Ukrainian way of international trade (in Ukrainian)
Минулий рік виявився активним та насиченим для міжнародної торгівлі в усьому світі. Поступовий перехід найбільших економік від політики загальної торговельної лібералізації до захисту внутрішніх ринків супроводжується переформатуванням експортних потоків та глобальних ланцюгів доданої вартості. Як це стосується України та які можливості відкриваються для українських виробників — про це піде мова далі.
Угоди про преференційну торгівлю: чи були засвоєні уроки?
Згідно з оцінками міжнародних економістів, епоха глобалізації завершується, а на горизонті вже нова ера з абсолютно відмінними характеристиками під кодовою назвою «slowbalisation». Пояснюється це тим, що глобально регулювати міжнародну торгівлю все важче, країнам легше домовлятися у вужчих колах, зі схожими інтересами та економічними процесами. Тому одним з останніх «трендів», що буде продовжуватися цього року, є укладення зон вільної торгівлі.
Преференційні угоди про вільну торгівлю вже давно стали одним з найважливіших інструментів регулювання міжнародних торговельних відносин у світі. Рух у бік посилення цього механізму є глобальним явищем. На сьогодні в СОТ вже нотифікована 291 відповідна угода.
Україна не є винятком: наразі у портфелі України 17 угод, що регулюють торгівлю з 47 країнами. Серед них є «угоди першого покоління» (скасовують виключно ввізні мита при торгівлі товарами) та «угоди другого покоління» (достатньо складні інструменти, які окрім тарифного регулювання, зосереджені на таких питаннях як торгівля послугами, конкуренція, захист інвестицій, регулювання інтелектуальної власності, трудові відносини, електронна комерція).
Перший блок охоплює договори, які були укладені Україною в .кінні 1990-х та на початку 2000-х років, коли ми ще не вступили в СОТ (зокрема, це двосторонні угоди про вільну торгівлю з країнами СНД, а також із Грузією, Азербайджаном, Туркменістаном та Македонією).
Угоди другого покоління були укладені переважно протягом останніх 5-ти років. Вони базуються на зобов’язаннях України в СОТ та залежно від угоди виходять за межі питань, що регулюються СОТ. Зокрема, мова йде про так звані зобов’язання «СОТ-плюс», що передбачають вищий рівень поступок та більш тісну співпрацю, ніж відповідні угоди СОТ, а також «СОТ-екстра», що охоплюють сфери, які не регулює СОТ (наприклад, захист конкуренції чи екологічні стандарти). До того ж цей блок угод передбачає дуже прискіпливе регулювання правил походження, застосування кумуляції, вирішення спорів та ін. Мова йде про угоди про вільну торгівлю, укладені Україною з ЄС, Канадою, країнами ЄАВТ (Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ліхтенштейн), Чорногорією та в межах СНД (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан та Молдова. Угода не застосовується до торгівлі з РФ з 01.01.2015 р.
Варто зауважити, що ключовим аспектом у цьому питанні є не кіль-кість укладених угод, а їхня якість (зокрема, захист інтересів українського бізнесу на міжнародних ринках) . Навіть не доходячи до складних регуляторних інструментів, слід зазначити, що дуже важливо пам’ятати про базові речі — умови доступу товарів та послуг на ринки торговельних партнерів, з якими Україна уклала ЗВТ. Якщо проаналізувати угоди про вільну торгівлю, укладені Україною, то ввізні мита були скасовані переважно на промислові товари. Що стосується сільського господарства, то не все так просто. На певну частину відповідних товарів мита скасовані або знижені, а щодо інших діють спеціальні режими (індивідуальні чи глобальні тарифні квоти). При цьому під спеціальний режим підпадають особливо чутливі та стратегічно важливі для сторін товари. Для наочності візьмемо угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄС.
