close

Публікації

Ключові контакти
17 Липня 2020

Pro et contra. Зниження «зеленого тарифу» — вирішення проблем чи їх поглиблення?

Джерело: Асоціація правників України

Законопроєкт №3658 про реструктуризацію «зеленого тарифу» був прийнятий 3 липня у першому читанні. Які зміни він передбачає та як саме вплине на вирішення системної кризи в галузі електроенергетики? Про переваги та недоліки законопроєкту детально розповіла Наталія Гутаревич, членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша юристка ЮФ Sayenko Kharenko.

Системна криза в галузі електроенергетики спричинена багатьма факторами: несприятливі передумови запровадження нового ринку електричної енергії в Україні з 1 липня 2019 року, як то непогашена заборгованість учасників попередньої моделі ринку (оптового ринку електричної енергії), недостатність часу для опрацювання нормативних ринкових механізмів в тестовому режимі для виявлення та усунення більшої частини системних недоліків до запровадження ринку та ін. Криза «зеленої» генерації визначена владою однією зі складових системної електроенергетичної кризи та, на думку управлінців у галузі, неможливо було завчасно спрогнозувати її виникнення, оскільки обсяг приросту потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та їх вплив, як на баланс об’єднаної енергетичної системи України, так і на платежі в системі, органи влади, приймаючи рішення, не змогли передбачити.

Довготривалі перемовини влади з інвесторами у ВДЕ щодо чергового зниження «зеленого» тарифу та перегляду інших умов інвестування у ВДЕ, які почалися восени 2019 року, завершені укладеним 10 червня 2020 року Меморандумом про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні (Меморандум), умови якого покладені в основу законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії № 3658 від 15.06.2020 (законопроєкт). Як Меморандум, так і законопроєкту, як логічне продовження процесу подолання системної кризи у сфері «зеленої» енергетики, сприйняті інвестиційним середовищем неоднозначно та викликали численні дискусії стосовно переваг та недоліків запропонованої законодавчої ініціативи.

Законопроєкт має на меті знизити вплив кризових явищ на ринку електроенергетики, тому логічно, що переваги більшою мірою отримає держава і ринок електроенергетики в цілому. Так, згідно з очікуваннями:

  • буде зменшено фінансове навантаження на ринок електричної енергії у розмірі орієнтовно 7 мільярдів гривень щорічно, а у період до 2030 року держава зекономить близько 2 мільярдів євро. А зволікання з прийняттям відповідного закону та зниження «зеленого» тарифу, за розрахунками влади, збільшить платіжне навантаження на споживачів в розмірі понад 900 мільйонів гривень за місяць;
  • буде вирішено проблему дефолту на ринку електроенергії (прийняття проєкту не допустить банкрутства Гарантованого покупця через заборгованість перед «зеленою» генерацією);
  • мінімізація ризику позовів до України щодо захисту інвесторами своїх порушених прав, адже очікується добровільне зниження «зеленого» тарифу інвесторами.

Хоча, є певні переваги новацій і для інвесторів:

  • законопроєкт встановить зрозумілий сторонам механізм погашення наявної заборгованості перед «зеленою» генерацією (наразі виробники не можуть спрогнозувати коли та який відсоток державних зобов’язань буде сплачено Гарантованим покупцем);
  • встановлення інвестиційного застереження про стабільність законодавства: наразі ця можливість видається більше декларативною, аніж реальним інструментом захисту прав інвесторів від ретроспективного погіршення державних гарантій в майбутньому.

Тепер про значні недоліки законопроєкту:

  • зменшення темпів зростання обсягу «зеленої» електроенергії в структурі балансу та, як наслідок, уповільнення скорочення викидів СО2;
  • негативний вплив на інвестиційний імідж України – напевно, основний недолік, на який звертали увагу влади учасники ринку та міжнародні організації з початку дискусій щодо зниження «зеленого» тарифу. І хоча Україні лише доведеться оцінити його вплив у фінансовому та соціальному еквіваленті, виникає логічне питання, чи здійснювалась перед прийняттям принципового рішення про зниження «зеленого» тарифу стратегічна оцінка співвідношення здобутків і втрат таких заходів, чи економія у 7 мільярдів гривень на рік співвідноситься з обсягом інвестицій, що не будуть залучені?
  • потенційна можливість позовів до України за захистом інвесторами своїх порушених прав залишається. Цей недолік тісно пов’язаний з попереднім, однак має додаткову фінансову складову, бо великий обсяг приросту «зеленої» генерації пов’язаний зі значними інвестиційними, в т.ч. фінансовими вкладеннями в цю галузь, вимоги щодо яких потенційно можуть подаватись до України;
  • заяви про несправедливий підхід до учасників ринку в різних сегментах: сонячна генерація вбачає, що умови Меморандуму і законопроєкту є найжорсткішими саме для сонячних електростанцій, що створює додаткове напруження серед інвесторів і негативне ставлення до документу.

Замість підсумків

Законопроєкт, як і більшість заходів, що зараз впроваджуються на ринку електричної енергії, видаються тактичними та зрозуміло, що необхідними в кризовому стані. Однак, це має вигляд гасіння локальних пожеж, що час від часу виникають у місці надзвичайної ситуації. Створені умови, коли виробник під тиском аргументу, що йому взагалі не заплатять за виконані перед державою зобов’язання, змушений погоджуватися на зниження тарифу, реструктуризацію заборгованості на тривалий термін, інше погіршення умов функціонування, лише з однією метою, щоб мати розуміння, коли і скільки з належних йому коштів він зможе отримати. Ми надзвичайно потребуємо стратегічних підходів і рішень, що дозволять не допускати виникнення таких кризових явищ і надзвичайних подій. Вони мають ґрунтуватися на максимально точних економічних розрахунках – якщо є фінансове зобов’язання, то має бути джерело його виконання, і навіть не одне, «якщо щось піде не так».

Однак, реалізація навіть тактичного рішення щодо законопроєкту наразі під питанням, адже до документа, прийнятого в першому читанні, подано понад тисячу правок, що може значною мірою видозмінити фінальний текст. Тому відповідь на питання, переможе «за» чи «проти» зниження «зеленого» тарифу буде залежати від норм опублікованого закону та його подальшої реалізації.

Поділитися:

Далі Публікації
Показати більше