форми та змісту структури власності самостійно встановив перелік додаткових підтвердних документів, які мають подаватися реєстратору разом зі структурою власності, що формально не відповідає Закону про реєстрацію.

Також із переваг Проєкту – відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону про реєстрацію подача нотаріальної копії паспорту КБВ вимагатиметься лише у разі внесення змін до інформації про КБВ, а не за будь-якої реєстрації змін у відомостях про юридичну особу. Однак вимога про подання структури власності і копії витягу про засновника, який є юридичною особою-нерезидентом, під час будь-якої реєстраційної дії формально не виключається з Закону про реєстрацію.

З недоліків Проєкту – пропонується закріпити «строк давності» копії паспорту КБВ, а саме 3 місяці з моменту засвідчення і до моменту її подачі реєстратору.

А що ж з електронною реєстрацією?

Як ми вже згадували, основною метою Проєкту було закріпити можливість здійснення електронного розкриття КБВ через портал «Дія». Для реалізації цього наміру була запропоновано засвідчувати копію паспорту КБВ кваліфікованим електронним підписом керівника юридичної особи. Вірогідно, скан-копії витягу про засновника, який є юридичною особою-нерезидентом, та структури власності не вимагатимуть повторного засвідчення кваліфікованим електронним підписом, а вимоги до засвідчення інших підтвердних документів під час їхньої подачі в електронній формі мають встановлюватися у Положенні Мінфіну.

Однак електронна реєстрація КБВ має важливий практичний недолік – відсутність будь-якої комунікації між заявником та державним реєстратором щодо розкриття структури власності та підтвердних документів. Як показує досвід, значна кількість українських компаній, які є частиною міжнародних груп, мають дуже розгалужену структуру власності та, як наслідок, різноманітні форми та міру впливу окремих фізичних осіб на діяльність таких компаній. Водночас, за винятком критерію володіння, інші ознаки КБВ є доволі оціночними, а тому формальна структура власності може бути недостатньою для розуміння та визначення КБВ. Перелік підтвердних документів до структури власності відповідно до Положення Мінфіну також не є вичерпним. Саме в таких ситуаціях компаніям важливо розуміти позицію реєстратора як суб’єкта фінансового моніторингу та мати можливість пояснити свій підхід до визначення КБВ для уникнення формальної відмови в реєстрації. Поряд із тим, електронна реєстрація може справді полегшити життя та зекономити кошти невеликих компаній з простою структурою власності.

Замість висновків

Автор Проєкту пропонує справді цікаву ініціативу щодо електронного розкриття КБВ, хоча як ми побачили, більшість запропонованих правок прямо не пов’язані з цим і є суто технічними. Також, ми переконані, що полегшення процедури залежить не так від способу подання документів, як від визначеності у тлумаченні терміну КБВ та наявності зрозумілого переліку підтвердних документів та форми їхнього засвідчення. Допоки українські компанії будуть зобов’язані подавати пакети апостильованих документів, навіть при реальній відсутності КБВ, з огляду на багатоюрисдикційну розгалужену структуру власності, ризикувати при нерозкритті тисяч акціонерів публічних компаній та вагатись, чи є міноритарний акціонер – керівник юридичної особи її КБВ, електронне подання нічим не допоможе. Тому сподіваємось, що під час подальшого розгляду Проєкту у Верховній Раді будуть запропоновані додаткові правки, які хоча б частково вирішать вказані проблеми.

[1] https://www.president.gov.ua/news/prezident-iniciyuvav-elektronne-podannya-kompaniyami-informa-71609

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше