Зелене світло для ВДЕ: що закон про імплементацію RED III змінює для інвесторів

2 вересня 2026 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії» № 4963-ІХ (далі – Закон про зміни у сфері ВДЕ), а 25 вересня 2026 року його підписав Президент України. Закон прийнято на основі законопроєкту № 14271 від 3 грудня 2025 року. Він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих положень, для яких встановлено інші строки.

Закон про зміни у сфері ВДЕ імплементує положення Директиви (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел (з урахуванням останніх змін) (далі – Директива RED III). Зазначена Директива врегульовує використання відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ) в енергетиці, тепло- та холодопостачанні, а також у паливній сфері.

Ключові положення Закону про зміни у сфері ВДЕ стосуються наступного.

СФЕРА АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА

Мета та термінологія: зміни в Закон України «Про альтернативні види палива» мають збільшити частку альтернативних видів палива в кінцевому споживанні енергії та узгодити термінологію закону з Директивою RED III.

Сфера застосування вимог щодо сталості: розширено сферу застосування «критеріїв сталості», яким мають відповідати біопалива, біорідини та палива з біомаси без обмежень щодо сфери використання. Такі палива мають відповідати критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, а виробники та продавці зобов’язані підтверджувати таку відповідність.

Порядок підтвердження відповідності: Кабінет Міністрів України затверджує критерії сталості та правила підтвердження їх відповідності. Закон також детальніше регулює добровільні схеми сертифікації, визнані Європейською Комісією, якими можна підтвердити відповідність критеріям сталості та скорочення викидів.

Звітність:

• виробники та продавці біопалива (біокомпонентів) щороку, починаючи з 2027 року, подають інформацію про видані ними докази сталості;
• виробники, оптові продавці та імпортери пального щороку, починаючи з 2028 року, на підставі копій сертифікатів відповідності та доказів сталості подають інформацію про вміст біопалива (біокомпонентів) у обсягах пального, які вони вводять на ринок, та його відповідність критеріям сталості.

Адміністратором цієї інформації визначено Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності). Воно звірятиме дані з інформацією податкових і митних органів. Порядок перевірки має затвердити Кабінет Міністрів України.

Вимоги до гарантій походження біометану: видаватимуться на обсяг 1 МВт·год.

СФЕРА ЕНЕРГЕТИКИ

Термінологія: Закон про зміни у сфері ВДЕ запроваджує нові або уточнює існуючі терміни та концепції відповідно до Директиви RED III, зокрема:

• визначено «об’єкт відновлюваної енергетики» як комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, що призначені для виробництва енергії з відновлюваних джерел;
• визначено «валове кінцеве споживання енергії» як обсяг енергії, що постачається споживачам, і закріплено правила розрахунку цього показника;
• визначено «замовника проєкту відновлюваної енергетики» – особу або об’єднання осіб, які мають намір реалізувати такий проєкт (наприклад, активні споживачі, спільноти у сфері ВДЕ, енергетичні кооперативи);
• визначено «однорангову торгівлю електричною енергією з відновлюваних джерел (peer-to-peer trading)» як продаж споживачем електроенергії з ВДЕ його власного виробництва іншим учасникам ринку за договором, що може укладатися як напряму, так і через агрегатора;
• запроваджується новий вид підтримки ВДЕ – обов’язок щодо відновлюваної енергії –встановлення для виробників, постачальників або споживачів мінімальної частки виробництва, постачання або споживання енергії з ВДЕ, що може бути виконана з використанням механізму гарантій походження.

Інформаційна підтримка та програми професійного навчання: передбачено такі напрями розвитку професійних компетенцій у сфері ВДЕ:

• інформування – Міненерго забезпечує відкритий доступ до актуальної інформації про механізми державної підтримки, схеми стимулювання та практичні можливості використання відновлюваної енергії, а також впроваджує посібник з усіма дозвільними, екологічними, містобудівними та енергетичними вимогами для реалізації проєктів ВДЕ;
• навчальні, просвітницькі та профорієнтаційні програми розроблятимуться за участю центральних і місцевих органів влади, щоб споживачі розуміли свої права та умови реалізації проєктів ВДЕ.

Схеми підтримки на ринку: на законодавчому рівні системно врегульовано державну підтримку відновлюваної енергетики, закріплено визначення «схеми підтримки» як інструменту стимулювання використання ВДЕ шляхом зниження її вартості, підвищення ціни її продажу або збільшення обсягу її купівлі. До таких схем належать, зокрема, інвестиційна допомога, обов’язок щодо відновлюваної енергії, «зелений» тариф та ринкові премії.

Основний акцент – на ринковій інтеграції ВДЕ, мінімізації викривлень ринку та врахуванні впливу підтримки на споживачів, інвестиції й стабільність енергосистеми.

Ефективність схем підтримки оцінюватимуть кожні п’ять років. Україна також зможе запроваджувати спільні схеми з країнами ЄС та Енергетичного Співтовариства, що наближає її до європейського енергоринку.

Спільноти у сфері ВДЕ: визначені як окрема форма участі громадян, малого і середнього бізнесу та місцевих органів влади в розвитку відновлюваної енергетики. Це добровільні неприбуткові об’єднання, які діють в економічних, екологічних і соціальних інтересах своїх учасників та місцевих громад. Вони не мають на меті отримання прибутку та мають право здійснювати виробництво, споживання, продаж, агрегацію та зберігання енергії з ВДЕ.

Участь у спільноті не обмежує і не змінює прав та обов’язків її членів як побутових або активних споживачів.

Закон окремо гарантує спільнотам недискримінаційний доступ до енергетичних ринків і право постачати учасникам енергію з власних генеруючих установок.

Спільноти наділені правом бути замовниками проєктів відновлюваної енергетики та брати участь в «зелених» аукціонах.

