В Україні стартував спеціальний режим «Defence City»: нові можливості для компаній оборонно-промислового комплексу

Наприкінці 2025 року Кабінет Міністрів України (КМУ) та Національний банк України (НБУ) прийняли низку підзаконних актів, необхідних для запуску спеціального податково-правового режиму «Defence City» для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК). Уже на початку січня 2026 року Міністерство оборони України (Міноборони) надало статус резидента «Defence City» першій компанії – одному з великих українських виробників безпілотників.

У нашій попередній публікації «В Україні запроваджується спеціальний податково-правовий режим «Defence City» для компаній оборонно-промислового комплексу» ми вже аналізували критерії для отримання статусу резидента «Defence City», а також основні переваги та перспективи цього режиму.

У цьому матеріалі ми зосередимося на процедурі набуття статусу резидента «Defence City», питаннях звітності та контролю, особливостях податкових та валютних пільг, а також нових механізмах для захисту бізнесу.

Порядок отримання статусу резидента «Defence City»

Для отримання статусу резидента «Defence City» компанія має звернутися до Міноборони із заявою в паперовій або електронній формі (із застосуванням кваліфікованого електронного підпису). До заяви додається пакет документів: зокрема структура власності, довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків та звіт про відповідність заявника вимогам «Defence City».

Найбільш об’ємним етапом процедури отримання статусу резидента «Defence City» є підготовка звіту про відповідність. Під час підготовки такого звіту заявник повинен здійснити розрахунок частки кваліфікованого доходу (доходу від виробництва товарів оборонного призначення або відповідних послуг) відповідно до методики, затвердженої КМУ. За загальним правилом, частка кваліфікованого доходу має становити не менше 75% від загального доходу за попередній звітний рік (для підприємств літакобудівної галузі цей поріг передбачено в розмірі 50%).

Водночас кваліфікований дохід включає:

• дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва;
• дохід від виконання робіт та/або надання послуг із розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів;
• дохід від постачання комплектуючих іншим резидентам «Defence City» для виконання оборонних держконтрактів (як співвиконавець); та
• інші доходи, отримані як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів.

Відповідна частка кваліфікованого доходу має бути підтверджена сертифікованим аудитором. Такий аудитор має надати звіт за результатами перевірки, який разом із повною річною фінансовою звітністю є додатком до пакету документів, що подається до Міноборони.

Міноборони розглядає заяву та приймає рішення про надання статусу (або відмову) протягом 10 робочих днів. У разі позитивного рішення запис про резидента вноситься до реєстру «Defence City».

Звітність та контроль за відповідністю вимогам режиму «Defence City»

Статус резидента «Defence City» передбачає обов’язок щорічного підтвердження резидентами відповідності встановленим критеріям. Резидент «Defence City» зобов’язаний не пізніше 1 червня кожного року подавати до Міноборони звіт про відповідність за попередній рік. Правила складання такого звіту є аналогічними до складання первинного звіту для набуття статусу резидента «Defence City».

Резиденти «Defence City» зобов’язані звітувати перед Міноборони, проте звільняються від обов’язку оприлюднювати річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та відповідні аудиторські звіти (якщо застосовно) протягом дії воєнного стану. Законодавство передбачає відтермінування цього обов’язку: компанії мають оприлюднити зазначену звітність у повному обсязі лише протягом трьох місяців після припинення воєнного стану (або протягом 30 днів після втрати статусу резидента «Defence City»). Також важливо, що держава гарантує конфіденційність даних: органи статистики не публікують фінансову звітність резидентів «Defence City», а у зведених статистичних даних інформація подається таким чином, щоб унеможливити ідентифікацію підприємств ОПК.

Окрім щорічного звітування про відповідність вимогам, резидент «Defence City» має бути готовим до регулярного контролю з боку Міноборони (на підставі інформації, отриманої від податкового органу або від резидента «Defence City»). У разі виявлення розбіжностей або ознак невідповідності (зокрема щодо нецільового використання прибутку), Міноборони надсилатиме резиденту «Defence City» запит про надання пояснень. Ненадання пояснень або неусунення порушень є підставою для втрати статусу резидента «Defence City».

