SK Дайджест зі сталого розвитку. Про шкоду довкіллю від російського вторгнення в Україну

Як війна руйнує довкілля. Жертви серед цивільного населення, руйнування об’єктів критичної та цивільної інфраструктури, економічні збитки, пошкодження об’єктів історичної спадщини, – не вичерпний перелік лих, що несе з собою агресія Російської Федерації проти України. Не менш критичною є шкода навколишньому середовищу. Війна матиме як короткострокові, так і довгострокові наслідки для довкілля, зокрема:

• підвищення радіаційного фону біля атомних об’єктів;
• забруднення довкілля внаслідок викидів шкідливих речовин зі зруйнованих промислових об’єктів;
• незчисленні пожежі (в т ч. і лісові) через ракетні обстріли;
• руйнування природних ландшафтів, наземних та морських середовищ існування;
• хімічне та шумове забруднення від використання військової техніки;
• накопичення військового «брухту» (залишки озброєння та техніки).

Як військова агресія шкодить довкіллю України. За короткий проміжок часу російські війська вдалися до масштабних ракетно-артилерійських обстрілів по всій території країни. Хоча за таких умов неможливо чітко визначити заподіяну шкоду довкіллю, вже є задокументовані кейси заподіяння значної шкоди:

• захоплення російськими військами об’єктів Чорнобильської зони відчуження. Автоматизованою системою радіаційного контролю зафіксовано підвищення контрольних рівнів потужності дози гамма-випромінювання. Зростання показників пов’язують з пересуванням військової техніки, внаслідок чого порушується верхній шар ґрунту, піднімається радіоактивний пил. Про стан речей в зоні відчуження Україна повідомила МАГАТЕ. Залишається актуальною загроза пошкодження сховищ ядерних відходів СВЯП-1 і СВЯП-2, нового безпечного конфайнмента «Укриття», а також блоків Чорнобильської АЕС. Руйнування таких об’єктів завдасть незворотної шкоди екологічній безпеці регіону;
• обстріл пункту захоронення радіоактивних відходів ДСП «Об’єднання «Радон» в Києві. Об’єкт залишився непошкодженим, витоку радіонуклідів не виявлено;
• пожежа на нафтобазі у Васильківській громаді Київської області внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу. Завдано шкоди на 810 млрд гривень. В результаті пожежі у повітря потрапили шкідливі для організму людини чадний газ, кислотні гази, ароматичні сполуки, альдегіди, кетони, сажа, – остання є небезпечним канцерогеном;
• підрив нафтобази біля залізничного вокзалу в смт. Бородянка Київської області. Задимлення поширилося на ближні села. Гасіння пожежі та оцінювання наслідків наразі неможливі, оскільки на місці ведуться бойові дії;
• обстріл нафтобази в селі Охтирка Сумської області. Характер шкоди довкіллю прирівнюється до пожежі Васильківської нафтобази.

За словами виконуючого обов’язки міністра охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів України Руслана Стрільця, розпочато підготовку позову проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН про повне відшкодування шкоди, завданої довкіллю. Сам спосіб ведення війни відзначається спробою завдати найбільших екологічних збитків – окупаційна авіатехніка здійснює маневри в забороненій для польоту зоні над атомними об’єктами (Чорнобильська АЕС, Запорізька АЕС), що обмежує можливість її знешкодження, оскільки це може завдати невідворотних екологічних наслідків для оточуючих регіонів, і не лише в Україні. Керівник ДП “НАЕК “Енергоатом” звернувся до МАГАТЕ з проханням втрутитися задля недопущення військ окупантів у 30-км зону навколо українських атомних станцій.

Новини сталого розвитку до початку війни
Галузеве законодавство

Про зелені облігації
23 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) схвалив Концепцію запровадження та розвитку ринку зелених облігацій в Україні. Виконання концепції розраховано до 2023 року та передбачає серед іншого:

• створення національного керівництва щодо зелених облігацій;
• врегулювання правил та стандартів звітування для емітентів зелених облігацій;
• запровадження стимулів для розвитку ринку зелених облігацій;
• створення режимів акредитації незалежних верифікаторів та оцінювачів зелених облігацій.

