Україна запроваджує спеціальний механізм експорту озброєння

1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період дії правового режиму воєнного стану в Україні (Порядок).

Ключовою новацією є спрощення режиму експорту до держав, з якими Україна уклала угоди щодо виробництва, постачання, спільної розробки безпілотних систем та інших оборонних технологій (т.зв. Drone Deal). Зокрема, такий експорт можливий без погодження Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (Міжвідомча комісія).

Сфера застосування

Порядок застосовується до товарів і технологій, які прийняті на озброєння або кодифіковані Міноборони як предмет постачання, а саме:

• товарів військового призначення (ВП) зі Списку товарів військового призначення (Постанова КМУ № 1807);
• товарів подвійного використання (ПВ) з Єдиного списку товарів подвійного використання (Постанова КМУ № 86), що можуть використовуватися для розробки/виробництва товарів ВП;
• товарів, не внесених до цих списків, у випадках ст. 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання»;
• технологій військового призначення та подвійного використання.

Мінімальний поріг вартості контракту для застосування механізму, передбаченого Порядком, становить 15 млн грн (близько 300 тис. євро), водночас для складових частин та комплектуючих виробів поріг не застосовується – вони можуть експортуватися відповідно до Порядку незалежно від суми.

Важливо: дозвіл Державної служби експортного контролю України (ДСЕК) на експорт товарів ВП та ПВ вимагається завжди, незалежно від суми контракту. Поріг 15 млн грн визначає лише те, яка процедура застосовується. Контракти вище порогу проходять за спрощеною процедурою відповідно до Порядку, нижче порогу – за загальною. Для складових частин і комплектуючих поріг не застосовується: вони експортуються за спрощеною процедурою незалежно від суми контракту.

Ключова вимога: підтвердження кодифікації

Порядок вводить нову значущу вимогу – товар має бути офіційно прийнятий на озброєння або кодифікований Міноборони як предмет постачання. В інших випадках спеціальний механізм не застосовується, і експорт може бути здійснений лише за класичною, більш тривалою процедурою.

Пов’язана з цим вимога – попередня реєстрація суб’єкта міжнародних передач у ДСЕК. Реєстрація має враховувати специфіку конкретного товару: чим чіткіше ідентифіковано товар під час реєстрації, тим швидше проходитиме подальший розгляд заяви. За словами представників ДСЕК, саме проблеми з ідентифікацією товару є найпоширенішою причиною для зауважень під час розгляду заяв.

Спрощений режим для держав-учасниць Drone Deal

Спрощений режим без погодження Міжвідомчої комісії прямо передбачений для експорту до держав, з якими укладено Drone Deal. Водночас практичний запуск цього механізму можливий лише після того, як Міжвідомча комісія затвердить Перелік держав, до яких можуть здійснюватися такі передачі.

Водночас у випадку експорту до держав, з якими укладено Drone Deal, далеко не всі категорії озброєння підпадатимуть під спрощений режим. Додатковий розгляд Міжвідомчою комісією передбачений, коли:

• товар або технологія внесені до Переліку критичних товарів;
• щодо товару діють обмеження, що випливають із міжнародних зобов’язань України (зокрема стосовно ракетного озброєння);
• за результатами міжвідомчого узгодження є застереження СБУ, Служби зовнішньої розвідки або розвідоргану Міноборони.

Це не означає автоматичну відмову в експорті, але створює додатковий процедурний крок і можливі затримки у строках розгляду заяви.

З ким уже укладено Drone Deal?

Станом на 8 липня 2026 року Україна уклала Drone Deal з дев’ятьма державами: Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Азербайджаном, Латвією, Литвою, Естонією, Нідерландами та Данією. Три з цих угод – з Естонією, Нідерландами та Данією – було підписано 7 липня на полях саміту НАТО в Анкарі.

За офіційними заявами, ще близько 20 держав перебувають на різних стадіях переговорів. Публічно підтверджено підготовку угод з Німеччиною, Норвегією, Фінляндією та Канадою найближчим часом.

Процедура отримання дозволу

Строк розгляду заяви ДСЕК становить 30 календарних днів з дня подання повного пакету документів. У межах цих 30 днів паралельно відбуваються погодження з Міноборони (до 20 днів) та міжвідомче узгодження з СБУ, Службою зовнішньої розвідки і розвідорганом Міноборони (до 15 днів). Відсутність відповіді цих органів у встановлені строки вважається погодженням.