Імпорт з України
Тарифи скасовані приблизно щодо 84% продовольчих товарів, ще 36 позицій агропродукції можуть імпортуватися до ЄС без сплати ввізних мит у межах тарифних квот. Якщо квота вичерпана, мито накладається у звичайному порядку (за ставкою ввізного мита, що застосовується на загальних умовах при імпорті до ЄС). Під цей режим підпадають, зокрема, українські зернові, м’ясо птиці, виноградний та яблучний соки, мед, оброблені томати тощо. Оскільки Україна є одним з лідерів виробництва зазначених товарів на міжнародному ринку, відповідні тарифні квоти за-звичай вичерпуються за кілька днів з моменту їх відкриття (приміром, квота для меду, яка в цьому році була вичерпана Україною через 3 дні після її відкриття).
Наприклад, тільки ПАТ «МХП» виробляє приблизно 560 тис. тон курятини на рік, з яких 132 тис. тон йде на експорт. При цьому обсяг тарифної квоти для імпорту курятини до ЄС на безмитній основі наразі складає 36,8 тис. тон і буде збільшений до 40 тис. тон у 2021 р. Схожа ситуація із зерновими, борошном, виноградними та яблучними соками, медом і томатами. Тарифна квота на «пшеницю м’яку, пшеничне борошно та гранули» в цьому році складає лише 960 тис. тон і буде збільшена до 1 млн тон у 2021 р. Також Європейський Союз затвердив на 3 роки додаткову квоту для цієї позиції обсягом 65 тис. тон. Однак Україна збирає більше ніж 60 млн тон зернових на рік.
Імпорт в Україну
Укладаючи угоди про вільну торгівлю, Україна зробила низку застережень щодо стратегічних для себе товарів, які імпортуються в Україну з тієї чи іншої країни. Наприклад, у межах вільної торгівлі з ЄС Україна зарезервувала три тарифні квоти (щодо курятини, свинини та цукру). Окрім того, лібералізація тарифів з боку України відбувається значно повільніше, якщо порівнювати з ЄС.
Що далі?
В січні 2019 р. була підписана угода з Ізраїлем. Вже давно ведуться переговори з Туреччиною, уряд анонсує укладення відповідної угоди вже найближчим часом. Вірогідно, що в цьому році почнуться переговори щодо укладення ЗВТ з іншими країнами. Зокрема, підчас візиту до КНР у листопаді 2018 р. міністр економічного розвитку і торгівлі України запропонував розпочати консультації щодо укладення ЗВТ з Китаєм. Можливо, Україна розпочне переговори з Великою Британією після її виходу з ЄС.
Варто наголосити, що обсяг поступок у межах кожної ЗВТ відрізняється та залежить від того, наскільки той чи інший товар є стратегічним для країни-імпортера, обсягу імпорту, протекції з боку держави, як безмитний імпорт певного товару вплине на конкуренцію на відповідному ринку, а також від перебігу переговорного процесу. Можна навести масу пояснень щодо того, чому навіть в умовах «вільної торгівлі» ринок тієї чи іншої країни може бути закритим для певного товару (при цьому потрібно враховувати не лише тарифні, але й нетарифні бар’єри). Проте мораль одна — вже на етапі ініціювання переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю бізнесу необхідно вести активний діалог з урядом щодо умов торгівлі їхньою продукцією в межах відповідної угоди. Це питання стосується не лише експорту українського товару на міжнародні ринки, але й імпорту відповідного товару з боку торговельних партнерів на ринок України.
Торговельні суперечки України
2019 р. стане знаковим для України в контексті захисту торговельних інтересів на глобальному рівні. Насамперед, у першій половині цього року буде виданий звіт Групи експертів, що стосується обмежень Росією транзиту різних товарів з України (DS512) та зачіпає інтереси левової частини українського бізнесу, що експортує свої товари в країни Центральної, Східної Азії та Кавказу. Окрім того, на стадії апеляції в СОТ два спори між Україною та РФ: DS493 щодо запроваджених Україною антидемпінгових заходів на імпорт нітрату амонію з РФ, а також DS499 щодо обмежень імпорту українського залізничного обладнання, запроваджених Росією.
