SK Дайджест зі сталого розвитку

Що таке ESG-критерії? ESG означає екологічні, соціальні та управлінські критерії (environmental, social, governance), що враховуються в операційній діяльності компанії. Такі критерії необхідні інвесторам для пошуку соціально відповідальних компаній. Сукупний обсяг інвестицій, пов’язаних із врахуванням ESG-критеріїв, вже досяг 40 трильйонів доларів США, а рейтинги за відповідними критеріями вже застосовуються до компаній, які разом відповідають за 80 % ринкової капіталізації у 2020 році. Розберемо кожен складник:

• екологічний критерій. Відображає споживання компанією енергоресурсів, обсяги згенерованих відходів, вплив на забруднення довкілля, заходи зі збереження природних ресурсів тощо. Критерій також відображає ступінь готовності до потенційних екологічних ризиків;
• соціальний критерій. Охоплює стан відносин, як всередині компанії зі співробітниками, так і з зовнішніми стейкхолдерами: постачальниками, місцевою громадою, споживачами. Враховуються умови праці, увага до різноманіття в політиці з працевлаштування, соціальна відповідальність під час співробітництва з місцевими виробниками;
• управлінський критерій. Покликаний забезпечити прозорість у звітуванні щодо операційної діяльності, уникнути конфлікту інтересів, захистити інтереси заінтересованих осіб у ключових питаннях.

Чому врахування ESG-критеріїв важливе? Більше ніж 90 % глобальних інвесторів щонайменше проводять неформальне оцінювання компаній на відповідність критеріям. З іншого боку, негативні результати оцінювання відповідності будуть прямими ризиками для деяких компаній. Такі компанії потраплятимуть у чорні списки інвесторів або нестимуть відповідальність за порушення суспільних вимог. Наприклад, Державний пенсійний фонд Норвегії вже продає активи, які не відповідають ESG-критеріям. За результатами перевірки на відповідність критеріям сталості, фонд позбавився часток у 370 компаніях, водночас дев’ять компаній було внесено до чорного списку. Найбільший у світі національний фонд добробуту, який володіє частками у більше ніж 9 000 компаній по всьому світу, базуватиме майбутні інвестиції на результатах процесу попередньої перевірки ESG.

Варто враховувати і регуляторні вимоги до ESG-критеріїв. ЄС вже має акти, покликані сприяти сталим інвестиціям: Регламент ЄС щодо розкриття інформації зі сталого фінансування, План дій ЄС щодо фінансування сталого розвитку, Таксономія Європейського Союзу. Звітування за ESG-критеріями може стати обов’язковим для всіх організацій. Щоби зберегти конкурентні переваги, попередити можливі ризики від регуляторного тиску та розкрити переваги дотримання ESG-критеріїв, компанії мають інтегрувати ESG-критерії у свою діяльність вже сьогодні.

Галузеве законодавство

29 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив Національний план дій з енергоефективності до 2030 року. Планом передбачається щорічне скорочення викидів вуглецю на 56,6 млн тонн. Відповідно до плану, первинне споживання має скоротитися до на 22,3 % до 2030 року, вторинне споживання – на 17,1 % до 2030 року.

23 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів». Законопроєкт містить ключові засади функціонування національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів, зокрема, положення щодо складання та подання звітів операторів, довідок про дифузні джерела, а також щодо порядку внесення даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин до реєстру.

20 грудня 2021 року Президентом України підписано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», зареєстрований як проєкт № 5600, від 02 червня 2021 року. Законом вносяться зміни до Податкового Кодексу України зокрема передбачається:

• підвищення ставки податку за викиди двоокису вуглецю до 30 гривень за 1 тонну, який становив раніше 10 гривень за 1 тонну, та поступове збільшення ставки екологічного податку з 1 січня 2022 року;
• спрямування надходжень від сплати екологічного податку на заходи з декарбонізації у сферах переробної промисловості та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (не менше 70 % від сплати екологічного податку відповідної секції);
• підвищення ставок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів, за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Зміни набувають чинності з 1 січня 2022 року, за винятком окремих положень.

13 грудня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку маркування пластикових пакетів». Проєктом постанови передбачається встановлення низки обов’язків виробників, імпортерів та розповсюджувачів біорозкладних пластикових пакетів.

2 грудня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України опублікувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання подання декларації про відходи». Проєктом постанови регулюється порядок подання декларації про відходи через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія», а також затверджується форма декларації про відходи.