Щодо інвентаризації викидів
23 лютого 2022 року Міндовкілля оприлюднило проєкт наказу про внесення змін до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (далі – Інструкція). Проєктом наказу передбачається виключення положення з Інструкції, що зобов’язує суб’єкти господарювання подавати звіти по інвентаризації викидів забруднюючих речовин до відповідальних органів влади. Відповідно до пояснювальної записки, зміни до Інструкції обґрунтовуються бажанням зменшити адміністративний тиск на суб’єкти господарювання та усунути регуляторні бар’єри.

Щодо охорони земель
16 лютого 2022 року КМУ затвердив постанову № 131 про внесення змін до методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та використання земель. Окрім самовільного зайняття земельних ділянок і використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, методика відтепер поширюється на визначення розміру шкоди внаслідок псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їхнього використання.
Методику також доповнено положенням про підстави для здійснення розрахунку розміру шкоди. Такими підставами є наступні документи, які підтверджують факт вчинення правопорушення:

• акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);
• протокол про адміністративне правопорушення.

Змінами до методики також затверджуються зміни до коефіцієнтів виду використання земель та коефіцієнтів, що застосовуються для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельних ділянок.

Щодо екологічного аудиту
10 лютого 2022 року Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань екологічної політики та природокористування рекомендував ВРУ прийняти за результатами розгляду у першому читанні за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедури проведення екологічного аудиту» № 6349 від 25 листопада 2021 року. Проєктом передбачено погодження Закону України «Про екологічний аудит» з чинним законодавством, зокрема, із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Обов’язковість проведення екологічного аудиту поширено на:

• ліквідацію або виведення з експлуатації підприємств, установ чи організацій, їхніх структурних підрозділів;
• випадки екологічного аудиту на підставі рішення суду про встановлення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Окрім цього, проєктом передбачено виокремлення висновку екологічного аудиту в окремий документ, визначено його зміст. Встановлено вимогу оприлюднення висновку обов’язкового екологічного аудиту на офіційних вебсайтах замовників екологічного аудиту та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Щодо реєстру біометану
10 лютого 2022 року Держенергоефективності оприлюднено проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку функціонування реєстру біометану». Проєкт розроблено на виконання положень Закону України «Про альтернативні види палива». Проєктом постанови передбачено регулювання основних принципів функціонування реєстру біометану, обов’язки держателя та користувачів реєстру, порядок видачі гарантій походження біометану та порядок проведення незалежного аудиту діяльності, пов’язаної з виробництвом біометану.

Щодо Концепції цільової програми моніторингу довкілля
8 лютого 2022 року Міндовкілля оприлюднило проєкт розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції Державної цільової екологічної програми моніторингу довкілля». Проєкт концепції покликаний підвищити ефективність Системи моніторингу навколишнього природного середовища (далі – Система моніторингу), функціонуючої відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25.06.1991.
Документом пропонується запровадження структурних змін до Системи моніторингу, дані якої буде спрямовано на забезпечення інформаційних потреб державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. За такого сценарію фінансування не перевищуватиме 100 мільйонів гривень. Міністерством також проаналізовано виділення додаткового фінансування для Системи моніторингу без змін у її структурі та наповненні, але такий варіант визнано недоцільним.
Проєктом концепції надається опис, очікувані результати та орієнтовна оцінка обсягів фінансування Державної цільової екологічної програми моніторингу довкілля та передбачається строк її виконання у 8 років.

Міжнародний досвід

Орієнтовна ціль з енергоефективності Енергетичного Співтовариства
Енергетичне Співтовариство досягло орієнтовної цілі на 2020 рік щодо енергоефективності, при цьому сукупне кінцеве споживання енергії вдалося зберегти значно нижче граничного рівня. Також було досягнуто значного прогресу у досягненні орієнтовної цілі на 2020 рік щодо відновлюваної енергії, зокрема, Албанії, Молдови та Чорногорії вдалося перевиконати свої національні цілі щодо відновлюваних джерел енергії. Україна досягла своєї цілі з енергоефективності на 2020 рік, утримуючи споживання первинної енергії значно нижче індикатора, встановленого в 101 316 тисяч тонн нафтового еквівалента у 2020 році.

Ціни на викиди вуглецю
8 лютого 2022 року вартість квот на викиди CO2 в ЄС сягнула рекордних 98 євро за тонну. З початку 2021 року ціни у системі торгівлі квотами ЄС зросли на 200 %. Серед причин різкого підвищення цін вуглецевих квот – перехід виробників електроенергії на вугілля у зв’язку зі зростом цін на газ, проголошення курсу ЄС на прискорення скорочення викидів на 55% до 2030 року в рамках програми «Fit for 55».