У ДСЕК наголошують, що кожна заява розглядається як окремий, унікальний кейс  – уніфікованого підходу до розгляду звернень не існує, тому й перелік зауважень може відрізнятися залежно від специфіки товару та контрагента.

Державні гарантії

Під час передачі технологій експортер повинен надати гарантії від держави-імпортера щодо:

• використання технології виключно в межах наданого права користування, без відчуження майнових прав інтелектуальної власності чи продажу технології (крім погоджених випадків);
• подальшої передачі/реекспорту/продажу виготовлених товарів, однак лише за попереднім письмовим дозволом уповноваженого органу України;
• виробництва товарів за технологією виключно в обсягах, визначених договором про право використання;
• передачі Україні інформації про будь-які модифікації або удосконалення товарів, виготовлених за переданою технологією.

Також вимагаються державні гарантії, що товар не буде переданий іншому кінцевому споживачу без відповідного дозволу, а також підтвердження того, що перевірено всіх учасників ланцюга передачі  – не лише безпосереднього покупця, а й проміжних посередників.

Це піднімає практичне питання відповідальності українського виробника за подальшу долю товару. Позиція ДСЕК: якщо іноземний контрагент здійснить несанкціоновану передачу товару, а український постачальник не знав і не міг знати про це, відповідальність перед органами відповідної юрисдикції несе саме іноземний контрагент. У межах контролю за дотриманням держгарантій ДСЕК може вимагати проведення перевірки кінцевого споживача (end-use check). Водночас, якщо постачальнику стає відомо про порушення  – навіть після факту передачі товару,  – він зобов’язаний невідкладно поінформувати про це ДСЕК, СБУ та інші відповідні органи.

Плата за видачу дозволу

Порядок передбачає диференційовану оплату за видачу дозволу:

• 20% від вартості товару – за експорт готових виробів ВП/ПВ і технологій, а також за реекспорт до третіх країн товарів, виготовлених за переданими технологіями;
• 30% – за експорт складових частин.

Практично важливо: документ про сплату подається разом із заявою, і без нього ДСЕК не прийме заяву до розгляду.

Для товарів, виготовлених за переданою Україною технологією, Порядок встановлює окремий механізм визначення вартості. Береться не ціна комерційного контракту, а ціна, за якою державні замовники у сфері оборони закуповують аналогічний товар. Якщо таких закупівель не було протягом останніх шести місяців, вартість визначається на підставі висновку експерта або звіту про оцінку майна. Порядок не уточнює, чи застосовується аналогічний механізм оцінки до розрахунку бази платежу під час експорту готових виробів чи складових частин, вироблених без використання переданої технології, — це питання потребує уточнення ДСЕК.

Інші практичні деталі

Представники ДСЕК допускають, що згодом до Порядку як окрему категорію можуть включити послуги з навчання – наразі ж послуга розглядається як асоційована з товаром, а не як самостійний об’єкт регулювання.

Для вивезення товарів на виставки ДСЕК анонсує спрощення процедури: узгодження з іншими органами матиме радше інформаційний, а не дозвільний характер.

Висновки

Порядок дає українським виробникам ОПК довгоочікувану прозорість щодо умов виходу на міжнародні ринки, скорочуючи строк розгляду заяви з 90 до 30 днів і відкриваючи можливість експорту до держав-учасниць Drone Deal без розгляду Міжвідомчою комісією. Водночас практичний запуск механізму залежить від низки кроків – офіційного затвердження Переліку держав Drone Deal, Переліку критичних товарів та надання необхідних роз’яснень ДСЕК, тому найближчим часом варто уважно стежити за оновленнями у правовому регулюванні.

Компаніям, які планують скористатися новим механізмом, варто заздалегідь:

• підтвердити кодифікацію товару та зареєструватися як суб’єкт міжнародних передач;
• підготувати документальне підтвердження перевірки контрагента та всього ланцюга передачі;
• оцінити фінансове навантаження від платежу за дозвіл (20–30% залежно від типу товару) у структурі угоди з іноземним контрагентом.

Команда Sayenko Kharenko готова супроводжувати вас на кожному етапі – від реєстрації суб’єкта міжнародних передач і узгодження контрактів з іноземними контрагентами до отримання дозволу ДСЕК.