Законопроєкт №3658 про реструктуризацію «зеленого тарифу» був прийнятий 3 липня у першому читанні. Які зміни він передбачає та як саме вплине на вирішення системної кризи в галузі електроенергетики? Про переваги та недоліки законопроєкту детально розповіла Наталія Гутаревич, членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша юристка ЮФ Sayenko Kharenko.
Системна криза в галузі електроенергетики спричинена багатьма факторами: несприятливі передумови запровадження нового ринку електричної енергії в Україні з 1 липня 2019 року, як то непогашена заборгованість учасників попередньої моделі ринку (оптового ринку електричної енергії), недостатність часу для опрацювання нормативних ринкових механізмів в тестовому режимі для виявлення та усунення більшої частини системних недоліків до запровадження ринку та ін. Криза «зеленої» генерації визначена владою однією зі складових системної електроенергетичної кризи та, на думку управлінців у галузі, неможливо було завчасно спрогнозувати її виникнення, оскільки обсяг приросту потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та їх вплив, як на баланс об’єднаної енергетичної системи України, так і на платежі в системі, органи влади, приймаючи рішення, не змогли передбачити.
Довготривалі перемовини влади з інвесторами у ВДЕ щодо чергового зниження «зеленого» тарифу та перегляду інших умов інвестування у ВДЕ, які почалися восени 2019 року, завершені укладеним 10 червня 2020 року Меморандумом про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні (Меморандум), умови якого покладені в основу законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії № 3658 від 15.06.2020 (законопроєкт). Як Меморандум, так і законопроєкту, як логічне продовження процесу подолання системної кризи у сфері «зеленої» енергетики, сприйняті інвестиційним середовищем неоднозначно та викликали численні дискусії стосовно переваг та недоліків запропонованої законодавчої ініціативи.
Законопроєкт має на меті знизити вплив кризових явищ на ринку електроенергетики, тому логічно, що переваги більшою мірою отримає держава і ринок електроенергетики в цілому. Так, згідно з очікуваннями:
Хоча, є певні переваги новацій і для інвесторів:
Тепер про значні недоліки законопроєкту:
Замість підсумків
Законопроєкт, як і більшість заходів, що зараз впроваджуються на ринку електричної енергії, видаються тактичними та зрозуміло, що необхідними в кризовому стані. Однак, це має вигляд гасіння локальних пожеж, що час від часу виникають у місці надзвичайної ситуації. Створені умови, коли виробник під тиском аргументу, що йому взагалі не заплатять за виконані перед державою зобов’язання, змушений погоджуватися на зниження тарифу, реструктуризацію заборгованості на тривалий термін, інше погіршення умов функціонування, лише з однією метою, щоб мати розуміння, коли і скільки з належних йому коштів він зможе отримати. Ми надзвичайно потребуємо стратегічних підходів і рішень, що дозволять не допускати виникнення таких кризових явищ і надзвичайних подій. Вони мають ґрунтуватися на максимально точних економічних розрахунках – якщо є фінансове зобов’язання, то має бути джерело його виконання, і навіть не одне, «якщо щось піде не так».
Однак, реалізація навіть тактичного рішення щодо законопроєкту наразі під питанням, адже до документа, прийнятого в першому читанні, подано понад тисячу правок, що може значною мірою видозмінити фінальний текст. Тому відповідь на питання, переможе «за» чи «проти» зниження «зеленого» тарифу буде залежати від норм опублікованого закону та його подальшої реалізації.