SK дайджест зі сталого розвитку

Про сталість та прибутки. Для компаній сталий розвиток має безпосередній зв’язок із прибутками. Зміни в ланцюгах поставок, модернізація виробництва, зміни в практиках споживання і виробництва – усе впливає на дохід, тому до сталих практик відносяться з обережністю. Маємо аргументи на користь того, що сталість та прибутковість – не взаємовиключні речі.

Існують успішні кейси. У доповіді «Beyond Supply Chains» Всесвітнього економічного форуму демонструються приклади UPS, SABMiller, DHL, Unilever і Nestle, яким вдалося збільшити прибутки до 20 % і витрати на поставки до 16 %. У цій же доповіді стверджується, що компаніям вдалося підвищити вартість бренду на 30 % з супутнім зниженням фінансових ризиків.

Знижує собівартість продукції. Інвестиції в сталий розвиток доцільні вже в короткостроковій перспективі. Наприклад, компанії можуть швидко підвищити енергоефективність та ефективність технологічних процесів до 20-40 %. Впровадження сталих практик для раціонального споживання має ключове значення, оскільки зниження вартості сировини впливає 60 % прибутків від господарської діяльності.

Захищає від зовнішніх ризиків. Галузі відрізняються за ступенем захищеності прибутків від зовнішнього впливу. Наприклад, у середньому третина прибутків компаній залежать від державного втручання. За галузями ступінь такого вплив різниться:

• від 25 % до 30 % прибутків від продажу споживчих товарів (вимоги до маркування, екологічні стандарти);
• від 35 % до 45 % для енергетики (тарифоутворення, державні субсидії, правила надрокористування, ліцензування діяльності);
• від 45 % до 55 % для галузей транспортних перевезень, будівництва, логістики (регулювання ціноутворення).

Запровадження сталих практик дасть змогу  не тільки уникнути негативних наслідків від дій уряду, а й залучитись підтримкою, сформувати репутацію соціально відповідальної компанії.

Галузеве законодавство

16 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії» № 5436-д, від 17 вересня 2021 року. Законопроєкт створює правові рамки для функціонування систем накопичення енергії. Законопроєктом:

• створюється новий учасник ринку електроенергії – оператор системи накопичення енергії (оператор СНЕ). Надається визначення оператора СНЕ, окреслюються його права та обов’язки, особливості функціонування на ринку електроенергії;
• регулюється ліцензування діяльності з накопичення енергії. Регулятор відповідатиме за затвердження ліцензійних умов та ліцензування господарської діяльності з накопичення енергії;
• встановлюється загальна заборона для оператів системи передачі та систем розподілу провадити діяльність з накопичення енергії. Законопроєкт передбачає умови, за яких ці учасники ринку можуть володіти, закуповувати, управляти та експлуатувати системи накопичення енергії;
• регулюється діяльність із накопичення енергії споживачами, а також виробниками електричної енергії.

Відповідні зміни вносяться до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

18 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проєкт Закону України «Про ринок деревини» № 4197-д, від 10 вересня 2021 року.  Законопроєкт встановлює засади функціонування прозорого ринку деревини та передбачає:

• створення лісового порталу з відомостями про стан лісів. Передбачено можливості отримання спецдозволів на використання лісових ресурсів, сертифікатів про походження лісоматеріалів, отримання інших дозвільних документів у веденні лісового господарства. Використання порталу буде обов’язковим для лісокористувачів та власників лісів;
• підготовку річних планів заготівлі деревини власниками лісів та лісокористувачами;
• положення про договори купівлі-продажу деревини, зокрема, відомості про істотні умови, відповідальність для покупців та продавців за невиконання умов договору купівлі-продажу;
• положення щодо продажу деревини на електронних аукціонах та на умовах оферти.

Законопроєкт містить низку положень, сприяючих сталому розвитку у лісопромисловій сфері. У Розділі V «Гарантії сталості міжнародного обігу необробленої деревини» передбачено гарантії сталості міжнародного обігу окремих виробів з деревини та необроблених лісоматеріалів:

• для експорту окремих виробів із деревини вимагається сертифікат про походження лісоматеріалів та окремих виробів із деревини;
• для експорту лісоматеріалів необроблених вимагаються: сертифікат про походження лісоматеріалів та окремих виробів із деревини; довідка про походження деревини з області, де показник захисної лісистості є не меншим від встановлених нормативів; довідка про відсутність видів занесених до Червоної книги України на ділянках, де відбувалася заготівля деревини.

Законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння екологічного податку при управлінні відходами № 6345, від 24 листопада 2021 року  передбачає збільшення ставок екологічного податку за розміщення надзвичайно небезпечних відходів обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп та за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів. Законопроєкт пропонує поступово підвищити  ставки податку за розміщення побутових відходів починаючи з 1 липня 2022 року.

24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедури проведення екологічного аудиту». Законопроєкт:

• узгоджує термінологію в нормативно-правових актах відповідно до Закону «Про оцінку впливу на довкілля»;
• передбачає обов’язковий екологічний аудит а) у разі ліквідації або виведення з експлуатації підприємств, установ або організацій, їхніх структурних підрозділів; б) за рішенням суду, що встановлює порушення природоохоронного законодавства.
• уніфікує вимоги щодо висновків екологічного аудиту та порядку їх публікації.