Міжнародний досвід

15 грудня 2021 року Європейська Комісія оприлюднила дві законодавчі ініціативи для створення умов переходу до низьковуглецевих газів, зокрема, біометану та водню, та посилення стійкості газової системи. Проєкти регламенту та директиви передбачають:

• створення ринку водню (ринкові правила застосовуватимуться у два етапи: до і після 2030 року);
• плани розвитку національних мереж базуватимуться на спільному сценарії для електроенергії, газу та водню;
• скасування тарифів на транскордонні з’єднання та зниження тарифів у точках закачування для полегшення доступу низьковуглецевих газів до наявної газової мережі.

15 грудня 2021 року Єврокомісія оприлюднила ініціативу щодо регламенту зі зменшення викидів метану в енергетиці. Проєкт регламенту містить вимоги щодо звітування та перевірки викидів метану, правила виявлення та ліквідації витоків метану. Акт також встановлює обмеження на вентиляцію та спалювання.

9 грудня 2021 року було опубліковано Делегований регламент Комісії ЄС з таксономії щодо технічних критеріїв скринінгу. Документ підтверджує прийняття Технічних критеріїв скринінгу для економічної діяльності, яка істотно впливає на досягнення цілей пом’якшення та адаптації до наслідків зміни клімату. Акт слугуватиме орієнтиром для вимірювання екологічної ефективності діяльності інвесторів, компаній та інших зацікавлених сторін.

Європейська комісія затвердила схему підтримки інвестицій у виробництво «зеленого» водню в третіх країнах. Схема «H2Global» передбачає виділення 900 мільйонів євро на підтримку проєктів «зеленого» водню в країнах, що не входять до ЄС, для подальшого імпорту в ЄС.

Уряд Німеччини ухвалив додатковий бюджет для забезпечення фонду з клімату та трансформації додатковими 60 мільярдами євро. Кошти будуть спрямовані на фінансування заходів з захисту довкілля: цифровізацію економіки, термомодернізацію будівель, встановлення зарядних станцій для електромобілів.

Сталий розвиток в Україні

Україна посіла 21 місце в рейтингу Climatescope з інвестиційного клімату для енергетичного переходу. За результатами оцінювання, проведеного аналітичним центром BloombergNEF, Україна отримала 1,74 з 5 балів, посівши 48 місце у світі за привабливістю для зелених інвестицій. Було відзначено досягнення цілі зі збільшення частки відновлювальної енергії та успішне виконання першого Національно-визначеного внеску.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України презентувало нові сервіси на вебпорталі «ЕкоСистема». Нові сервіси передбачають автоматизацію наявних дозвільних процедур:

• подання електронних декларацій про відходи;
• запровадження електронного реєстру висновків на транскордонне перевезення екологічно безпечних відходів;
• генерування за запитом QR-витягу з реєстрів екологічної інформації.

Підсумки року:

• ступінь імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС зріс до 60 % у сфері захисту довкілля;
• схвалено оновлений Національно-визначений внесок з ціллю скорочення викидів парникових газів на 65 % у 2030 році від рівня 1990 року;
• прийнято Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року;
• ухвалено Морську природоохоронну стратегію, яка встановлює засади державної морської природоохоронної політики на період до 2034 року;
• затверджено Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року;
• було презентовано національний портал «ЕкоСистема» – єдину онлайн-платформу у сфері захисту довкілля, яка вже має дев’ять сервісів, 90 відкритих реєстрів та три інформаційні ресурси;
• Україна взяла участь у кліматичній конференції у Глазго (COP26), долучилася до низки глобальних ініціатив, зокрема Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану;
• прийнято рамковий закон «Про енергетичну ефективність», що встановив засади державної політики у сфері забезпечення енергоефективності та усунув перепони для укладання ЕСКО-договорів;
• прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану» (Закон про біометан), який дає поштовх для розвитку ринку біометан;
• розпочато програму «Зелена країна». Уже висаджено понад 59 мільйонів дерев, що на 40 % більше, ніж планували.

Інформація, що міститься в цій статті, призначена виключно для загального ознайомлення, не є юридичною чи іншою професійною порадою, тому на зміст статті не можна покладатися, як на заміну спеціальній професійній пораді, адаптовану до конкретних обставин.

Автори: Марина Гріцишина, Наталія Гутаревич, Сергій Бовкунович