Також ЄС нещодавно ініціював спір проти України, що стосується заборони експорту української необробленої деревини. Цікаво, що цю справу було ініційовано на підставі механізму вирішення спорів, передбаченого Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Зважаючи на кризу системи вирішення спорів у СОТ, кількість справ на підставі угод про вільну торгівлю в цьому році може значно збільшитися. Тому цей кейс буде показовим як для торговельних відносин між Україною та ЄС, так і для більш глобального контексту.
Захист внутрішніх ринків: глобальні тенденції та Україна
Заходи захисту внутрішнього ринку є зрозумілою відповіддю найбільш розвинених країн світу на дисбаланс світової економіки. Активна підтримка і субсидування деякими країнами (зокрема, Китаєм) своїх виробників та зростання пропозиції на сировинних ринках змушують уряди вдаватися до активного захисту національних економік, а також шукати новаторські підходи до торговельного захисту.
Мита щодо металургійної продукції в США
08.03.2018 р. США запровадили додаткові мита у розмірі 10% на імпорт у США товарів з алюмінію та 25% на імпорт у США товарів зі сталі.
Мита були введені відповідно до ст. 232 Закону США про розширення торгівлі 1962 р., який дозволяє запроваджувати подібні торговельні заходи для обмеження імпорту, що загрожує національній безпеці. Такі заходи фактично є спеціальними заходами, оскільки стосуються широкого переліку країн та введені у формі мит, що сплачуються на додаток до імпортних тарифів. Варто нагадати, що заходи, запроваджені США, стосуються також української металургійної галузі. Зазначені обмежувальні заходи були запроваджені без проведення спеціального розслідування, аналізу шкоди національному товаровиробникові та офіційного повідомлення інших країн, що є по-рушенням вимог СОТ. Застосування спеціальних заходів США викликало справедливі побоювання з боку інших членів СОТ щодо надлишку металургійних товарів на світовому ринку та призвело до ініціювання спеціальних розслідувань іншими країнами (на відміну від США, у межах вимог СОТ). Такі розслідування вже були розпочаті Європейським Союзом, Туреччиною, Канадою та Євразійським економічним союзом. Станом на березень 2019 р. Туреччина застосувала попередні заходи у формі тарифних квот, після вичерпання яких буде застосовуватися 25% мита щодо широкого переліку товарів 72 та 73 груп Гармонізованої системи. Європейський Союз 31.01.2019 р. запровадив остаточні спеціальні заходи у формі тарифних квот щодо імпорту 28 груп металургійної продукції (заходи до України застосовуються лише щодо 15 груп продукції).
Іншим наслідком застосування спеціальних заходів США стало ініціювання значної кількості спорів у СОТ щодо відповідності таких за-ходів угодам СОТ. Зокрема, спори проти США були ініційовані протягом минулого року Туреччиною, Швейцарією, Росією, Норвегією, Мексикою, Канадою, ЄС, Індією та Китаєм. Хоча розгляд суперечок на-разі перебуває ще на початковому етапі, їх результати будуть ключовими для подальшого застосування подібних заходів. Рішення групи експертів стосовно зазначених су-перечок очікується у 2019 р.
Зміни до європейського регулювання у сфері торговельного захисту 19.12.2017 р. Регламентом ЄС 2017/2321 Європейський Союз запровадив кілька суттєвих змін до правил проведення антидемпінгових розслідувань, що спрямовані на вдосконалення розрахунку демпінгової маржі.
Відповідно до змін, введених Європейською комісією, ціна внутрішнього ринку при розрахунку демпінгової маржі може не братися до уваги, якщо вартість виробництва продукції іноземними виробниками, включаючи вартість сировини та енергії, визначається не ринковими механізмами, а є результатом державного втручання (наприклад, «подвійне ціноутворення», тобто штучно занижені ціни на сировину на власному ринку в порівнянні зі світовими, надання державних кредитів, мита на експорт сировини, наявність на ринку великих державних компаній тощо). У разі існування таких особливостей ціноутворення один з показників для розрахунку маржі визначається Комісією (як правило, на основі цін у третій країні з ринковою економікою), що значно підвищує розмір маржі.
