США встановлюють новий тарифний режим для БпЛА та їхніх компонентів

13 серпня 2026 року президент США Дональд Трамп підписав прокламацію «Коригування імпорту безпілотних авіаційних систем та компонентів безпілотних авіаційних систем до Сполучених Штатів Америки» («Прокламація»), якою запроваджуються нові тарифи на імпорт безпілотників та їхніх компонентів. Рішення ухвалено за результатами розслідування Міністерства торгівлі США, яке дійшло висновку, що обсяги й обставини імпорту безпілотників становлять загрозу національній безпеці держави.

Україна не входить до переліку країн із пільговим тарифним режимом, тому безпілотники та компоненти українського походження оподатковуватимуться за повною ставкою – від 25% до 100% залежно від категорії товару. Водночас Прокламація відкриває окремий шлях для виробників, готових перенести виробництво до США: для них передбачено безмитне ввезення обладнання й компонентів. Українські виробники та експортери мають час до 3 вересня 2026 року (для товарів із Додатка III[1] – до 9 лютого 2027 року), поки Прокламація не набере чинності, щоб визначитися з подальшими кроками.

Ключові зміни в тарифній політиці США

Прокламацією встановлені такі тарифні ставки для безпілотників та їхніх компонентів:

• безпілотники з максимальною злітною масою понад 25 кг, тепловізійні безпілотники, док-станції, «критично важливі» компоненти[2] – 100% від вартості;
• безпілотники з максимальною злітною масою менше 25 кг[3] – 25% від вартості;
• деякі інші компоненти для безпілотників, перелічені у Додатку ІІІ – 25% від вартості.

Міністра торгівлі уповноважено змінювати цей перелік продукції: допускається розширення переліку компонентів, якщо буде визначено, що імпорт певних компонентів зріс так, що це загрожує національній безпеці США, сприяє такій загрозі або інакше суперечить цілям, встановленим Прокламацією.^[4]

Винятки та преференції для окремих категорій товарів

Прокламацією встановлено окремий тарифний режим для певної категорії товарів.

По-перше, для товарів із Японії, Південної Кореї, Тайваню, Швейцарії та країн-членів ЄС – максимальна ставка мита становить 15% від вартості, за умови, що «критично важливі» компоненти/технології мають сертифікат, який підтверджує їхнє походження з країни, що входить до переліку дозволених. Для Великої Британії встановлено обмеження у розмірі 10% від вартості.[5]

По-друге, для компаній, включених станом на 2 вересня 2026 року до затвердженого переліку Пентагону «Blue UAS Cleared List», Рамкової програми «Blue UAS Framework» або Переліку умовно схвалених пристроїв Федеральної комісії зв’язку «FCC’s Conditional Approval list» набрання чинності мит відтерміновується на 180 днів.[6]

Програма стимулювання перенесення виробництва на внутрішній ринок

Окреме положення Прокламації стосується заохочення виробників до перенесення в США виробництва безпілотників. Компанії, чий план перенесення виробництва на територію США буде схвалений Міністром торгівлі та Міністром оборони США, зможуть ввозити безпілотники та їхні компоненти, а також необхідне виробниче обладнання без сплати відповідних мит. Такі пільги надаються протягом періоду будівництва об’єкта, в обсягах, пропорційних очікуваному річному обсягу виробництва на виробничому об’єкті в США.^[7] План перенесення виробництва має містити зобов’язання закінчити будівництво до 20 січня 2029 року.^[8]

Тож український ринок вже реагує на нові умови: шість українських виробників безпілотників отримали можливість взяти участь у випробуваннях у США в рамках програми Пентагону Drone Dominance, а також були запрошені на випробування Gauntlet II у Колорадо. За словами представника Defense Innovation Unit Тревіса Метца, усі шість компаній уже створюють або планують створити спільні підприємства з американськими виробниками – це одна з умов для майбутніх замовлень.

Яке це значення має для українських виробників та експортерів?

Нові ставки суттєво впливають на ланцюги поставок і комерційні операції контрагентів у США та Україні, тож до набрання Прокламацією чинності українським компаніям варто розглянути такі кроки:

1. оцінити вплив нових ставок на чинні контракти та ланцюги поставок із контрагентами в США;
2. проаналізувати можливість перенесення виробництва до США за планом, що підлягає схваленню Міністром торгівлі та Міністром оборони США, і пов’язані з цим митні пільги;
3. перевірити, чи можливий вихід на ринок США через юрисдикцію з пільговою ставкою за умови сертифікації походження «критично важливих» компонентів.

Команда Sayenko Kharenko буде рада допомогти українським виробникам безпілотників та їхніх компонентів проаналізувати вплив нової Прокламації на їхній бізнес та проконсультувати українських виробників, які мають плани виходу чи розширення присутності на ринку США.

[1]  Товари у Додатку ІІІ класифікуються за наступними кодами УКТЗЕД: 880710, 880720, 880730, 880790;

[2]  Відповідні товари класифікуються за наступними кодами УКТЗЕД: 850440, 853710, 880621, 880622, 880623, 880624, 880629, 880691, 880692, 880693, 880694, 880699, 880710, 880720, 880730, 880790, як передбачено у Додатку І до Прокламації;

[3] Відповідні товари класифікуються за наступними кодами УКТЗЕД: 880621, 880622, 880623, 880691, 880692, 880693, як передбачено у Додатку ІІ до Прокламації. Звертаємо увагу, що деякі коди дублюються у Додатку І, ІІ та ІІІ, в такому разі ставка 25% за Додатком III та ІІ діє лише щодо товарі, які не підпадають під обмеження Додатку I;

[4]  Прокламація, п.5;

[5]  Прокламація п. 4;

[6] Прокламація п.7;

[7] Прокламація, п. 6(с);

[8] Прокламація, п. 6(а).