Зони прискореного розвитку ВДЕ: визначені як території, особливо придатні для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики. Їх затверджує Кабінет Міністрів України, і вони мають допомогти планомірно досягати національних цілей у сфері ВДЕ.

Уряд встановлює порядок розроблення плану (схеми планування) таких зон і затверджує плани, розроблені Міненерго із залученням органів влади у сферах охорони довкілля та містобудування.

План (схема планування) визначає доступні території, на яких впровадження об’єктів ВДЕ не матиме значного впливу на довкілля, умови та обмеження у використанні зон прискореного розвитку ВДЕ, а також містить принципові рішення щодо їх планування, забудови та використання.

Плани визначення зон прискореного розвитку ВДЕ підлягають стратегічній екологічній оцінці, періодичному перегляду та публікації на сайті Міненерго.

Плани зонування територій, як вид містобудівної документації, враховуватимуть зони прискореного розвитку ВДЕ, визначені у відповідному плані (схемі планування).

Закон про зміни у сфері ВДЕ передбачає механізм картографування територій, придатних для розвитку ВДЕ, що реалізується Міненерго спільно з Держгеокадастром з метою визначення доступних територій для встановлення об’єктів ВДЕ та УЗЕ, а також пов’язаної інфраструктури.

Проєкти відновлюваної енергетики: Закон про зміни у сфері ВДЕ спрощує та уніфікує процедури реалізації проєктів ВДЕ, встановлюючи чіткі строки, електронний формат процедур та спеціальні правила залежно від типу й місця реалізації проєкту:

• єдині строки: компетентна установа має прийняти рішення щодо дозволів, погоджень, приєднання та технічних умов не пізніше 30 днів для проєктів у зонах прискореного розвитку ВДЕ та 45 днів для проєктів поза такими зонами; відлік – з моменту отримання заяви;
• загальна тривалість процедур: до 12 місяців у зонах прискореного розвитку та до 24 місяців поза ними; для офшорних вітрових проєктів — до 24 та 36 місяців відповідно. Передбачена можливість продовження строків у разі форс-мажору;
• спрощені процедури: для реконструкції та технічного переоснащення об’єктів потужністю до 150 кВт встановлено скорочені строки – до 6 місяців у зонах прискореного розвитку та до 12 місяців поза ними. Якщо технічне переоснащення не збільшує потужність більш ніж на 15% і не потребує ОВД, загальний строк процедур – до 3 місяців;
• електронні процедури: взаємодія в рамках дозвільних процедур щодо будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єкта здійснюється в електронній формі через контактні пункти: Єдиний державний вебпортал електронних послуг або Єдину державну електронну систему у сфері будівництва;
• передумова для запуску процедури: до ініціювання дозвільних процедур для будівництва проєкту замовник має оформити права на земельну ділянку або відповідну будівлю/споруду;
• теплові насоси: для об’єктів із тепловими насосами потужністю до 50 МВт передбачено строк до 30 днів, а для геотермальних теплових насосів – до 90 днів, крім випадків, коли законодавство встановлює спеціальні вимоги щодо охорони культурної/історичної спадщини, нацбезпеки, оборони чи громадської безпеки;
• сонячні проєкти: для будівництва сонячних об’єктів загальний строк процедур становить до 3 місяців, а для об’єктів потужністю до 100 кВт – до 30 днів, з тими самими винятками, що й для теплових насосів.

ІНШІ ВАЖЛИВІ ЗМІНИ

• аварійний ремонт об’єктів генерації без збільшення встановленої потужності не впливатиме на застосовні до них умови «зеленого» тарифу, а у разі збільшення потужності – «зелений» тариф переглядається з урахуванням вимог до його розміру, що діють на дату введення об’єкта в експлуатацію після аварійного ремонту. У разі збільшення потужності про завершення ремонту треба повідомити НКРЕКП протягом 10 днів;
• на операторів системи передачі та систем розподілу покладено обов’язок публікувати інформацію щодо частки електричної енергії, виробленої з ВДЕ, та питомого обсягу викидів парникових газів, пов’язаних з електричною енергією в межах зони торгівлі або території діяльності відповідного оператора. Положення набере чинності через 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
• уточнено розрахунок плати за приєднання УЗЕ: вартість тих самих робіт оператора більше не враховуватимуть двічі, коли УЗЕ і споживає, і віддає електроенергію через одну точку приєднання;
• впроваджено можливість використовувати земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами для будівництва, обслуговування та експлуатації підземних кабельних ліній електропередачі;
• закріплено умови співпраці з іншими країнами щодо реалізації спільних проєктів у сфері ВДЕ, порядок зарахування виробленої відновлюваної енергії до національних цільових показників, вимоги до інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства та правила розподілу обсягів енергії між державами;
• до 1 січня 2030 року продовжено можливість розробляти детальні плани територій для об’єктів енергетики, якщо громада ще не має комплексного плану просторового розвитку. Схеми планування району/області мають враховуватися лише за їх наявності, що усуває залежність проєкту від відсутньої регіональної документації.

ВИСНОВКИ

Закон про зміни у сфері ВДЕ спрямований на імплементацію європейського регулювання у сфері відновлюваної енергетики. Для учасників ринку ключовим є запровадження зон прискореного розвитку ВДЕ, спрощення та уніфікація дозвільних процедур для проєктів ВДЕ, встановлення принципів регулювання схеми підтримки відновлюваної енергетики. Водночас практична реалізація положень закону залежатиме від їх деталізації в актах Уряду та інших органів влади.

У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся, будь ласка, до експертів Sayenko Kharenko.

Інформація, що міститься в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити конкретний професійний висновок з урахуванням конкретних обставин.