Одночасно з вищезазначеними змінами Єврокомісія опублікувала звіт щодо значних неринкових викривлень в економіці Китаю, який був підґрунтям для коригування ціни внутрішнього ринку для розрахунку демпінгової маржі в кількох розслідуваннях у 2018 р. Всі розслідування завершилися застосуванням антидемпінгових заходів. Сьогодні така практика розповсюджується лише на Китай, однак не виключено, що вже у 2019 р. ЄС розширить її застосування до інших країн зі значним державним регулюванням ринку.
У 2018 р. Регламентом (ЄС) 2018/825 ЄС було внесено низку інших змін, які враховують неринкові механізми ціноутворення (наприклад, подвійне ціноутворення, експортні мита, неповне повернення ПДВ тощо) у країнах, щодо яких проводиться розслідування, під час аналізу шкоди. Відповідно до змін, аналіз шкоди має проводитися виходячи з того, що мінімальна рентабельність європейських підприємств після застосування антидемпінгових заходів не може бути меншою ніж 6%. До того ж ЄС скоротив строки проведення розслідувань (зокрема, антидемпінгове розслідування триватиме 14 замість 18 місяців).
Наразі ЄС розглядає Україну як економіку з ринковим статусом. Однак чимало заходів, що діють в Україні (експортні мита на металолом, заборона експорту деревини), вже викликали запитання з боку ЄС та становлять неринкові державні методи регулювання економіки. Це створює ризик, що нові правила ЄС стосовно коригування неринкових чинників будуть застосовані в розслідуваннях щодо України, а це може зашкодити українському бізнесу.
Україна: що нового у сфері торговельного захисту?
Для України 2018 р. завершився застосуванням двох нових антидемпінгових заходів, спрямованих проти РФ, та одних спеціальних заходів, а також проведенням перегляду наявних заходів у сфері агрохімії. Наразі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України проводить 8 торговельних розслідувань.
У своїй практиці у 2018 р. Міністерство надало оцінку низці питань, які є актуальними для української сфери торговельного захисту. Зокрема, у спеціальному розслідуванні щодо імпорту в Україну сірчаної кислоти Міністерство проаналізувало виробництво продукції за давальницькою схемою та прийняло рішення відокремити такі обсяги виробництва з метою аналізу шкоди національному товаровиробнику. В перегляді антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію походженням з Російської Федерації Міністерство встановило, що російські виробники продовжують імпорт нітрату амонію, щодо якого встановлені антидемпінгові заходи, під іншою назвою та кодом УКТЗЕД. Міністерство рекомендувало уточнити опис та код наявних антидемпінгових заходів, щоб охопити товар, до якого застосовуються такі заходи.
07.05.2018 р. Кабінет Міністрів України направив до Парламенту три законопроекти, спрямовані на вдосконалення сфери торговельного захисту та встановлення нових правил проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань. Позитивною рисою законопроектів є детально визначена процедура та етапи проведення розслідувань. При цьому в нових умовах Україні важливо швидко адаптуватися до змін у сфері захисту внутрішніх ринків та до нових підходів, які використовуються торговельними партнерами. Тому нове законодавство має надавати Україні гнучкі засоби для найбільш ефективного захисту національних виробників.
Чи вдасться Україні скористатися цими засобами та захистити внутрішні ринки? Відповідь на це питання залежить не лише від уряду, але й від бізнесу. Урядова підтримка можлива за умови активної позиції українських підприємств, їхньої участі у передбачених законодавством процедурах. Синергія від спільної діяльності уряду та бізнесу призведе до найкращих результатів у захисті національної економіки.
