Зміни в регулюванні в оборонному секторі України (березень – квітень 2026)

Упродовж березня та квітня 2026 року Кабінет Міністрів України (КМУ) ухвалив низку рішень, спрямованих на спрощення закупівель Міністерством оборони України (Міноборони) інноваційних оборонних продуктів, уніфікацію управління правами інтелектуальної власності в оборонно-промисловому комплексі (ОПК) та запровадження нових форматів технологічної співпраці у сфері ШІ.

У нашій попередній публікації «Україна спрощує кодифікацію військових виробів та пришвидшує контрактування нових розробок» ми аналізували реформу процедури кодифікації озброєння і військової техніки та спрощення постачання виробів для потреб Сил оборони України.

1. Міноборони отримало право купувати інноваційну зброю для випробувань за спрощеною процедурою

КМУ запустив експериментальний проєкт, який створює правову основу для системних закупівель інноваційної оборонної продукції з метою її тестування в реальних бойових умовах.

Раніше процедури, яка б дозволяла Міноборони закуповувати інновації для тестування у військах, не існувало. Зразки інноваційних рішень потрапляли до підрозділів несистемно, без структурованого механізму оцінки ефективності та масштабування.

Експериментальний проєкт запроваджує поняття оборонної інноваційної продукції – нового або вдосконаленого зразка озброєння, військової та спеціальної техніки, аналоги якого відсутні на озброєнні та який має покращені тактико-технічні чи якісні характеристики. Така продукція може закуповуватися Міноборони за спрощеною процедурою і передаватися визначеним підрозділам для експериментального бойового застосування.

За результатами експериментального бойового застосування встановлюється відповідність або невідповідність зразка заявленим тактико-технічним, якісним та/або іншим характеристикам та здатність зразка вирішувати проблемні питання і виклики в Силах оборони.

У разі успішного бойового застосування Міноборони забезпечує впровадження оборонної інноваційної продукції Силами оборони, зокрема її включення до переліків та обсягів закупівель і за потреби здійснює кодифікацію.

2. Єдині правила управління інтелектуальною власністю в ОПК

10 квітня 2026 року КМУ затвердив Політику управління інтелектуальною власністю в оборонно-промисловому комплексі України («Політика»), яка формалізує підхід державного сектору (державних замовників та підприємств) до управління власною інтелектуальною власністю у сфері ОПК та знижує правову невизначеність для приватних контрагентів.

Зокрема, Політика виходить із того, що державні замовники та підприємства ОПК у договорах з приватноправовими контрагентами мають контрактно врегульовувати умови дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності (ІВ).

Досягнення мети Політики державними замовниками та підприємствами забезпечується, серед іншого, шляхом:

• створення або визначення відповідальних підрозділів та посадових осіб із питань управління ІВ;
• розроблення внутрішньої документації щодо набуття і здійснення прав ІВ;
• забезпечення своєчасної реєстрації об’єктів ІВ, підтримання чинності охоронних документів (патентів, свідоцтв), а також регулярної інвентаризації та оцінки нематеріальних активів;
• укладення ліцензійних договорів на використання об’єктів ІВ;
• вжиття заходів для захисту прав ІВ у разі їхнього порушення.

Важливим елементом Політики є створення «Єдиної інформаційної системи науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, результатів інтелектуальної діяльності та технологій військового призначення та подвійного використання, конструкторської документації на вироби військового призначення». Система функціонуватиме як спільний репозитарій для державних замовників і підприємств ОПК із централізованим управлінням з боку держави в особі Міноборони.

3. Україна першою у світі відкриває доступ до тренування ШІ-моделей на даних реальних бойових дій

КМУ запустив експериментальний проєкт, який надає українським компаніям та іноземним оборонним відомствам доступ до ШІ-платформи Міноборони. Платформа побудована на реальних даних з поля бою для сприяння розробці товарів військового призначення, що використовують ШІ.

Міноборони як правовласник та координатор проєкту може надавати доступ до даних, зокрема, для тренування ШІ-моделей, перевірки сумісності технологій та розробки нових або вдосконалення існуючих товарів військового призначення, що використовують ШІ. Доступ надається через спеціалізовану платформу, створену на базі Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони.

Українські компанії, які мають намір скористатися платформою, повинні відповідати одному з таких критеріїв:

1. бути постачальником служби державного замовника Міноборони або виконавцем оборонних контрактів, укладеними з іншими державними замовниками;
2. бути визначеним критично важливим для потреб Сил оборони в особливий період; або
3. бути включеним до електронного реєстру виконавців державних контрактів.

Іноземні оборонні відомства можуть отримати доступ на підставі міжнародних договорів або окремих договорів про надання доступу до програмних продуктів. Питання оплати доступу для іноземних партнерів вирішує Міноборони в кожному випадку окремо. Для українських компаній доступ є безоплатним.

Для цілей проєкту Міноборони може здійснювати експорт товарів військового призначення без отримання повноважень від КМУ. Водночас обов’язок отримання дозволу від Державної служби експортного контролю України залишається в силі.

Висновки

Запроваджені зміни формують послідовну стратегію стимулювання розвитку ОПК: прискорити цикл від розробки до бойового застосування, уніфікувати управління правами ІВ та відкрити нові форми технологічного партнерства – на умовах, що захищають інтереси національної безпеки України.

Для компаній, які працюють у секторі ОПК, і для міжнародних партнерів, що розглядають співпрацю у сфері оборонних технологій, ці зміни ставлять передусім практичні питання: як нові механізми застосовуються до поточної або запланованої діяльності, чи відповідають наявні договірні структури та домовленості новим вимогам і чи народжують такі зміни нові можливості, які раніше були недоступні.