Досвід компаній
8 лютого 2022 року British Petroleum Corp. оприлюднила плани спрямувати понад 40 % капітальних інвестицій до 2025 року у досягнення цілі вуглецевої нейтральності. Британська транснаціональна енергетична компанія планує отримати прибуток у розмірі 9-10 мільярдів доларів до 2030 року від проєктів у сферах біоенергетики, зарядних станцій для електромобілів, відновлювальних джерел енергії та водню.

Щодо зеленої таксономії ЄС
2 лютого 2022 року Європейська Комісія прийняла за основу текст проєкту Додаткового кліматичного делегованого акту, що містить критерії для кваліфікації атомної та газової енергетики як економічної діяльності, що охоплюються «зеленою» таксономією ЄС. «Зелена» таксономія ЄС – це акт, що встановлює технічні критерії, за яких економічна діяльність кваліфікується як «стала» і така, що не шкодить досягненню екологічних цілей. Цей акт слугує дороговказом для інвесторів, зацікавлених у дотриманні ESG-критеріїв.
Ключові критерії сталості для газової енергетики:

• нові газові потужності мають на меті заміщення джерел енергії, яке не можна замінити відновлюваними технологіями (зокрема, вугільних установок). Нові газові потужності мають бути збудовані до 31 грудня 2030 року;
• газові потужності можуть перейти на відновлювальні джерела енергії або низьковуглецеві гази до кінця 2035 року;
• газові потужності мають відповідати цілям скорочення викидів вуглецю: для нових установок встановлено поріг викидів у 270 г СО2/кВт-год (збудовані до 31 грудня 2030 року), старих – не більше ніж 100 г СО2/кВт-год.

Ключові критерії сталості для проєктів атомної енергетики:

• мають відповідні плани, кошти та майданчик для безпечного захоронення радіоактивних відходів;
• нові атомні установки мають отримати дозвіл на будівництво до 2045 року;
• наявні атомні електростанції (включно з модифікованими або модернізованими) вважатимуться «зеленими» лише до 2040 року, за винятком ядерних установок третього покоління (відрізняються вищою доступністю та середнім строком експлуатації у 60 років) – будуть «зеленими» до 2045 року;
• мають бути розташовані в державі-члені ЄС та відповідати наявному законодавству ЄС у сфері атомної енергетики.

Український досвід

Щодо розвитку біометану в Україні
16 лютого 2022 запущено перший комплекс з виробництва біометану в Україні потужністю 4,5 МВт під Житомиром. Установка ТОВ «Діоніс Біогаз Енерджі» зможе виробляти до 20 млн кубометрів біометану на рік на основі відходів спиртової промисловості, цукрових заводів та елеваторів.

10 лютого 2022 року Регіональна Газова Компанія підтвердила перше в Україні підключення біометанової станції до регіональної газової мережі. Підключення станції планується у другій половині 2022 року.

Щодо збільшення потужностей вітроенергетики
У 2022 році планується нарощення потужностей вітрової генерації в Україні на 1 ГВт. За словами голови правління Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова у 2022 році можуть бути повністю або частково реалізовані проєкти будівництва Тилігульської ВЕС компанії «ДТЕК ВДЕ» (загальна потужність проєкта 564 МВт), ВЕС «Каланчак» компанії Vindkraft (300МВт), Південно-Української ВЕС компанії «Хіро Азія Інвестмент Лімітед» (300 МВт), Дністровської ВЕС компанії «Елементум Енерджі» (100 МВт).

Щодо зеленої сертифікації нерухомості
В Україні 184 тис. м2 офісної нерухомості пройшло «зелену» сертифікацію. Згідно з дослідженням екоініціатив у комерційній нерухомості, проведеним Colliers Ukraine, зелена сертифікація збільшує ймовірність вибору будівлі міжнародним орендарем на 10%, сприяє скороченню операційних витрат.

Інформація, що міститься в цій статті, призначена виключно для загального ознайомлення, не є юридичною чи іншою професійною порадою, тому на зміст статті не можна покладатися, як на заміну спеціальній професійній пораді, адаптовану до конкретних обставин.
Автори: Марина Гріцишина, Наталія Гутаревич, Сергій Бовкунович