Податкові пільги

Однією з головних переваг режиму «Defence City» є можливість звільнення прибутку (за умови його реінвестування в розвиток) від оподаткування. Для використання таких пільг резидент «Defence City» має спрямовувати звільнений від оподаткування прибуток на дозволені цілі, такі як розвиток технологій, модернізація обладнання чи розробка нових видів озброєння.

Важливо, що користування податковими пільгами є опціональним. Резидент «Defence City» має право обирати, чи користуватися пільгою в конкретному податковому (звітному) періоді. У випадку, якщо резидент планує припинити використання податкових пільг, він має подати заяву про відмову від звільнення від оподаткування прибутку без припинення статусу резидента «Defence City».

Пом’якшення валютних обмежень

Упродовж останніх місяців НБУ активно долучився до створення сприятливих умов для резидентів «Defence City». Зокрема, запроваджено механізм отримання індивідуальних дозволів на проведення валютних операцій, необхідних для виконання міжнародних міжвідомчих угод або інвестування за кордон (M&A, створення спільних підприємств (JV) або дочірніх компаній за кордоном). Такі транзакції стають можливими на підставі окремого рішення НБУ, яке приймається на підставі спеціального звернення Міноборони в інтересах резидента «Defence City».

Окремим важливим кроком назустріч резидентам «Defence City» стало спрощення умов купівлі іноземної валюти. НБУ дозволив не враховувати кошти цільового фінансування (гранти, кредити чи позики від іноземних держав та міжнародних організацій) під час розрахунку залишків на банківських рахунках клієнта. Це означає, що наявність валюти, залученої під оборонні проєкти, більше не є перешкодою для виходу на міжбанківський ринок із метою купівлі іноземної валюти. Резиденти «Defence City» можуть вільно купувати необхідну валюту для оплати імпорту обладнання, комплектуючих та матеріалів, не витрачаючи при цьому зарезервовані проєктні кошти.

Безпекові аспекти

Резидент «Defence City», який має намір здійснити релокацію юридичної особи (її відокремлених підрозділів) або реалізувати заходи з підвищення захищеності виробничих потужностей (наприклад, будівництво захисних споруд), може звернутися до Міноборони із заявою про отримання державної підтримки. Відповідно до затвердженого КМУ механізму, Міноборони виступатиме координатором процесу релокації або заходів із підвищення захищеності, за сприяння обласних військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Фінансування відповідних заходів може частково здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів у межах наявних ресурсів. Наприклад, резиденту «Defence City» може бути відшкодовано фактичні витрати на перевезення виробничого майна та персоналу (за умови використання послуг АТ «Укрзалізниця» або АТ «Укрпошта»), а також витрати на оренду державного чи комунального майна строком до п’яти років.

Водночас слід враховувати, що доступ до такої державної підтримки мають лише компанії, які відповідають встановленим вимогам щодо тривалості діяльності з виробництва оборонних товарів та мінімальної кількості працівників. Також резидент «Defence City», який здійснює релокацію, не може одночасно здійснювати заходи з підвищення захищеності.

Додатковим інструментом підвищення безпеки є можливість обмежити доступ до інформації про резидента «Defence City» в публічних електронних реєстрах. Резидент «Defence City» має право звернутися до Міноборони із заявою про обмеження відображення відомостей про нього (наприклад, місцезнаходження нерухомого майна чи даних про бенефіціарів) у державних реєстрах для протидії ризикам розвідувальної діяльності держави-агресора.

Висновки

Запуск правового режиму «Defence City» створює нові можливості для українського ОПК. Поєднання податкових пільг, пом’якшення валютних обмежень та запровадження механізмів захисту бізнесу покликане стимулювати розвиток галузі. Однак бізнесу слід відповідально ставитися до процедур комплаєнсу та звітування, адже держава залишає за собою важелі контролю за цільовим використанням наданих преференцій.