Міненерго анонсувало розробку системи підтримки малої розподіленої генерації Net Billing. Net Billing – вид обчислення надлишкової електроенергії, відпущеної у мережу споживачами. Система передбачає розрахунки надлишку електроенергії відповідно до ринкових цін. Net Billing стосуватиметься нових просьюмерів.

Міжнародний досвід

31 жовтня – 14 листопада 2021 року у Глазго пройшла 26-а Конференція сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP26). Результатом конференції стало підписання Кліматичного пакту Глазго. Відповідно до документу, країни-учасниці зобов’язалися переглянути цільові показники викидів на 2030 рік, встановлені національно-визначеними внесками. Вперше було зафіксовано заклик до поступової відмови від вугілля та субсидій на викопне паливо.

Окрім цього, під час COP26 відбулася низка важливих подій:

• 151 країна подала новий або оновлений національно визначений внесок. З них у 91 країні такі НВВ містили нові зобов’язання щодо викидів парникових газів.
• 28 компаній зобов’язалися прискорити використання низьковуглецевого водню. Серед компаній, що зобов’язалися стимулювати зростання попиту на водень у рамках ініціативи H2Zero, виступили енергетичні компанії BP, Shell, Equinor, TotalEnergies.
• 46 країн зобов’язались відмовитися від вугілля. Україна ініціативу не підтримала.
• 100 країн доєдналися до Глобальної ініціативи скорочення метану (Global Methane Pledge). Погоджено скорочення викидів метану на 30 % до 2030 року. Україна приєдналась до ініціативи;
• 141 країна зобов’язалася зупинити втрату лісів та деградацію земель до 2030 року. Україна підтримала ініціативу.

Ціни квот на викиди вуглекислого газу у Європейській системі торгівлі викидами сягнули вище 74 євро за тонну. Підвищенню цін на ринку вуглецю ЄС сприяли результати кліматичної конференції у Глазго, зростання цін на газ та погодні умови, несприятливі для вітроенергетики.

Португалія закрила останню вугільну електростанцію. Станція Pego була другою за обсягами викидів вуглецю в країні. Тепер в Португалії обговорюють шляхи до конвертації станції на сталі енергоносії, щоб не знецінити відмову від вугілля.

Chevron, Qatar Energy і Pavilion Energy опублікували методологію підрахунку та звітування викидів парникових газів для поставок скрапленого природного газу. Очікується, що методологія SGE сприятиме підвищенню обізнаності, кращому управлінню та прозорому звітуванню викидами парникових газів у галузі.

Європейська Комісія розгляне пропозицію щодо включення газу та атомної енергії до сталих джерел енергії. Запропоновані зміни до «таксономії» – класифікації сталих видів економічної діяльності – можуть призвести до того, що половина газових установок та більшість атомних станцій у ЄС будуть вважатись «зеленими».

Європейська Комісія опублікувала проєкт регламенту про вирубку лісів. Проєкт передбачає обмеження доступу на ринок ЄС товарів, що стосуються знеліснення. Встановлюється обов’язкова процедура перевірки відповідності нормативам певних категорій товарів, а саме: сої, яловичини, пальмової олії, дерева, какао, кави, а також деяких похідних продуктів (шкіра, шоколад та меблі).

Сталий розвиток в Україні

Підсумки COP26 для України:

• 5 листопада 2021 року прийнято звернення ВРУ до Конференції ООН зі зміни клімату. У постанові підтверджуються наміри щодо оновлення законодавства відповідно до міжнародних зобов’язань України (у сферах управління відходами, біорізноманіття, «зеленої» трансформації промисловості, формування кліматичного фонду, оподаткування викидів парникових газів тощо). Рекомендується розроблення КМУ Стратегії низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року; плану заходів та Концепцію залучення фінансових ресурсів для реалізації оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди; затвердження Державної стратегії управління лісами України до 2035 року;
• Оголошено плани скоротити викиди парникових газів на 65 % до 2030 року. Висловлено намір досягти кліматичної нейтральності до 2060 року;
• Україна приєдналася до Net Zero World. Американська ініціатива відкриває доступ до розробок 17 лабораторій Міністерства енергетики США у сфері декарбонізації, експертної допомоги та додаткового фінансування.

ДТЕК будуватиме проєкти ВДЕ поза «зеленим» тарифом. Тилігульська ВЕС буде останнім проєктом ДТЕК, який підпадатиме під зелений тариф. Наступні проєкти ВДЕ працюватимуть у межах довгострокових договорів купівлі-продажу електричної енергії зі споживачами або на відкритому ринку.

ОГТСУ: Україна може почати транспортувати біометан з наступного року. Нагадаємо, ринок біометану отримав необхідну законодавчу базу з ухваленням Закону «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану», який було зареєстровано під № 5464, від 05 травня 2021 року.

Інформація, що міститься в цій статті, призначена виключно для загального ознайомлення, не є юридичною чи іншою професійною порадою, тому на зміст статті не можна покладатися як на заміну спеціальній професійній пораді, адаптовану до конкретних обставин.

Автори: Марина Гріцишина, Наталія Гутаревич, Сергій Бовкунович